Податковим кодексом платники податків визначені, як:

Як історична категорія фінанси з’явилися одночасно з

+виникненням державної скарбниці та її відділенням від власності монарха;

виникненням держави по розшаруванні суспільства на класи;

утворенням монополістичних об’єднань, злиттям держави з монополіями;

виникненням місцевих фінансів, позабюджетних спеціальних урядових фондів, фінансів державних підприємств;

Суспільне призначення фінансів:

+забезпечення раціонального формування і використання грошових фондів у державі;

рух вартості без участі готівки перерахуванням коштів по рахунках кредитних установ;

грошові відносини щодо мобілізації фінансових ресурсів у розпорядженні держави;

грошові відносини, пов'язані з використанням державних засобів на потреби держави;

Сукупна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в межах кордонів країни за рік, – це:

чистий внутрішній продукт;

+валовий внутрішній продукт;

валовий національний дохід;

валовий прибуток держави;

 

Основними формами прямої участі державного впливу на розвиток економіки є:

інформатизація;

стандартизація;

+бюджетне фінансування і перерозподіл ВВП;

моніторинг;

 

Складова фінансової системи, що не належить до державних фінансів:

податкова система;

+фінансовий ринок;

бюджетна система;

місцеві фінанси;

 

Складова фінансової системи, що належить до фінансів підприємств:

загальні позабюджетні фонди;

митні тарифи;

страховий ринок;

+грошові фонди підприємств;

 

Складова фінансової системи, що належить до фінансів суб’єктів господарювання:

+фінанси домогосподарств;

страховий ринок;

загальне державне управління;

державі корпорації;

 

Слово «finance» в перекладі з латинської означає:

+платіж;

гроші;

кредит;

депозит;

 

Грошові фонди за своїм обсягом:

дорівнюють грошовій масі, адже це одне й те саме;

перевищують грошову масу, адже вона є їх складовою;

+є меншими за грошову масу, адже її частина знаходиться у нефондовій формі;

це зовсім різні речі й їх не слід порівнювати;

У фінансовому розумінні ліміт – це:

доступна на депозитному рахунку сума коштів;

+певне обмеження витрат;

фінансове заохочення;

фінансовий резерв;

Поняття «державні фінанси», «державний бюджет», «державний кредит» у 15-17 ст; виникли внаслідок:

+відокремлення державної казни від казни сімей монархів;

великої Французької революції;

виникнення податків;

зростання добробуту населення;

Фінансова наука виникла у:

+15 столітті;

5 столітті;

21 столітті;

10 столітті;

Уперше у 1573 році ввів у науковий обіг термін «Фінанси»:

+Жан Боден;

Аристотель;

Платон;

Архімед;

Учені античного світу, в працях яких містяться елементи економічного та фінансового аналізу:

Монтескьє, Руссо, Дідро, Кант;

+Арістотель, Платон, Ксенофонт, Цицерон;

Платон, Цицерон, Фрідмен;

Фома Аквінський, Юсті, Цицерон, Дідро;

Учений, який написав працю «Про доходи Афінської республіки», – це:

Аристотель;

+Ксенофонт;

Гіппократ;

Фома Аквінський;

 

Державні фінансові ресурси становлять:

+державні та місцеві бюджети;

фінанси підприємств державної форми власності;

фінанси підприємств приватної форми власності;

фінанси домогосподарств

Державна субсидія – це:

непрямий податок;

+форма виділення коштів із бюджету;

мито;

обов’язковий платіж до Державного бюджету ;

Автором праці "Дослідження про природу та причини багатства народів" є:

Д. Рікардо;

+А. Сміт;

Сен-Сімон;

К. Маркс;

Представники української фінансової науки:

І.Я. Франко, М.І. Туган-Барановський, М. Добриловський, К. Маркс;

М.І. Мітіліно, М.І. Туган-Барановський, Сен-Сімон, М.П. Яснопольський;

Х.Мінський, Ф. Петрарка, А. Сміт, М.І. Мітіліно, М.М. Алексєєнко;

+М.І. Туган-Барановський, М.М. Алексєєнко, М.Х. Бунге, І.Я. Франко,

М.А. Балудянський;

Автором «Теорії кредиту» (1852) є український учений-економіст:

+М. Бунге;

І. Янжул;

Л. Яснопольський;

П. Мігулін;

Сукупність цілей та заходів з мобілізації фінансових ресурсів, їх раціонального розподілу і використання, які держава здійснює через фінансову систему являє собою:

фінансову стратегію;

+фінансову політику;

фінансовий механізм;

грошово-кредитну політику;

 

Фінансовий план – це:

бізнес-план;

форма плану, в якій показники відображено в натуральному вимірі та обгрунтовано рух ресурсів та продукції;

+форма плану, в якій показники відображено в грошовому виразі та рух фінансових ресурсів на певний період;

прогноз соціально-економічного розвитку;

 

Фінансова централізація передбачає:

+збільшення питомої ваги частки національного доходу, що концентрується в державному бюджеті;

зменшення питомої ваги частки національного доходу, що концентрується в бюджеті;

збільшення фінасових ресурсів міжнародних фінансових установ;

лібералізацію економіки та послаблення її державного регулювання;

 

Фінансове право – це:

засіб впливу фінансових відносин на економічний та соціальний розвиток суспільства;

+сукупність юридичних норм, що регламентують фінансові відносини;

інструмент формування та використання централізованих та децентралізованих фінансових ресурсів;

