Методи розрахунку обертання грошових потоків та їх ефективності.



 

Будь-який бізнес починається за наявності певної суми грошових коштів, що перетворюються в ресурси для виробництва. Після цього в процесі діяльності підприємства грошові кошти використовуються на оплату праці та інші поточні витрати. Сировина і матеріали передаються із запасів у виробництво. Деякі необхідні для виробництва складові купуються в кредит і тимчасово фінансуються через кредиторську заборгованість наперед до погашення її з отриманих потім грошових коштів. У міру виробництва готових виробів вони накопичуються на складі, що збільшує запаси готової продукції. Якби не було реалізації, то процес виробництва постійно трансформував би грошові кошти, сировину, інші витрати на виробництво та кредиторську заборгованість у зростаючі запаси готової продукції.

Якщо підприємство не може постійно перетворювати готову продукцію в грошові кошти через реалізацію, то систематичне збіль­шення запасів призводить до виснаження як грошових коштів, так і сировинних ресурсів. У такому разі брак коштів компенсується або кредитами, або збільшенням власного капіталу. Відповідно такі дії призводять до загострення нестачі коштів і підприємство втрачає змогу своєчасно гасити кредиторську заборгованість.

При реалізації продукції підприємство, як правило, надає кредит своїм покупцям. Якби продукція продавалася за готівку, то надходження грошей було б постійним. При реалізації товару в кредит надходження по рахунках відкладається на час обороту дебіторської заборгованості. Як тільки покупці оплачують свої рахунки, їм знову надається кредит. Аналогічно підприємство в міру погашення кредиторської заборгованості знову здійснює нові закупки сировини та матеріалів у постачальників у кредит.

Усі ці операції багаторазово повторюються і супроводжуються грошовими надходженнями та витрачаннями.

Отже, кругообіг капіталу, що включає наведені господарські операції, логічно підводить нас до необхідності розгляду кількісної оцінки фінансової діяльності щодо циркуляції грошових коштів на підприємстві.

Перш за все проводиться аналіз грошових потоків в залежності від виду діяльності господарюючого суб’єкта, відповідно до напрямків руху грошових коштів.

Крім цього проводиться аналіз показників ефективності та збалансованості грошових потоків.

В процесі аналізу грошових потоків досить важливо визначити відносні показники, що характеризують їх оборотність та ефективність використання.

При розрахунку грошових потоків визначають коефіцієнт збалансованості грошових потоків, який визначається, як відношення вхідних до вихідних грошових потоків. Нормативним є значення цього показника на рівні більшому 1, при цьому грошовий потік вважається збалансованим[13].

При визначенні оборотності грошових потоків визначають такі показники:

1. Тривалість обороту грошових коштів, яка визначається як відношення середнього залишку грошових коштів до одноденної виручки від реалізації продукції. Характеризує середній період обороту грошових коштів.

2. Коефіцієнт оборотності грошових потоків, який визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середнього залишку грошових коштів. Характеризує кількість оборотів здійснюваних грошовими коштами протягом року.

3. Завантаження грошових коштів, яке визначається як відношення середнього залишку грошових коштів до виручки від реалізації продукції. Характеризує суму грошових коштів, що припадає на 1 грн. виручки від реалізації продукції.

4. Коефіцієнт обслуговування боргу, який визначається як відношення сукупного залученого капіталу до грошового потоку. Характеризує суму зобов'язань, що припадає на одиницю грошового потоку.

Визначаючи показники ефективності грошових потоків, їх поділяють на дві групи: загальні і часткові.

До загальних показників ефективності грошових потоків відносять:

1. Коефіцієнт ефективності грошових потоків, який визначається як відношення чистого грошового потоку до вихідного грошового потоку, відображає дохідність вкладень 1 грн. грошових коштів в діяльність підприємства.

2. Коефіцієнт інвестування грошових потоків, який визначається як відношення вихідних грошових потоків до вхідних грошових потоків, характеризує ступінь інвестиційної активності підприємства, чим нижчим є значення цього показника, тим нижчою є величина використання грошових коштів і тим ефективнішою є система управління на підприємстві.

3. Коефіцієнт рентабельності активів на основі грошових потоків, який визначається як відношення чистого грошового потоку до середньої суми активів. Характеризує ефективність від інвестування грошових потоків в активи.

4. Коефіцієнт збалансування грошового потоку – визначається як відношення вхідних грошових потоків до вихідних грошових потоків. Значення даного показника на рівні дещо більше одиниці свідчить про збалансовані грошові надходження і витрати.

 

До часткових показників ефективності грошових потоків відносять:

1. Коефіцієнт ефективності грошових потоків від операційної діяльності, який визначається як відношення чистого грошового потоку від операційної діяльності до вихідних грошових потоків від операційної діяльності, відображає ефективність вкладень 1 грн. грошових коштів в операційну, діяльність підприємства.

2. Коефіцієнт рентабельності використання середнього залишку грошових активів і поточних фінансових інвестицій, який визначається як відношення чистого грошового потоку від фінансової діяльності до середньої за період величини поточних фінансових інвестицій, характеризує дохідність поточних фінансових інвестицій.         

 


Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 53; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!