Теоретичні засади організаційної будови фінансової системи

Тема 3

Фінансова система України

План:

1. Фінансова система та її сфери.

2. Фінансова система та її ланки.

3. Теоретичні засади організаційної будови фінансової системи

Фінансова система та її сфери.

Фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою будовою і організаційною структурою.

За внутрішньою будовою

ФІНАНСОВА СИСТЕМА – сукупність відносно відокремлених взаємозв’язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу й перерозподілу ВВП.

За організаційною будовою

Фінансова система – сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.

СФЕРА характеризує узагальнення за певною ознакою економічно-фінансових відносин. Виділяють чотири:

 

рівень економіки Суб’єкт сфери фінансової системи Сфери фінансової системи сутність
світове господарство Міжнародні організації та фінансові інститути, держави міжнародні фінанси відображає перерозподільно-обмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні
макроекономіка Держава та її органи державні фінанси характеризує фінансову діяльність держави
мікроекономіка суб’єкти господарювання фінанси суб’єктів господарю-вання відображає рух грошових потоків підприємств
  Фінансові посередники Фінансовий ринок ринок купівлі-продажу фінансових ресурсів; своєрідна надбудова, через яку координується діяльність усієї фінансової системи, це сполучна сфера, через яку здійснюється рух фінансових ресурсів

Фінансова система та її ланки

ЛАНКА показує уособлену частину фінансових відносин. Виділення ланок проводиться за ознакою наявності або уособленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин.

Ланки фінансової системи

Сфери фінансової системи

ланка фінансової системи

сутність

міжнародні фінанси

Фінанси міжнародних організацій

Характеризують формування і використання фондів фінансових ресурсів міжнародних організацій. Здійснюється міжнародний перерозподіл фінансових ресурсів. Міжнародні організації також можуть надавати фінансову допомогу окремим країнам.

Міжнародні фінансові інститути

Виступають своєрідною надбудовою над сукупністю національних фінансових систем. Вони характеризують зародження єдиної фінансової системи світового співробітництва. Виконують в основному функції надання фінансової допомоги у формі кредитів тим країнам, що її потребують.

державні фінанси

Державний бюджет

Визначальна ланка державних фінансів. Основний фонд фінансових ресурсів, що призначений для фінансового забезпечення виконання державою її функцій: управління суспільством, оборони країни, економічного та соціального розвитку, регулювання діяльності усіх сфер і ланок фінансової системи

Державний кредит

Характеризує відносини, при яких держава виступає позичальником (частіше), кредитором або гарантом. Мобілізовані за допомогою державного кредиту кошти держава спрямовує на покриття бюджетного дефіциту або в окремий фонд, призначений для інвестицій при випуску цільових позик.

Позабюджетні фонди

Характеризують централізацію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем, їх характерною ознакою є чітко визначені джерела формування і напрями використання. Наприклад, пенсійні фонди і фонди зайнятості.

Фінанси державного сектора

Включають ті ж відносини, що і фінанси будь-якого суб'єкта господарювання, оскільки характер і напрями господарської і фінансової діяльності не залежать від форми власності. Вони регламентуються державою як на підставі законів, так і у формі державного управління.

фінанси суб’єктів господарю-вання

 

Мають загальні принципи організації і методи ведення фінансової діяльності, тому сфера не поділяється на окремі ланки. Існують певні не суттєві особливості, які не виділяють на ланки.

Фінансовий ринок

Ринок грошей

Ринок, де можна купити гроші (короткострокові зобов’язання) Функціонує завдяки кредитній системі — сукупністю кредитних установ, які здійснюють концентрацію тимчасово вільних грошових коштів та їх надання в кредит (банківська систему і небанківські кредитні установи)

Ринок капіталів

Торгівля не тільки грошима, а й правом власності, середньо- та довгостроковими кредитними зобов'язаннями. Інструментом ринку капіталів виступають цінні папери, у т.ч. ті, що випускаються державою. Здійснюється швидкий і ефективний перерозподіл капіталу між окремими суб'єктами господарювання, галузями, регіонами і країнами.

