Метод розрахунку чистої приведеної вартості.

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

Метод заснований на зіставленні величини загальної інвестиції з загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, які генеруються проектом напротязі життєвого циклу. Норма дисконту встановлюється, виходячи з щорічного відсотка повернення, що хоче або може мати інвестор на капітал, що їм інвестується. Якщо інвестиції будуть генерувати доход напротязі n років, чиста дисконтована вартість грошових потоків:

де К - сумарні інвестиції у інвестиційний проект, грн;

Рі - чистий річний дохід і-го року, грн;

r - ставка дисконтування;

n- тривалість проекту, роки.

Більш універсальним є розрахунок №У по вхідних та вихідних грошових потоках:

де r - ставка дисконту;

В — вхідний грошовий потік;

З — вихідний грошовий потік (інвестування).

Чисту дисконтовану вартість проекту можна підсумовувати або віднімати по різних проектах, тому цей показник є основним при оптимізації інвестиційного портфеля. Проект приймається, якщо NPV > 0.

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій:

Якщо РІ>1, то проект приймається.

Цей показник є відносним, тому зручним для вибору одного проекту з ряду альтернативних або при комплектуванні портфелю інвестицій з максимальною сумою значення NPV.

Метод внутрішньої норми прибутку.

Під внутрішньою нормою прибутку (або нормою рентабельності інвестицій, або внутрішньою нормою прибутковості, ІRR) розуміють значення коефіцієнта дисконтування, при якому NPV=0. ІRR показує максимально-допустимий відносний рівень витрат, що може бути зіставлений з даним проектом, і розраховується приблизно по формулі:

Де f(r₁) – NPV(r₁) >0, тобто чиста дисконтована вартість, що має позитивне значення;

f(r₂) – NPV(r₂) >0, тобто чиста дисконтована вартість, що має від’ємне значення;

r₁ - коефіцієнт дисконтування, при якому NPV>0

r₂- коефіцієнт дисконтування, при якому NPV<0

Метод визначення строку окупності інвестицій.

При використанні цього методу можливі два підходи:

1) не передбачається тимчасової упорядкованості грошових надходжень. Строк
окупності залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестицій по
роках життєвого циклу проекту. Тоді

PP=min n, при якому

2) при нерівномірному розподілі прибутку по роках життєвого циклу проекту строк
окупності підраховується прямим підрахунком років, на протязі яких інвестиція погашається
кумулятивним доходом.

Підвидом даного розрахунку є дисконтований строк окупності й у цьому випадку враховується зміна вартості грошових потоків у часі.

де t - рік останнього від'ємного значення кумулятивної вартості;

КРV_t - кумулятивна вартість t року (останнє від'ємне значення);

РV_t₊₁- дисконтована вартість грошового потоку у t+1 році.

Останній метод точніше визначає строк окупності, але має істотні недоліки:

- не враховує вплив доходів останніх періодів;

- не враховує розподіл доходів по роках;

- не дозволяє оцінювати ефективність інвестиційного портфелю.

Однак цей показник - незамінний, коли метою є не підвищення прибутковості підприємства в результаті використання інвестиційного проекту, а вирішуються питання ліквідності, а також коли інвестиції зв'язані з високим ступенем ризику.

Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій.

де РN - середньорічний чистий прибуток, грн;

К - єдиноразові капітальні вкладення;

RV - залишкова або ліквідаційна вартість, грн.

Особливості використання цього показника полягають в тому, що він:

- не припускає дисконтування показників доходу;

- доход характеризується величиною середнього прибутку;

- знаменник - середня величина інвестицій.

Цей показник порівнюється з коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу.

де ЗСЗ_А — загальна сума засобів, авансованих у діяльність підприємства (підсумок балансу).

Недоліки застосування цього показника:

- не враховує зміну вартості грошей у часі;

- не робить розбіжності між проектами, що мають однаковий середньорічний прибуток, але різняться характером формування його по роках життєвого циклу проекту.