сукупність організаційних та правових форм і методів управління фінансовою діяльністю держави;

 

Тип фінансової політики, який не існує:

кейнсіанська;

неокласична;

+мордорська;

класична;

За характером заходів, ступенем їх деталізації, часом реалізації у складі фінансової політики виділяють:

фінансову стратегію і бюджетне регулювання;

+фінансову стратегію і фінансову тактику;

оперативну фінансову політику і фінансову тактику;

фінансову стратегію і бюджетне регулювання;

Фінансова стратегія – це:

напрями, форми і методи використання фінансових ресурсів;

+сформована система довгострокових цілій фінансової діяльності і шляхів їх досягнення;

система принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з рухом фінансових ресурсів;

процес визначення оптимальної структури капіталу;

 

Об’єктом фінансового планування є:

+фінансові ресурси;

грошові кошти;

частина ВВП на загальнодержавні потреби;

перспективні фінансові плани;

 

Податки – це:

платежі за товари, роботи, послуги між підприємствами;

платежі юридичних, фізичних осіб страховим компаніям по об’єкту страхування;

+обов'язкові, безумовні платежі до відповідного бюджету, що справляються з платників податку на умовах, визначених законом;

сума коштів, які повертаються державі;

Факторами, що впливають на розмір фіксованого сільськогосподарського податку, виступають:

балансовий прибуток та кількість працюючих;

обсяг реалізованої продукції власного виробництва, у тому числі виготовленої на давальницьких умовах;

+площа сільськогосподарських угідь та нормативна оцінка їх вартості;

валовий дохід та спеціалізація;

 

Податкова система у вузькому розумінні – це:

сукупність податків, що їх установлює держава;

сукупність зборів, що їх установлює держава;

+сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів;

сукупність загальнодержавних податків та зборів;

 

Податкова система України включає :

державні податки і збори;

+сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом порядку;

державні та місцеві податки і збори, амортизаційні відрахування державних підприємств;

правильна відповідь відсутня;

До загальнодержавних податків в Україні відносять:

+акцизний податок;

податок на нерухоме майно;

туристичний збір;

єдиний податок;

До місцевих податків в Україні відносять:

+податок на нерухоме майно;

мито;

податок на прибуток підприємств;

плата за землю;

Розмір прямих податків залежить:

від споживання товарів;

+від розміру об’єкта та бази оподаткування;

від використання доходів;

правильна відповідь відсутня;

За формою оподаткування податки поділяються на:

місцеві та загальнодержавні;

загальні та спеціальні;

особисті та реальні;

+прямі та непрямі;

 

Прямими називаються податки:

податки, які сплачуються покупцями в цінах на товари і послуги, а перераховуються в бюджет продавцями відповідних товарів і послуг;

+податки, що безпосередньо встановлюються на майно і доходи платників;

податки, що встановлюються персонально для кожного конкретного платника;

податки, що прямо зараховуються до Державного бюджету країни;

Базовою (основною) ставкою ПДВ в Україні Податковим кодексом передбачено:

20 %;

25% від вартості товару;

16% від різниці між податковим зобов’язанням та податковим кредитом;

+17%;

Вид податків, який формують як надбавку до ціни товару та вносять в ціну товару:

податок на прибуток;

податок з власників транспортних засобів;

+акцизний податок;

податок на землю;

За нульовою ставкою обкладаються ПДВ операції з:

імпорту товарів;

+експорту товарів;

продажу книг вітчизняного виробництва; 

реалізації основних засобів;

 

Платники податків і зборів зобов'язані:

ревізувати й перевіряти у міністерствах бухгалтерські документи;

накладати на керівників та інших службових осіб підприємств адміністративні стягнення;

+подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обрахуванням і сплатою податків та зборів;

забезпечувати захист державного суверенітету;

 

Тверді податкові ставки – це:

+єдині відсоткові ставки, які не залежать від розмірів об'єкта оподаткування;

встановлюються в грошовому виразі на одиницю об'єкта оподаткування в натуральному обрахуванні;

побудова шкали прогресивних ставок;

ставки, встановлені місцевими органами виконавчої влади;

 

База оподаткування – це:

сукупність податкових органів;

+фізичний, вартісний чи інший вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка;

встановлений розмір податку на одиницю оподаткування;

всі доходи платників податків, з яких сплачується податок;

 

Податковим кодексом платники податків визначені, як:

особи, які купують товари та у складі їх ціни оплачують податок на додану вартість;

підприємства;

підприємства з іноземними інвестиціями;

+фізичні та юридичні особи, які мають, одержують об’єкти оподаткування або провадять діяльність, що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов’язок із сплати податків згідно із законом;

Нові податки та зміни в порядку оподаткування затверджують:

Постановою Кабінету Міністрів України;

Указом Президента України;

+Верховною Радою України шляхом прийняття закону;

розпорядженням Національного банку України;

 

Державний бюджет – це:

+план формування та використання фінансових ресурсів держави для забезпечення її завдань і функцій протягом бюджетного періоду;

єдине систематизоване згрупування доходів держави;

фінансові звіти державних установ;

комплекс заходів, спрямованих на розвиток галузей економіки;

 

Державний бюджет України, як фінансовий план держави, затверджують:

Постановою Кабінету Міністрів України;

Указом Президента України;

+Верховною Радою України і має силу закону;

розпорядженням Національного банку України;

 

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи країни, має назву:

+бюджетний устрій;

зведений бюджет;

бюджетна система;

дефіцит бюджету;

 

---

Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 48; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!