Нагляд за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності
Нагляд за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності покладений на Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняних до них прокурорів та їх заступників, а також уповноважених наказом Генерального прокурора України начальників та прокурорів управлінь, відділів Генеральної прокуратури України та прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Прокурор у межах своєї компетенції має такі права і обов'язки:
безперешкодно входити в усі приміщення органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;
вимагати для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів;
доручати керівникам відповідних органів виконання у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону;
давати письмові вказівки щодо здійснення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні;
давати згоду на подовження строку здійснення оперативно-розшукової діяльності;
отримувати пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;
|
|
|
перевіряти скарги на порушення законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами;
скасовувати незаконні постанови про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону;
вживати заходів усунення порушень законності при здійсненні оперативно-розшукової діяльності та притягнення винних до встановленої законом відповідальності;
опротестовувати незаконну постанову суду про дозвіл або відмову на здійснення оперативно-розшукових заходів. Принесення протесту зупиняє оперативно-розшукові заходи, дозвіл на які наданий судом.
Не належать до предмета прокурорського нагляду:
відомості про осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальним органом України;
належність конкретних осіб до кадрового складу розвідувальних органів;
форми, методи і засоби розвідувальної діяльності;
організаційно-штатна структура розвідувальних органів.
Система органів досудового слідства в Україні
|
|
|
Слідчий — це особа, яка здійснює досудове (попереднє) слідство у кримінальних справах. В Україні є слідчі прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки і податкової міліції. Компетенція між слідчими вказаних органів з розслідування кримінальних справ розмежовується на підставі правил про підслідність. Підслідність — це сукупність встановлених у законі ознак кримінальної справи, згідно з якими ця справа підлягає розслідуванню тим чи іншим органом досудового слідства.
Найбільша кількість кримінальних справ розслідується слідчими органів внутрішніх справ України і тому слідчий апарат цих органів є найчисленнішим і найрозгалуженішим.
Організація роботи і діяльність слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України визначаються Положенням про органи попереднього слідства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим Наказом МВС України № 745 від 25.11.92.
Провадження досудового слідства в системі МВС України покладається на Департамент досудового слідства МВС України, який діє на правах Головного управління, слідчі управління (відділи) ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, УМВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, слідчі відділи, відділення (групи) міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ та підрозділи з розслідування злочинів, вчинених на закритих об’єктах.
|
|
|
Досудове слідство в межах своєї компетенції здійснюють слідчі органів внутрішніх справ, а також начальник Департаменту досудо-вого слідства МВС України, начальники слідчих управлінь (відділів), відділень, їх заступники, які при цьому користуються всіма процесуальними правами слідчого.
Органи досудового слідства в системі МВС України очолюють заступник міністра внутрішніх справ України — начальник Департаменту досудового слідства МВС України, заступники начальників ГУМВС, УМВС України в Автономні Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, УМВС України на транспорті, 168 міськрайлінорганів внутрішніх справ, які одночасно є начальниками відповідних структурних слідчих підрозділів.
Перевіряти стан справ та результати діяльності слідчих підрозділів мають право виключно співробітники вищестоящих слідчих апаратів у межах своїх повноважень. Ніхто інший, крім керівництва слідчими апаратами, прокурорів та суддів, не має права оцінювати процесуальні дії слідчих.
|
|
|
У Департаменті досудового слідства МВС України передбачені посади старших слідчих в особливо важливих справах, слідчих в особливо важливих справах, старших слідчих, помічників слідчих, технічного персоналу. До структури Департаменту входить слідча частина (на правах управління), яка розслідує найскладніші та багатоепізодні справи про тяжкі, міжрегіональні злочини.
Слідчі управління (відділи) ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, УМВС України на транспорті очолюють заступники начальників відповідних ГУМВС, УМВС, які є водночас начальниками відповідних слідчих підрозділів і, у свою чергу, мають заступників.
Слідчі управління (відділи) мають у своєму складі спеціалізовані підрозділи, слідчі частини (на правах відділів, відділень), які розслідують кримінальні справи про злочини, що становлять підвищену суспільну небезпеку і є складними, а також організаційно-методичний відділ (відділення). До цих органів входять старші слідчі в особливо важливих справах, слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі, слідчі, помічники слідчих і технічний персонал.
У слідчих відділах, відділеннях, групах міськрайлінорганів внутрішніх справ передбачені посади старших слідчих, слідчих, помічників слідчих, технічного персоналу. Очолюють ці слідчі підрозділи начальники, які за посадою є також заступниками начальників відповідних міськрайлінорганів внутрішніх справ.
На посади слідчих органів внутрішніх справ призначаються громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, пройшли стажування і виявили при цьому професійну придатність до слідчої роботи.
