Латеральні вимірювальні точки на черепі і на обличчі
Антропологічні точки і виміри черепа та обличчя.
Голова людини складається з двох відділів - мозкового і лицьового. Форма голови й обличчя значною мірою визначає індивідуальність будови кістяка, які змінюються з віком. Обличчя набуває обрисів дорослої людини. Змінюються пропорції голови, обличчя, особливо в періодах активного росту щелеп.
Вивчаючи голову використовують 3 орієнтовані площини за Симоном (1923): серединно - сагітальну, вухо-очноямкову і фронтальну. Ці площини розташовані взаємно перпендикулярно одна до одної. Стосовно них вивчають відхилення у будові обличчя, а також порушення прикусу у трансверзальному, сагітальному і вертикальному напрямках (рис. 1).
Рис. 1. Площини черепа (А) та обличчя (Б) 1 - серединно-сагітальна; 2 - вухо-очна, або франкфуртська горизонталь; 3 - фронтальна, або орбітальна площини.
Мозковий череп містить головний мозок. У ньому розрізняють лобову, скроневі, тім'яні і потиличну ділянки, а також основу черепа. На розвиток цих кісток лікарі-ортодонти не впливають у процесі ортодонтичного лікування.
Думки про межі обличчя різні. Одні автори визначають його межі від волосистої частини голови до найбільш виступаючої точки підборіддя; інші - від дотичної, проведеної до верхнього краю брів, до найбільш постеріально розташованої точки перенісся.
Для того, щоб вивчити обличчя пацієнта і провести на ньому різні вимірювання, необхідно знати розташування основних антропологічних точок на черепі (краніометричних) і на обличчі (кефалометричних) (рис. 2).
|
|
|
Рис. 2. Розташування медіальних і латеральних вимірювальних точок А - на фасі; Б - на профілі черепа і обличчя.
Розрізняють серединні (медіальні) і бічні (латеральні) точки черепа та обличчя (табл. 1-3). Табл.1
Медіальні вимірювальні точки на черепі й обличчі
| Назва точки | Точки кісткової основи (краніометричні) | Точки м'яких тканин (кефалометричні) | ||||
| Trichion (tr) | — | Точка передньої межі волосистої частини лоба на серединно - сагітальній площині | ||||
| Ophryon (on) | Точка перехрещування серединно-сагітальної площини з лінією, проведеною горизонтально через точку найвужчої частини лоба, яка проходить через лобову кістку. | Точка перехрещування лінії, яка минає верхній край брів зі серединно-сагітальною площиною (декілька вище перенісся) | ||||
| Glabella (g) | Найбільш виступаюча точка на нижній частині лоба по серединно-сагітальній площині вище кореня носа і між бровами | |||||
| Nasion (n) | Точка перехрещування sutura nasofrontalis із серединно-сагітальною площиною (корінь носа) | Точка кореня носа, яку пересікає серединно-сагітальна площина і яка може бути визначена на людині шляхом пальпації sutura nasofrontalis. Шварц характеризує цю точку як найбільш виражене поглиблення між лобом та носом | ||||
| Subspinale (ss) | Точка на серединно-сагітальній площині де нижній передній край spina nasalis anterior переходить у передню стінку верхнього альвеолярного відростка. | — | ||||
| Subnasale (sn) | — | Точка переходу нижньої частини носа у верхню губу | ||||
| Nasospinale (ns) | Найглибша точка нижнього краю apertura piriformis, яка проектується на серединно-сагітальній площині | — | ||||
| Spina nasalis ( sp) | Точка на вершині spina nasalis anterior | — | ||||
| Pronasale (prn) | — | Найбільш виступаюча вперед точка кінчика носа при встановленні голови по франкфуртській горизонталі | ||||
| Labiale superius (es) | — | Найбільш виступаюча точка верхньої губи | ||||
| P rostion (pr) | Найбільш виступаюча вперед точка на передньому краї верхньої щелепи по серединно-сагітальній площині між центральними різцями | Точка на нижньому краї ясен верхньої щелепи, розташована найбільш низько між центральними різцями по серединно-сагітальній площині (на 1 мм глибше, ніж краніометрична точка prostion) | ||||
| Stomion (sto) | — | Точка перетинання лінії змикання губ із серединно-сагітальною площиною | ||||
| Labiale inferius (li) | — | Найбільш виступаюча точка нижньої губи | ||||
| Ifradentale (id) | Точка між нижніми центральними різцями, де серединно-сагітальна площина перетинає передній край альвеолярного відростка
| |||||
| Supramentale (spm) | — | Точка на sulcus labiomentalis по серединно-сагітальній площині | ||||
| Pogonion (pg) | Найбільш виступаюча точка нижньої щелепи по серединно-сагітальній площині | — | ||||
| Gnation (gn) | Найбільш нижня точка нижньої щелепи по серединно-сагітальній площині | Нижня точка підборіддя, яка відповідає кістковому gnation | ||||
| Opistocranion (ор) | Найбільш виступаюча назад точка потилиці на серединно-сагітальній площині | |||||
| Basion (ba) | Точка на передньому краї foramen magnum пo серединно-сагітальній площині | |||||
| Gonion (go) | Найбільш нижня і позаду розташована точка кута нижньої щелепи | |||||
Табл.2
Латеральні вимірювальні точки на черепі і на обличчі
| Назва точки | Точки кісткової основи (краніометричні) | Точки м'яких тканин (кефалометричні) | ||
| [Orbitale (or) | Найглибша точка нижнього краю очної ямки | Найглибша точка нижнього краю очної ямки, що легко пальпується на обличчі. За Симон - це точка нижнього краю очної ямки нижче зіниці при відкритих очах, які дивляться вперед. За Шварцем - це точка, що розташовується по ширині очної щілини нижче зіниці при відкритих очах, які дивляться вперед. | ||
| Zygion ( zy ) | Найбільш виступаюча зовні точка виличної дуги
| |||
| Tragion (t) | — | Точка на верхньому краї козелка вуха (tragus) | ||
| Auriculare (au) | Точка, що розташовується на корені виличного відростка скроневої кісти над серединою porus acusticus externus | — | ||
| Porion (po) | Точка, що знаходиться посередині верхнього краю porus acusticus externus | — | ||
| Bregma ( b ) | Точка в місці сходження стрілоподібного і вінцевого швів | — | ||
| Vertex (v) | Найбільш високо розташована в серединній площині точка черепа, орієнтованого по франкфуртській горизонталі | — | ||
| Lambda (l) | Точка на перетинанні ламбдо- подібного і стрілоподібного швів | — | ||
| Eurion (eu) | Латерально виступаюча точка на бічній стінці черепа чи голови | |||
| Cheilion (ch) | — | Точка кута рота: перехід червоної облямівки верхньої губи в нижню | ||
Таблиця 3 Антропологічні виміри на черепі й обличчі
| Досліджувані параметри | Краніометричні виміри | Кефалометричні виміри |
| Найбільш довга частина мозкового черепа (краніометр.) чи голови (кефалометр.) | Прямолінійна відстань між glabella і opistocranion | |
| Найбільш широка частина мозкового черепа (краніометр.) чи голови (кефалометр.) | Прямолінійна відстань між обома eurion, що йде перпендикулярні до серединно-сагітальної площини | |
| Ширина обличчя на рівні виличних дуг | Прямолінійна відстань між обома zygia | |
| Ширина обличчя на рівні кутів нижньої щелепи | Прямолінійна відстань між обома gonia | |
| Ширина носа | Відстань між обома бічними точками крил носа | |
| Ширина ротової щілини | Прямолінійна відстань між обома cheilia | |
| Фізіономічна висота обличчя | Прямолінійна відстань між trichion - gnation | |
| Морфологічна висота обличчя | Прямолінійна відстань між nasion - gnation | |
| Фізіономічна висота верхньої частини обличчя | Прямолінійна відстань між nasion - stomion | |
| Морфологічна висота верхньої частини обличчя | Прямолінійна відстань між nasion - prostion | |
| Висота носа | Відстань між nasion -subnasale | |
| Глибина носа | Відстань між subnasale -pronasale | |
| Висота лоба | Відстань між trichion -nasion | |
| Висота верхньої губи | Відстань між Subnasale -stomion | |
| Висота нижньої губи | Відстань між Supramen tale - stomion | |
| Висота червоної облямівки губ | Відстань між Labiale superior - labiale inferior | |
| Висота нижньої частини обличчя | Відстань між gnation-stomion | |
Серединні, або медіальні, точки розташовуються відповідно до серединно-сагітальної площини на лінії, що починається від межі волосистої частини лоба, переходить на профіль обличчя і закінчується точками basion і opistocranion.
Симетрично в обидва боки від цієї серединної лінії розташовуються бічні, або латеральні, точки.
Відстань вимірюють спеціальним штангенциркулем чи антропометром.
Для визначення співвідношень ділянок голови запропоновані індекси, за величиною яких розрізняють типи голови та обличчя. Форму голови визначають відповідно до формули:
Показники величиною до 75,9 свідчать про доліхоцефалічну форму голови, від 81,0 до 85,4 - мезоцефалічну, 85,5 і більше - брахіцефалічну.
Форму обличчя за Гарсоном визначають відповідно до співвідношення:
До 78,9 — дуже широке обличчя (гіпереуріпрозне), 79,0 - 83,9 - широке обличчя (еуріпрозне); 84,0 — 87,9 — середнє обличчя (мезопрозне); 88,0 — 92,9 — вузьке обличчя (лептопрозопне); 93,0 і більше - дуже вузьке обличчя (гіперлептопрозопне) —табл. 4.
Таблиця 4 Форма обличчя залежно від індексного числа
| Дуже вузьке обличчя (гіперлептопрозоп) | Індекс 93,0 і більше |
| Вузьке обличчя (лептопросоп) | Індекс 88,0-92,9 |
| Обличчя середньої ширини (мезопросоп) | Індекс 84,0-87,9 |
| Широке обличчя еуріпросоп) | Індекс 79,0 83,9 |
| Дуже широке обличчя (гіпереуріпросоп) | Індекс 78,9 і менше |
Форму обличчя можна визначити за допомогою лицьового індексу за Изаром (IFM) - індекс фаціальний морфологічний.
Довжину обличчя визначають від точки оph до gn, ширину обличчя між zy - zy y мм.
Величина індексу 104 і більше характеризує вузьке обличчя, від 97 до 103 — середнє, 96 і менше — широке обличя.
Ширину голови визначають між точками еуріон; лобову - між найбільш опуклими лобово-скроневими точками; виличну - між точками зігіон; ширину між кутами нижньої щелепи - між точками гоніон. Порівнюють щелепно-виличне співвідношення:
і лобно-виличне:
У випадках малої різниці між цими відношеннями - форма обличчя квадратна, у випадках великої різниці - овальна.
За A. M. Шварцем (1951) виділяють 6 основних форм обличчя: кругле; квадратне; шестигранне; овальне; трикутне з основою, спрямованою вгору чи вниз.
В. Ю. Курляндський (1958) розрізняв обличчя квадратні, конусоподібні - звужені догори у вигляді зворотного конуса. Для зручності визначення типу обличчя автор рекомендував притискати до обличчя лінійки в ділянці трагуса і кутів нижньої щелепи. Довге і вузьке обличчя характеризувалося індексом - 90-94; широке і коротке -80-84; овальне - 86-89,9.
У давнину для визначення пропорційності обличчя використовували принцип «золотого перетину». "Золотим перетином" називають дві частини відрізка, в якому менша частина відноситься до більшого як велика до всього відрізка. «Золотий перетин» обличчя проходить від лобової точки до підборідної; у гнатичній частині лицьового відділу черепа - від кінчика носа до підборідної точки проходить за закритого рота по лінії змикання губ, за відкритого - ця відстань дорівнює відстані від підборідної точки до верхньої губи. Для визначення «золотого перетину» існує спеціально розроблений циркуль, що поділяє будь-як величину в зазначених співвідношеннях. «Золотий перетин» визначають при вивченні обличчя у фас, а також у профіль.
Досліджуючи профіль обличчя, проводять лінії, вивчають лінійні і кутові розміри; визначають форму обличчя - пряме, опукле, ввігнуте.
За E. Енглем проводять лінію гармонії від точки глабела до точки погоніон. За ортогнатичного прикусу вона проходить через крило носа. Відносно цієї лінії автор вивчив розташування профілю обличчя, а також губ у передньо-задньому напрямку. Для фотометрії використовують лінію, що з'єднує шкірну точку назіон зі шкірною точкою погоніон для вищезгаданої мети. Для визначення опуклості чи ввігнутості обличчя на його фотознімках у профіль проводять перпендикуляр зі шкірної точки назіон на франкфуртську горизонталь і продовжують його до нижньої межі обличчя; додатково проводять лінію з орбітальної шкірної точки, що відповідає нижньому контуру кісткової очної ямки, рівнобіжну першій. Відстань між цими лініями дістала назву «біометричного профільного поля Дрейфуса».
Рис. 3. Біометричне профільне поле за Дрейфусом.
Аналізуючи тип обличчя і порушень його естетики, визначають розташування крила носа, точки субназіон, червоної облямівки верхньої і нижньої губ, а також контуру підборіддя відносно цих ліній.
