Поняття дебіторської заборгованості



 

Дебіторська заборгованість - сума боргів, що належать підприємству, організації або установі від юридичних або фізичних осіб у підсумку господарських взаємин з ними. Джерелом покриття дебіторської заборгованості є відвернені з обороту власні кошти.

Кредиторська заборгованість - це найбільше "вагома" частина зобов'язань підприємства, у які тепер включаються довгострокові й поточні зобов'язання, забезпечення й непередбачені зобов'язання, що раніше враховують не.

Боржник, дебітор (від латинського слова debitum-борг, обов'язок) одна зі сторін цивільно-правового зобов'язання майнового зв'язку між двома або більше особами.

Дебіторська заборгованість - це сума боргу, що належить підприємству від інших юридичних осіб або громадян. Виникнення дебіторської заборгованості при системі безготівкових розрахунків являє собою об'єктивний процес господарської діяльності підприємства.

По характері утворення дебіторська заборгованість ділиться на нормальну й невиправдану. До нормальної заборгованості підприємства ставиться та, котра обумовлена ходом виконання виробничої програми підприємства, а також діючими формами розрахунків (заборгованість по пред'явлених претензіях, заборгованість за підзвітними особами, за товари відвантажені, строк оплати яких не наступив). Невиправданою дебіторською заборгованістю вважається та, котра виникла в результаті порушення розрахункової й фінансової дисципліни, наявних недоліків у веденні обліку, ослаблення контролю за відпусткою матеріальних цінностей, виникнення недостач і розкрадань (товари відвантажені, але неоплачені в строк, заборгованість по недостачах і розкраданням і ін.).

Дебіторська заборгованість - важливий компонент оборотного капіталу. Коли одне підприємство продає товари іншому підприємству, зовсім не виходить, що вартість проданого товару буде оплачена негайно.

У цей час, у зв'язку з переходом на новий план рахунків і нову систему обліку дебіторської заборгованості, виділяють наступні види: дебіторська заборгованість покупців і замовників, дочірніх, залежних товариств, спільно контрольованих юридичних осіб, іншої дебіторської заборгованості, витрати майбутніх періодів, дебіторська заборгованість по виданих авансах.

Дебіторською заборгованістю називаються кошти, що належать фірмі, але ще не отримані нею. У складі оборотних коштів відображається дебіторська заборгованість, строк погашення якої не перевищує одного року.

Дебіторська заборгованість може бути представлена наступними статтями: дебіторська заборгованість по основній діяльності й дебіторській заборгованості по прочим операціях.

Дебіторська заборгованість по основній діяльності відображається в статтях «Рахунку до одержання» і «Векселя отримані». Рахунку до одержання виникають тоді, коли угода оформляється шляхом простого запису вартості проданих у кредит товарів і послуг по так називаному «відкритому рахунку» без письмового зобов'язання сплати позичальником. Вексель отриманий - це письмове зобов'язання сплати грошей на певну дату, що складається з номіналу й відсотка.

До дебіторської заборгованості по прочим операціях ставляться такі статті, як аванси що служить, аванси філіям, депозити як гарантія довга, дебіторська заборгованість по фінансових операціях (дебіторська заборгованість по дивідендах і відсоткам) і ін.

У країнах з розвитий ринковою економікою дебіторська заборгованість ураховується в балансі по чистій вартості реалізації, тобто виходить із тієї суми коштів, що приблизно повинна бути отримана при погашенні цієї заборгованості.

Чиста вартість реалізації означає, що при реєстрації дебіторської заборгованості враховуються безнадійні надходження й різний рід знижки.

Безнадійні надходження по дебіторській заборгованості - це збитки або витрати, обумовлені тим, що частина дебіторської заборгованості виявляється не оплаченої покупцями. На момент реалізації продукції підприємство не має інформації про те, яка частина рахунків не буде оплачена. Тому при оцінці дебіторської заборгованості нараховується певна знижка для цих надходжень. У фінансовій звітності вона відображається в додатковій статті «Знижка для безнадійних надходжень».

Знижка для безнадійних надходжень розраховується виходячи із суми неоплаченої дебіторської заборгованості за попередні роки з урахуванням змін в економічній кон'юнктурі. Для оцінки безнадійних надходжень використаються два методи:

- виходячи із процентного відношення непогашеної дебіторської заборгованості до чистого обсягу реалізації;

- виходячи їхнього процентного відношення неоплачених рахунків або

- векселів у їхньому загальному обсязі.

 


Дата добавления: 2021-02-10; просмотров: 47; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!