Всі сфери

страхування

уособлена ланка фінансової системи, яка відображає відносини з приводу формування і використання колективних страхових фондів. Займає проміжне місце між фінансами суб'єктів господарювання і державними фінансами, бо здійснення страхування забезпечується через страхові компанії (суб'єкти підприємництва - діяльність на рівні мікроекономіки), а створювані фонди характеризують перерозподіл фінансових ресурсів між окремими суб'єктами страхування, можуть створюватись і державними страховими компаніями. - мають ознаки належності до макрорівня.

             

Теоретичні засади організаційної будови фінансової системи

Організаційна структура фінансової системи — це сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами.

До організаційного складу фінансової системи України входять:

а) органи управління:

1. органи, які функціонують у сфері бюд­жету держави:

· Міністерство фінансів;

· Державна податкова адміністрація;

· Державна контрольно-ревізійна служба;

· Державне казначейство;

2. контрольно-регулюючі органи

· Рахункова палата,

· Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку,

· Аудиторська палата й аудиторські фірми.

3. органи управління цільовими фондами:

· Пенсійний фонд;

· Фонд соціального страхування;

· Українська державна інноваційна компанія.

б) фінансові інституції:

1. Національний банк;

2. комерційні банки;

3. страхові компанії;

4. небанківські кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди тощо);

5. міжбанківська валютна біржа;

6. фондові біржі;

7. інституційні інвестори.

Формування системи фінансових органів та інституцій, розмежування функцій і повноважень між ними має забезпечити надійне та ефективне управління фінансами в країні.

Існує досить складна схема взаємозв’язку органів управління фінансовою системою з її окремими сферами й ланками:

Фінансові органи та інституції Ланки фінансової системи Напрями діяльності

Міністерство фінансів

Бюджет держави Складання і виконання
Державний кредит Випуск позик, використання залучених коштів, погашення боргів
Міжнародні фінансові відносини Взаємовідносини з урядами інших країн, міжнародними організаціями і міжнародними фінансовими інституціями
Фінанси підприємств Організаційне регулювання фінансової діяльності
Страхування Видача ліцензій на страхову діяльність; контроль за діяльністю страхових компаній
Державне казначейство Бюджет держави Виконання Державного бюджету

Державна контрольно-ревізій­на служба

Бюджет держави Ревізії складання і виконання бюджетів, контроль за використанням бюджетних асигнувань
Фінанси державного сектора Контроль за фінансовою діяльністю

Державна податкова адміністрація

Бюджет держави

Облік платників податків і обов’яз­кових платежів, контроль за дотриманням податкового законодавства

Загальнодержавні цільові фонди

Рахункова палата

Державний бюджет Контроль за складанням і виконанням бюджету
Державний кредит Контроль за залученням, використан­ням і погашенням державних позик
Аудиторська палата Фінанси підприємств Видача ліцензій аудиторам і аудиторським фірмам, контроль за аудиторською діяльністю
Аудиторські фірми Фінанси підприємств Проведення незалежного фінансового контролю

Національний банк

Кредитна система Реєстрація банків, видача ліцензій на окремі банківські операції, банківський нагляд
Державний кредит Агентські послуги уряду з розміщення державних цінних паперів
Бюджет держави Організація касового виконання
Міжнародні фінан­сові відносини Проведення міжнародних розрахунків держави
Валютний ринок Визначення валютних курсів
Комерційні банки Банківська система Здійснення банківських операцій
Міжбанківська валютна біржа Валютний ринок Організація торгівлі валютою
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Ринок цінних паперів Реєстрація випуску цінних паперів (крім державних); ліцензування діяльності фінансових посередників; регулювання операцій з цінними паперами; нагляд за діяльністю суб’єктів ринку
Страхові компанії Страхування Здійснення страхових операцій
Фондова біржа Ринок цінних паперів Забезпечення функціонування первинного і вторинного ринків цінних паперів
Інституційні інвестори Ринок цінних паперів Мобілізація та інвестування фінансових ресурсів
Пенсійний фонд Фонд цільового призначення на пенсійне забезпечення Акумуляція коштів фонду, нарахування та виплата пенсій і допомог