Шварц рекомендував у фотометрії з'єднувати лінією (ротова дотична) точки субназіон і погоніон і вимірювати величину профільного кута «Т», утвореного цією лінією і її перетинанням із перпендикуляром до франкфуртської горизонталі, опущеним зі шкірної точки назіон (носова площина). Цей кут характеризує розташування підносової і підборідної точок відносно носової площини, його використовують для визначення опуклості чи ввігнутості обличчя. За величини кута «Т», рівній 10°, - профіль нижньої частини обличчя прямий, найбільш повноцінний з естетичної точки зору; за його величини більше 10° - профіль скошений назад; за величини менше 10 - скошений вперед. В останньому випадку величину профільного кута позначають знаком " - ". Відносно ротової дотичної визначають розташування губ: середнє — якщо червона облямівка верхньої губи перетинається цією лінією і розділяється навпіл і лінія дотикається червоної облямівки нижньої губи; позитивне - якщо губи знаходяться спереду від середнього положення і негативне - якщо губи знаходяться за.
При вивченні фотографій профілю обличчя не може бути врахована товщина м'яких тканин, величина кісток лицьового кістяка і їхні взаємовідносини. Для більш детального вивчення особливостей будови обличчя A. M, Шварц рекомендував аналізувати дані вимірювань бічних телерентгенограм голови. Таким дослідженням товщину м'яких тканин обличчя визначають більш точно.
Подібність і розходження форми обличчя у дітей і в їхніх батьків визначають шляхом зіставлення форми полігонів, накреслених на фотографіях обличчя. Досліджуючи обличчя у фас, проводять: серединну площину обличчя (ME); дотичну до волосистої частини брів зверху до її перетинання з волосистою частиною голови в ділянці скронь і основи козелків вушних раковин із точками кутів нижньої щелепи; дотичні до контурів нижньої щелепи. Якщо у дитини обличчя більш вузьке, ніж у її батьків, а коронки зубів більші середньої величини, то це може служити одним із показань до лікування з видаленням окремих зубів за наявності зубощелепної аномалії.
Досліджуючи обличчя в профіль, проводять лінії, що з'єднують точки трагуса з точками назіон, орбітале, субназіон, погоніон, гоніон. Після цього послідовно з'єднують названі точки. Якщо при порівнянні форми полігонів у фас і профіль у дітей і їхніх батьків виявляють більш вузьке обличчя у дитини, ніж у її батьків, аномалії прикусу і більш тісне положення зубів у одного чи в обох батьків, то такі порушення усувають після видалення окремих зубів у дитини із урахуванням виду прикусу. Важливо також порівнювати величину кута опуклості обличчя, який утворюється при з'єднанні точок назіон, субназіон, погоніон.
Матеріали для самоконтролю:
1.В фас оцінюють :
А) симетричність та пропорційність обличчя
Б) профіль обличчя
В) симетричність правої та лівої половини обличчя
Г) положення губ
2. В залежності від співвідношення яких точок оцінюють профіль обличчя:
А) n, sn, pg В) zy-zy
Б) oph, gn Г) ey-ey
3. Довжину голови вимірюють між точками:
А) n, sn, pg В) op-gl
Б) oph, gn Г) ey-ey
4. Повна морфологічна висота обличчя визначається між точками:
А) n-pr В) op-gl
Б) pr- gn Г) n-gn
5. . Нижню морфологічну висоту обличчя визначають між точками:
А) n-pr
Б) pr- gn
В) op-gl
Г) ey-ey
Рекомендована література:
Основна література:
1. Фліс П.С. Ортодонтія. - Вінниця: «Нова книга», 2006.
2. Шарова Г.В., Рогожников Г.И. Ортопедическая стоматология детского возраста. М., «Медицина», 1991.
3. Руководство по ортодонтии /под общей редакцией проф. Ф.Я. Хорошилкиной/ М. «Медицина» 1982.
4.Лекції , що читаються на кафедрі стоматології дитячого віку.
Д одаткова :
1. Виноградова Т.Н. «Стоматология детского возраста» М. «Медицина», 1987.
2. Головко Н.В. Профілактика зубощелепних аномалій. - Вінниця: Нова Книга, 2005.
3. Григорьева Л.П. Прикус у детей. - Киев: Здоровье, 1995 г. - 231 с.
Каспарова и соавт. «Заболевание височно-нижне-челюстного сустава у детей и подростков» М. «Медицина», 1981.
4. Колесов А.А. «Стоматология детского возраста» М. «Медицина», 1991.
5. Криштаб СИ., Василевская З.Ф., Мухина А.Д., Неспрядько В.П. Лечение зубо-челюстных деформаций Киев, «Здоров'я», 1982 с. 190.
6.Курляндский В.Ю. Ортопедическая стоматология. М. «Медицина», 1977.
7. Фалин Л.Я. Гистология и эмбриология полости рта и зубов. М., 1963.
Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 50; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!