На посаду помічника слідчого призначаються повнолітні громадяни України, які мають середню, середню спеціальну освіту і нахил до слідчої роботи. В обов’язки помічника слідчого входять подання допомоги слідчому і виконання його доручень, пов’язаних з розслідуванням кримінальних справ. Помічник слідчого бере участь у слідчих діях — огляді місця події, предметів, документів, місцевості, приміщень, освідуванні, виїмці, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події, допитах потерпілих, свідків, пред’явленні предметів на осіб для впізнання; готує і складає процесуальні документи; викликає для виконання слідчих дій свідків, потерпілих, підозрюваних (обвинувачених), спеціалістів, експертів та інших учасників процесу; залучає понятих для участі у слідчих діях; упаковує вилучені у справі речові докази; бере участь в ознайомленні учасників кримінального процесу з матеріалами кримінальної справи, виконує технічну роботу з оформлення матеріалів дослідчої перевірки і кримінальних справ.У ст. 121 Конституції України, яка визначає основні функції прокуратури, не передбачено надання органам прокуратури повноважень щодо здійснення досудового слідства, але згідно з п. 9 Перехідних положень Конституції прокуратура продовжує виконувати функцію досудового слідства до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування. Тому нині, здійснюючи досудове слідство у кримінальних справах, органи прокуратури керуються КПК України.
Слідчими прокуратури можуть бути призначені громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові й моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять стажування строком до одного року. Не можуть бути прийняті на посаду слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих. Аналогічні вимоги висуваються і до слідчих органів внутрішніх справ, служби безпеки і податкової міліції.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про прокуратуру” у Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим передбачені посади старших слідчих і слідчих з особливо важливих справ. У прокуратурах областей, міст та інших прирівняних до них можуть передбачатись посади слідчих в особливо важливих справах і старших слідчих, а в районних, міжрайонних, міських — старших слідчих і слідчих.
У системі Служби безпеки України є старші слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі та слідчі, а також старші слідчі — криміналісти з особливо важливих справ і старші слідчі криміналісти. Передбачено також посади помічників слідчих.
Організація діяльності слідчих підрозділів податкової міліції визначається наказом ДПА України “Про слідчі підрозділи податкової міліції органів державної податкової служби” № 374 від 30.07.98.
Провадження досудового слідства в податковій міліції покладається на такі органи:
- Слідче управління податкової міліції ДПА України;
- слідчі відділи податкової міліції ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
- слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій.
Зазначені слідчі підрозділи функціонують згідно з чинним законодавством України, підзаконними актами і Положенням про слідчі підрозділи податкової міліції органів державної податкової служби.
Усі слідчі підрозділи податкової міліції становлять єдиний централізований слідчий апарат з виключною процесуальною підлеглістю і підзвітністю нижчестоящих органів вищестоящим. Загальне керівництво слідчим апаратом здійснює Голова ДПА України. Діяльність слідчих і оперативних підрозділів податкової міліції з виявлення, розкриття і попередження злочинів, розслідування кримінальних справ координує Перший заступник Голови ДПА України — начальник податкової міліції.
Слідчі підрозділи податкової міліції очолює начальник Слідчого управління податкової міліції ДПА України, який здійснює оперативне та процесуальне керівництво слідчим апаратом як особисто, так і через своїх заступників, а також через начальників (заступників начальників) слідчих відділів, відділень (груп).
Перевіряти стан розслідування справ та результати діяльності слідчих підрозділів мають право тільки співробітники вищестоящих слідчих підрозділів у межах своїх повноважень.
На посади слідчих податкової міліції призначаються громадяни України, які мають вищу юридичну освіту і професійну придатність до слідчої роботи. У виключних випадках на посади слідчих можуть призначатися громадяни, які не мають вищої юридичної освіти.
У складі Слідчого управління податкової міліції ДПА України існують відділ розслідування особливо важливих справ і відділ організації досудового слідства, які очолюють начальники та їх заступники. До складу відділів входять старші слідчі з особливо важливих справ, слідчі з особливо важливих справ, старші слідчі, помічники слідчих.
Слідчі відділи податкової міліції відповідних ДПА (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) очолюють начальники цих підрозділів. Вони мають двох заступників, які за посадами водночас є начальниками відділення (групи). У цих відділах утворюються відділення розслідування кримінальних справ та відділення (група) організації досудового слідства. До складу відділень (груп) входять старші слідчі з особливо важливих справ, слідчі з особливо важливих справ, старші слідчі, помічники слідчих. У відділенні може вводитись посада заступника начальника відділення.
Слідче відділення (група) податкової міліції державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних податкових інспекцій є структурним підрозділом у складі єдиного слідчого апарату податкової міліції і відповідної державної податкової інспекції. Воно створюється за територіальним принципом у державній податковій інспекції, де є головні відділи (відділи) податкової міліції.
Слідче відділення (групу) очолює начальник, який безпосередньо підпорядкований вищестоящому начальнику слідчого відділу податкової міліції ДПА України. Начальники слідчих відділень (груп) у містах з районним поділом підпорядковуються відповідному начальнику слідчого відділення податкової міліції державної податкової інспекції міста. До складу відділення (групи) входять старші слідчі, слідчі, помічник слідчого, диктофон-друкарка. У слідчому відділенні податкової міліції державної податкової інспекції міста з районним поділом можуть бути введені посади старших слідчих (слідчих) для здійснення контрольно-методичної діяльності.
29. Органи дізнання: система і компетенція
Перелік органів дізнання законодавчо закріплений у ст. 101 КПК України, згідно з якою до органів дізнання належать:
- міліція;
- податкова міліція у справах про ухиляння від сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки;
- органи безпеки у справах, віднесених законом до їх відання;
- командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов’язаними при проходженні ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв’язку з виконанням службових обов’язків або в розташуванні частини, з’єднання, установи;
- митні органи у справах про контрабанду;
- начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових і виховно-трудових профілакторіїв у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також злочини, вчинені у розташуванні зазначених установ;
- органи державного пожежного нагляду у справах про пожежі й порушення протипожежних правил;
- органи прикордонної охорони у справах про порушення державного кордону;
- капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
Згідно з вимогами ст. 103 КПК України на органи дізнання покладено такі функції:
- здійснення оперативно-розшукової діяльності з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили;
- здійснення у передбачених законом випадках процесуальної діяльності з розслідування вчинених злочинів.
Отже, дізнання — це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність спеціально уповноважених державних органів, яка здійснюється оперативно-розшуковими і процесуальними методами під наглядом прокурора з метою виявлення, запобігання, припинення і розкриття злочинів.
Розглянемо процесуальну функцію органів дізнання, пов’язану з розслідуванням кримінальних справ. Дізнання як форма досудового розслідування передує досудовому слідству. Воно має певні відмінності від досудового слідства, які визначаються КПК України.
У кримінально-процесуальному законі наведено вичерпний перелік органів, наділених правом здійснювати дізнання, однак дізнання для них не є основним видом діяльності. З необхідністю здійснення розслідування злочинів вони стикаються лише в окремих випадках. У цьому разі дії цих органів регулюються нормами кримінально-процесуального закону, і вони є органами дізнання.
При здійсненні дізнання у кримінальних справах відповідні органи дізнання крім КПК України керуються також відомчими інструкціями, які визначають порядок здійснення дізнання органами дізнання певного відомства. Так, Інструкція щодо організації діяльності штатних підрозділів дізнання в системі МВС України та взаємодії їх з іншими службами органів внутрішніх справ у розкритті та розслідуванні злочинів (затверджена наказом МВС України № 880 від 25.12.95) визначає порядок здійснення дізнання в органах внутрішніх справ України, Інструкція про проведення дізнання у Збройних Силах України (затверджена наказом Міністра оборони України № 235 від 28.08.95) визначає порядок здійснення дізнання у Збройних Силах України.
Майже всі перелічені органи дізнання мають доволі вузьку, чітко окреслену законом залежно від їх основних функцій компетенцію. “Найуніверсальнішими” серед них є міліція і капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні — їх компетенцію в законі не визначено.
Міліція має широкі повноваження з охорони громадського порядку, прав і свобод громадян. Одне з основних завдань міліції полягає в боротьбі зі злочинністю і найчастіше вона першою виявляє ознаки злочину, тому їй надано право порушувати кримінальні справи і здійснювати дізнання для розслідування будь-яких злочинів, які не належать до компетенції інших органів дізнання.
Капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні поза межами території України, є органами дізнання у справах про всі злочини, вчинені на судні членами екіпажу або пасажирами судна. При цьому вони керуються КПК України та Інструкцією про проведення дізнання на морських суднах, що перебувають у плаванні. Капітан має право затримати особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, до передання її відповідним правоохоронним органам у першому порту України. За необхідності він може направити цю особу і матеріали дізнання в Україну на іншому судні, зареєстрованому в Україні. У разі вчинення діяння, передбаченого кримінальним законодавством України, під час перебування судна в порту України капітан судна зобов’язаний передати особу, яка підозрюється у вчиненні протиправного діяння, відповідним правоохоронним органам у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством (ст. 67 Кодексу торговельного мореплавства України).
Кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання передбачає:
- прийняття, реєстрацію, розгляд, перевірку заяв та повідомлень про злочини і пригоди, вжиття щодо них необхідних заходів і прийняття рішень відповідно до вимог ст. 97 КПК України — про порушення кримінальної справи, відмову в порушенні кримінальної справи, передання матеріалів за належністю (підслідністю);
- провадження дізнання у кримінальних справах відповідно до вимог, передбачених ст. 104, 108, 109 КПК України;
- досудову підготовку матеріалів у протокольній формі відповідно до вимог ст. 425, 426 КПК України;
- виконання слідчих дій у порядку виконання окремих доручень слідчого або іншого органу дізнання (ст. 114, 118 КПК України);
- участь у здійсненні окремих слідчих дій слідчих (ч. 3 ст. 114 КПК України).
З перелічених видів процесуальної діяльності органу дізнання власне дізнанням вважається лише самостійна процесуальна діяльність органу дізнання в межах порушеної кримінальної справи, яка здійснюється за правилами, передбаченими вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства (ст. 104, 108, 109 КПК України).
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 44; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!