Як видно з наведеного розподілу повноважень фінансових органів та інституцій, основна увага в системі управління зосереджена на бюджеті держави. Це цілком природно, оскільки саме в ньому концентруються фінансові потоки та зв’язки.

Окремі сфери і ланки не мають відповідних фінансових органів чи інституцій управління. Управління фінансами суб’єктів господарювання здійснюється фінансовими службами в складі управлінських структур підприємств та організацій, господарських товариств і холдингових компаній, міністерств і відомств.


Тести до модулю 1. „Основи фінансів”

1. Що означає термін “фінанси”?

а) гроші;

б) грошові ресурси;

в) обов’язкову сплату грошей.

2. Яка сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару:

а) сфера фінансів суб’єктів господарювання;

б) сфера державних фінансів;

в) сфера міжнародних фінансів;

г) сфера фінансового ринку.

3. ВНП — це:

а) сума валових продуктів всіх галузей економіки;

б) загальна вартість кінцевих товарів та послуг,

в) загальна вартість всіх доходів;

г) вірної відповіді немає.

4. Яка форма фінансового забезпечення потребує чіткого визначення співвідношення між власними та запозиченими ресурсами:

а) акціонерний капітал;

б) кредитування;

в) самофінансування;

г) бюджетне асигнування.

5. Фінансовий контроль призначений для реалізації фінансової політики держави, створення умов для фінансової стабілізації:

а) державний;

б) недержавний;

в) аудиторський.

6. Централізовані фінансові ресурси — це:

а)фінансові ресурси, які знаходяться у державному бюджеті;

б)фінансові ресурси, які знаходяться в місцевих бюджетах;

в)фінансові ресурси, які знаходяться у суб'єктів економічної діяльності та у населення;

г)фінансові ресурси, які знаходяться в Державному бюджеті та позабюджетних фондах.

7. Яка сфера фінансової системи характеризує фінансову діяльність підприємств і відображає рух їх грошових потоків:

а) сфера фінансів суб’єктів господарювання;

б) сфера державних фінансів;

в) сфера міжнародних фінансів;

 г) сфера фінансового ринку

8. Фінансова політика – це:

а) сукупність державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів;

б) сукупність державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл та використання для виконання державою її функцій;

в) сукупність державних заходів, спрямованих на соціально-економічний розвиток.

9. Яка сфера фінансової системи відображає перерозподільно-обмінні відносини та централізацію ресурсів:

а) сфера фінансів суб'єктів господарювання;

б) сфера державних фінансів;

в) сфера міжнародних фінансів;

г) сфера фінансового ринку.

10. Яка ланка характеризує централізацію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем:

а) бюджет держави;

б) державний кредит;

в) фонди цільового призначення.

11. Основний фонд фінансових ресурсів і визначальна ланка державних фінансів-це:

а) бюджет держави;

б) державний кредит;

в) фонди цільового призначення.

12 Який метод фінансового регулювання передбачає виділення підсумкового елемента в розподілі доходу:

а) нормативний;

б) сальдовий.

13 Сукупність економічних відносин між державою і юридичними та фізичними особами з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування з метою формування централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій:

а) бюджет держави;

б) цільові фонди;

в) державний кредит.

14. Відносини, при яких держава виступає позичальником:

а) боргові відносини держави;

б) державний кредит;

в) позикові відносини.

15. Сфера торгівлі не тільки грошима, а й правом власності

а) ринок капіталів;

б) ринок грошей

в) ринок кредитів

 


Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 61; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!