Тема 2. Юридична техніка як галузь наукових знань
Основні терміни та поняття: юридична техніка, законодавча техніка, юридична технологія, законодавча технологія, засоби юридичної техніки, способи юридичної техніки, правила юридичної техніки, прийоми юридичної техніки, реквізити документа.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
Починаючи вивчення теми, варто виходити з того, що при всій різноманітності поглядів на проблему типології юридичної техніки виділяють два основних підходи. Так званий «широкий» підхід базується на тому, що юридична техніка ототожнюється з правом у цілому або лежить в його основі, відображаючи більше аспектів правової діяльності. Такий підхід дозволяє стверджувати, що юридична техніка охоплює практично всі види правової діяльності та суттєво впливає на їх якість. «Вузький» підхід до розуміння юридичної техніки обмежується її присутністю лише в одній сфері права – законодавчій. На підтвердження цього в наукових працях, присвячених юридичній техніці, автори найчастіше розглядають, по суті, тільки правила і прийоми техніки законодавчого процесу, тим самим ототожнюючи поняття «юридична техніка» і «законодавча техніка».
Тому для з’ясування правової природи юридичної техніки варто проаналізувати cпіввідношення юридичної техніки із законодавчою технікою. Законодавча техніка − це система засобів і способів створення законів. Подібне розуміння законодавчої техніки є відносно стійким протягом тривалого часу. Цього не можна сказати про поняття юридичної техніки, яке протягом усього XX століття постійно змінювалося. Якщо спочатку зміст юридичної техніки складали засоби і способи створення законів і підзаконних актів, то радянські та сучасні вчені доповнили це поняття засобами і способами створення правозастосовних, інтерпретаційних і правореалізаційних актів. Розширювався також інструментарій юридичної техніки. Тому юридичну техніку можна визначити як систему науково обґрунтованих і практично сформованих засобів і способів, що використовуються при створенні, систематизації, застосуванні, реалізації та інтерпретації нормативно-правових актів. Юридичну техніку розуміють як ступінь досконалості форми, структури, мови права; прикладну діяльність юристів.
|
|
|
Слід звернути увагу, що на відміну від загальної теорії права, предмет якої формують фундаментальні закономірності (закономірності функціонування й розвитку права в цілому), предмет юридичної техніки переважно утворюють емпіричні закономірності. Вони характеризують процеси створення, інтерпретації, конкретизації, застосування та систематизації права і формуються двома способами: 1) у результаті узагальнення позитивного досвіду (правотворчого, інтерпретаційного, правореалізаційного); 2) у результаті конкретизації різних теоретичних положень стосовно специфіки певного виду юридичної діяльності.
|
|
|
У структурі юридичної техніки виділяють такі елементи, як правила, засоби і прийоми, які варто послідовно розглянути та зупинитися на їх структурних елементах.
Оскільки зміст юридичної техніки складаютьрізні за характером і формою вираження правила виконання юридичної роботи, необхідно проаналізувати їх різновиди, до яких належать змістовні, логічні структурні, мовні формальні (реквізитні) та процедурні правила.
До засобів юридичної техніки, відносяться, насамперед, загальні засоби, які ще називають формально-атрибутивними (реквізити документа), а саме: логічні (структура документа в цілому, внутрішня структура норм); мовні(весь комплекс виражальних засобів мови, в тому числі термінологія, мовні кліше, метафори, мовні символи); спеціально-юридичні.
З-поміж засобівпершочергову увагу варто приділити з’ясуванню реквізитів − елементів правового акта, які призначені для відображення юридичних властивостей та (або) ідентифікації (позначення) нормативно-правового акта, не містять регулятивних положень (приписів) і забезпечують офіційний характер документа. До титульних реквізитів, що мають основне навантаження з надання правовому документу офіційності, належать: вид нормативно-правового акта (дозволяє визначити ступінь важливості, офіційності та обов’язковості правового документа); орган, який прийняв нормативно-правовий акт (визначає юридичну силу правового документа); найменування (заголовок) нормативно-правового акта; дата прийняття нормативно-правового акта; реєстраційний номер (полегшує пошук нормативно-правового акта). Також необхідними атрибутами нормативно-правового акта є місце, дата підписання, повне найменування посадової особи, яка підписала документ, прізвище та ініціали посадової особи, яка підписала документ, її особистий підпис.
|
|
|
Окремо слід зупинитися на спеціально-юридичних засобах юридичної техніки. До них відносяться юридичні конструкції, застереження, презумпції, фікції, преюдиції та аксіоми.
Від засобів юридичної техніки слід відрізняти способи, під якими розуміють шляхи досягнення окреслених цілей і результатів за допомогою конкретних засобів та при наявності відповідних умов і передумов законодавчої практики. Виділяють такі способи юридичної техніки: 1) способи структурування; 2) способи логічного викладу; 3) способи мовного викладу; 4) способи побудови правового матеріалу за ступенем узагальненості (абстрактний, казуїстичний); 5) способи зв’язку між нормативно-правовими актами.
|
|
|
Характерним для юридичної техніки є застосування логіко-мовних прийомів, які проявляються у дотриманні вимог (правил) формальної логіки, що ґрунтується на логічно послідовному і незаперечливому викладі, відповідності викладу нормативно-правового акта його структурі, одноманітності викладу (за схемою викладу, ступенем деталізації регулювання тощо); забезпеченні повноти і деталізованості правового регулювання.
Опрацьовуючи матеріал теми, студенти повинні провести класифікацію юридичної техніки за різними критеріями. При цьому більш детально необхідно зупинитися на характеристиці основних її видів, а саме: законодавчої (нормотворчої) техніки, техніки систематизації нормативно-правових актів, техніки обліку нормативно-правових актів та техніки індивідуальних актів.
При цьому важливо зазначити, що юридична техніка − явище багатогранне, яке включає в себе не тільки техніку законотворчої діяльності, але й техніку правозастосовної діяльності. Відповідно структуру юридичної техніки утворюють три її основних частини, а саме: правовстановлювальна (законодавча), правореалізаційна (правозастосовна) та інтерпретаційна техніка, кожній з яких відповідають як загальні, так і специфічні прийоми і конструкції.
ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
· Поняття та ознаки юридичної техніки.
· Структура юридичної техніки.
· Види юридичної техніки.
САМОСТІЙНА РОБОТА
· Історія розвитку юридичної техніки: зарубіжний історико-правовий досвід становлення юридичної техніки та історико-правовий аналіз зародження і розвитку юридичної техніки в Україні.
· Особливості юридичної техніки в різних правових системах сучасності.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 104; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!