ІІ. Особливості політичних систем при переході від авторитаризму до демократії.

У перехідних політичних системах відбувається активний процес станов­лення нового типу політичної системи, що відображається у формуванні системи органів місцевого самоврядування, запровадженні інституту президентської влади, поділі полі­тичної влади та наявності механізму стримувань і противаг.

 

Особливості перехідних пол. систем:

• відносно стабільна (на поверхні) система, яка спромож­на легко трансформуватися в нестабільну внаслідок по­глиблення конфліктів між основними політичними блока­ми, в т. ч. й в середині державного механізму;

• система з відносно низьким темпом соціальних про­цесів та недостатньо сприйнятлива до соціальних новацій;

• молода самостійна система, яка фактично не має достат­ньо ефективних сучасних традицій та досвіду самостійного

функціонування;

• централізована з деякими елементами децентралізації;

• система, що здійснює не весь комплекс функцій, .які є необхідними для забезпечення нормального функціонуван­ня цивілізованого суспільства;

• перехідна від закритої до відкритої;

• система, що діє в умовах надзвичайної, а не нормальної ситуації.

• перехідна від неправового до правового типу,

• легітимна для більшості населення;

• перехідна до втілення консенсуальної моделі розв'язан­ня соціальних конфліктів (але при збереженні можливості на практиці суто конфронтаційної моделі);

• миролюбна, неагресивна;      

• позбавлена власної глобальної системи забезпечення національних інтересів;

• система, яка поки що нездатна забезпечити зростання рівня й якості добробуту усіх основних верств населення, але яка зберігає елементи "соціальної держави";

• етатизована (одержавлена);      

• система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;

• система з політичним домінуванням певних соціальних верств "реформованої традиційної номенклатури", нової "номенклатури";

 

Основні напрями формування і розвитку нової політичної системи

• побудова демократичної соціальної правової держави;

• утвердження громадянського суспільства;

• подальший розвиток й вдосконалення політичних відносин, політичних принципів та норм;

• зростання політичної свідомості та політичної культури суспільства і особи;

• вдосконалення діяльності засобів інформації.

 

Закріплення вивченого матеріалу:

1. Яке методологічне значення має категорія "політична система*

2. для аналізу державного політичного управління?

3. Перелічіть основні цінності різноманітних політичних систем.

4. Від чого залежить формування тієї чи іншої політичної системи в:

5. історичні епохи і в різних країнах?

6. Від чого залежить стабільність політичної системи?

7. Чому не може реалізувати функції політичної системи економічна система суспільства?

8. Політичні принципи і норми регулюють функціонування політичної системи суспільства. Чим відрізняються вони між собою?

9. Які функції в політичній системі виконують політична свідомість і політична культура?

10. На основі яких критеріїв можлива типологія політичних систем?

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Політологія. За ред. О. І. Семкіна. – Львів: Світ; 1993р

2. Піча В. М. Політологія. – К.: Каравела, Львів: Новий світ. – 2000, 2001р.

3. Политология. Под ред. проф. В. Н. Лавриненко. – М., 1999г.

4. Політологія. За заг. ред. проф. В. Г. Кремінь, проф.. М. І. Гоплач. – Київ- Харків: Єдінорог, 2001р.

5. Політологія. За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенко. – К.: Академія, 1998р.

6. Політичний енциклопедичний словник. За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна. – К., Генеза, 1997р.

7. Путильницький В. А. Теорія української політології. Курс лекцій. – К.: Либідь, 1993р.

 

---

Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 66; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!