Часто виникає задача порівнювати проекти різної тривалості. Хай проекти А і Б розраховані на i i j років. В цьому випадку необхідно:

- знайти якнайменше загальне кратне термінів дії проектів;

- розглядаючи кожний з проектів, що повторюються, проаналізувати NPV проектів А і Б, які реалізовані необхідне число разів у перебігу сумарного періоду;

- вибрати той проект, для якого сумарний NPV загального потоку, що враховує повтори, має найбільше значення.

де NPV_i - чистий приведений дохід початкового (що повторюється) проекту;

і - тривалість проекту;

n — число повторень початкового проекту (воно показує число додатків (рос. — «слагаемых») у дужках).

Існує спрощена формула розрахунку, по якій враховується повтор проекту необмежене число разів:

На практиці будь-яке підприємство фінансує свою діяльність з різних джерел. Як плату за користування авансованими в діяльність підприємства ресурсами, воно несе витрати на підтримку свого потенціалу. Показник, що характеризує відносний рівень цих витрат називають середньозваженою вартістю капіталу ( W АСС). Він відображує сформований на підприємстві мінімум повернення коштів на вкладений у його діяльність капітал. Розраховується в такий спосіб:

де Д_А, Д_О, Д_В, Д_П - відповідно прибутковість акцій, облігацій, власного і позикового капіталу, %;

Ка, До, Кв, Кп, - відповідно частка даного виду капіталу в загальній сумі;

α - податок на прибуток (частки).

Економічний зміст цього показника полягає в наступному: підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності якого не нижчий за поточне значення показника WАСС (або ціни джерела коштів для даного проекту, якщо проект має цільове джерело). Саме з цим показником порівнюється ІRR, розрахований для конкретного проекту. Якщо ІRR>WАСС, то проект варто прийняти, якщо ІRR<WАСС, то проект варто відхилити, якщо ІRR=WАСС, те все рівно приймати або відхиляти проект, тобто проект є індиферентним.

Показник WАСС застосовується тільки для акціонерних товариств. Якщо підприємство не є акціонерним, то аналогом WАСС є рівень витрат виробництва і обігу у відсотках до загальної суми авансованого капітал.

Застосування різних показників іноді може привести до різних висновків. При оцінці ефективності IП підбирається відповідна схема його фінансування з метою забезпечення умов його реалізації.

Оцінка витрат і результатів реалізації ІП здійснюється за розрахунковий період, тривалість якого (горизонт розрахунку) приймається з урахуванням:

- тривалості створення, експлуатації і ліквідації об'єкта;

- нормативного терміну служби технологічного устаткування;

- досягнення заданих показників ефективності (прибутку, доходу, норми прибутку на капітал).

Вибір одного проекту з декількох - традиційна задача, яка найчастіше пов'язана з обмеженістю доступних фінансових ресурсів. Залежно від критерію вибір буде різним. Існують наступні взаємозв'язки між показниками NPV, РІ, IRR і СС (WАСС):

NPV>0, то ІRR>СС і РІ>1;

NPV <0, то ІRR <СС і РК1;

NPV =0, то ІRR =СС і РІ=1,

де СС - вартість капіталу.

Зі всіх розглянутих критеріїв найприйнятнішим для ухвалення рішення інвестиційного характеру є NPV, ІRR і РІ. При цьому враховується наступне:

1) рекомендується вибирати варіант з великим NPV, оскільки цей показник характеризує можливий приріст економічного потенціалу підприємства. Це одна з найважливіших цілей для підприємства;

2) можливо зробити розрахунок коефіцієнта ІRR для пріростних вкладень показників капітальних вкладень і доходів (один проект в порівнянні з іншим). При цьому, якщо ІRR>СС, то пріростні витрати виправдані і доцільно прийняти проект з великими капітальними вкладеннями. Вважають, що найважливішим є показник NPV.

Розрахунок рівня запасів.

Оптимальний рівень замовлення визначається за формулою: