Заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни.



ГВАРДІЙСЬКИЙ ордена ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ імені ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

 

ЕТАЛОННІ ВІДПОВІДІ

З навчальної програми військової підготовки

«ЗАГАЛЬНА ВІЙСЬКОВА ПІДГОТОВКА»

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України є єдиноначальність, яка  полягає в:

- наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональноївідповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;

- наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;

- забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Відповідно до цього начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Крім того, що прямі начальники мають право віддавати накази і контролювати їх виконання, вони мають право оголошувати заохочення своїм підлеглим та накладати на них стягнення у межах прав наданих Дисциплінарним статутом.

 

За своїми військовими званнями начальниками є:

- сержанти і старшини - для рядових і матросів однієї з ними військової частини;

- прапорщики і мічмани - для сержантів і старшин, рядових і матросів однієї з ними військової частини;

- молодші офіцери - для сержантів, прапорщиків і мічманів однієї з ними військової частини і старшин, рядових і матросів;

- старші офіцери за військовим званням підполковник, капітан 2 рангу, майор, капітан 3 рангу - для прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів;

- генерал-лейтенанти, віце-адмірали, генерал-майори, контр-адмірали, полковники, капітани 1 рангу - для молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів;

- генерали армії України, генерал-полковники, адмірали – для старших і молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів.

 

 

3. Старші за військовим званням мають право вимагати від молодших за військовим званням додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців.

У громадських місцях, у міському транспорті при відсутності вільних місць військовослужбовець повинен запропонувати своє місце командирові або старшому.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатись їм місцевому громадському транспорті, сприяти захисту честі і гідності громадян, додержуватись громадського порядку, а також надавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі та стихійного лиха.

Якщо під час зустрічі немає можливості вільно розминутися з командиром, підлеглий повинен вітаючи, пропустити його. За потреби обігнати командира слід спитати у нього на це дозволу.

 

 

4. Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму езпосередньому начальникові.Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно. У разі коли військовослужбовець, який виконує наказ, отримав від іншого командира (начальника), старшого за службовим становищем чи військовим званням, новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це командирові (начальникові), який віддав наступний наказ, і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу.Командир (начальник), який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира (начальника), який віддав попередній наказ.Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом. 5. Військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі: · призначення на посаду і звільнення з неї;· присвоєння військового звання;· вручення нагороди;· відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування.Відрекомендовуючись своєму безпосередньому начальникові, військовослужбовці  називають свою посаду, військове звання, прізвище та причину звертання. Наприклад: "Товаришу майоре. Командир 1-ї механізованої роти капітан Ткаченко. Відрекомендовуюся з нагоди присвоєння мені військового звання капітана".

6. Командир взводу (групи) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі).

Командир взводу (групи) підпорядковується командирові роти (бойової частини) і є прямим начальником усього особового складу взводу (групи).

Заохочення має бути заслуженим. При визначенні виду заохочення враховується характер заслуг військовослужбовця та його ставлення до служби за попередній час.

Командир взводу (групи) має право:

· оголошувати подяку;

· знімати дисциплінарні стягнення, накладені ними раніше;

· надавати одне додаткове звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою.

У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов’язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов’язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення. Під час обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Командир взводу (групи) має право:

· робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану;

· позбавляти рядових (матросів), сержантів (старшин) строкової служби чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;

· призначати рядових (матросів) поза чергою в наряд на роботу - до 4 нарядів.

У разі коли командир вважає, що наданих йому прав недостатньо він може клопотати про заохочення чи накладення стягнення  перед старшим командиром.

 

Внутрішній порядок – це суворе додержання визначених військовими статутами правил розміщення, повсякденної діяльності, побуту військовослужбовців у військовій частині (підрозділі) й несення служби добовим нарядом.

Внутрішній порядок досягається:

· глибоким розумінням, свідомим і неухильним виконанням військовослужбовцями обов'язків, визначених законами України та військовими статутами Збройних Сил України;

· чіткою організацією бойової підготовки;

· зразковим бойовим чергуванням та несенням служби добовим нарядом;

· неухильним виконанням розпорядку дня;

· додержанням правил експлуатації озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів, створенням у місцях розташування військовослужбовців умов для їх повсякденної діяльності, життя й побуту, що відповідають вимогам військових статутів Збройних Сил України;

· цілеспрямованою виховною роботою, поєднанням високої вимогливості командирів (начальників) з постійною турботою про підлеглих у додержанні їх прав, задоволенні потреб і зміцненні здоров'я;

· додержанням вимог пожежної безпеки, а також проведенням заходів щодо охорони довкілля в районі діяльності військової частини.

 

8. Черговий частини (роти) видає зброю для навчань, занять, а також для чищення лише за наказом командира частини (роти), вносячи відповідний запис до книги видачі зброї та боєприпасів під особисту розписку. При чому черговий роти відчиняє кімнату для зберігання зброї тільки з дозволу та при особистій присутності командира роти.

Зброя особовому складу варти видається під особисту розписку, а боєприпаси – під підпис начальника варти в книзі видачі зброї та боєприпасів.

У разі оголошення тривоги в частині особисту зброю та боєприпаси офіцерам і прапорщикам дозволяється видавати за картками, при цьому запис у книзі видачі зброї та боєприпасів не робиться.

Зброя особовому складові підрозділів у разі тривоги видається черговим підрозділу за командою чергового частини під особисту розписку кожного військовослужбовця в книзі видачі зброї та боєприпасів.

 

9. Добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини (підрозділу), контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття заходів для запобігання правопорушенням, а також для виконання інших обов'язків внутрішньої служби.

Склад добового наряду оголошується наказом по військовій частині на період навчання.

Добовий наряд військової частини призначається у такому складі:

· черговий частини;

· помічник чергового частини;

· черговий підрозділ;

· варта;

· черговий і днювальні парку, а також механіки-водії (водії) чергових тягачів;

· черговий фельдшер або  санітарний інструктор і днювальні медичного пункту;

· черговий і помічники чергового контрольно-пропускного пункту;

· черговий їдальні та робітники їдальні;

· черговий штабу частини та посильні;

· черговий сигналіст;

· пожежний наряд;

· водії чергових автомобілів.

Щоденно наказом по частині призначаються черговий частини, помічник чергового частини, начальник варти, черговий парку, черговий підрозділ, а також підрозділи, від яких виділяються добовий наряд частини й особовий склад для виконання нарядів на роботи.

 Черговий частини та його помічник, начальник варти, черговий парку, черговий контрольно-пропускного пункту, черговий штабу частини, призначені з офіцерів і прапорщиків, повинні мати на озброєнні пістолети з двома спорядженими магазинами.

Черговий парку, черговий контрольно-пропускного пункту, черговий штабу частини, призначені із сержантів, помічники чергового контрольно-пропускного пункту, чергові та днювальні підрозділів, а також днювальні парку та посильні повинні мати багнети в піхвах.

Особовий склад варти озброюється приведеною до нормального бою зброєю (автоматами або карабінами з багнетами).

 

10.    Командири підрозділів, від яких призначається добовий наряд, відповідають за підготовку особового складу до несення служби, за своєчасне прибуття добового наряду на інструктаж до відповідних посадових осіб частини та на розвід.

      Сама підготовка особового складу добового наряду здійснюється: якщо наряд призначено від роти – старшиною роти чи іншою посадовою особою призначеною командиром роти; якщо від батальйону – начальником штабу батальйону.

     У ніч напередодні заступання в наряд підрозділи та особи, призначені в добовий наряд, звільняються від усіх занять і робіт. Офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом надається час для відпочинку та підготовки до наряду.

     У встановлений час (як правило в день, що передує заступу) військовослужбовці відповідно до службового призначення прибувають на заняття (інструктаж), який проводиться призначеними командиром частини особами.

      На занятті вивчаються положення Статутів, інструкцій, вимог безпеки та порядок дій у разі виникнення пожежі, а також перевіряються знання особовим складом наряду спеціальних обов’язків.

   У день заступання в наряд у години, зазначені в розпорядку дня, особовому складові надається не менше 3-х годин для підготовки до несення служби і не менше 1 години для відпочинку (сну). У цей же день проводяться практичні заняття в обладнаних приміщеннях. На цих заняттях у необхідних випадках військовослужбовці також опановують навички в застосуванні зброї.

       Особовий склад, що несе службу із стрілецькою зброєю, і наряд по їдальні повинен пройти в день заступання  медичний огляд.

    Добовий наряд повинен бути готовим до несення служби і прийнятий відповідними черговими та начальником варти у своє підпорядкування за 15 хвилин до виходу на розвід.

 

11. Черговий роти призначається із сержантів і, як виняток, із найпідготовленішого рядового складу. Він відповідає за додержання порядку в роті й неухильне виконання розпорядку дня, збереження зброї, ящиків із боєприпасами, майна роти, особистих речей військовослужбовців і за правильне несення служби днювальними.

Черговий роти підпорядковується черговому частини та його помічникові, а щодо внутрішньої служби в роті - командирові та старшині роти. Черговому роти підпорядковуються днювальні роти.

Черговий роти є начальником для усіх військовослужбовців роти рівного з ним чи нижчого військового звання.

З прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище, чергового частини, а також інспектуючих осіб, які прибули з перевіркою, подавати команду „Струнко”, доповідати їм та супроводжувати в розташування роти. Наприклад: „Товаришу майоре, за час мого чергування надзвичайних подій не трапилось(чи трапилось те-то). Рота перебуває на стройовому плацу. Черговий роти сержант Шевченко”.

Іншим офіцерам і прапорщикам черговий роти не доповідає, а лише відрекомендовується.

 

12. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:

- додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;

- бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;

- додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

- виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

- поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

 

 

Заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни.

Кожний командир у межах прав, наданих йому цим Статутом, зобов'язаний заохочувати підлеглих військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків.

Заохочення оголошується на зборах (нарадах), перед строєм або військовослужбовцю особисто.         

Військовослужбовець, що має дисциплінарні стягнення, заохочується шляхом зняття накладеного раніше стягнення. Право знімати дисциплінарні стягнення належить тому командирові, який їх накладав, та його прямим начальникам. Одночасно військовослужбовцю може бути знято лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарні стягнення – позбавлення військового звання, пониження у військовому званні (у посаді) – можуть бути зняти зі старших солдатів, старших матросів, сержантів, старшин не раніше ніж через 6 місяців, а з прапорщиків, мічманів та офіцерів – через рік з дня накладення стягнення.

Дисциплінарні стягнення – позбавлення військового звання, пониження у військовому званні (посаді) – можуть бути зняті із солдат, сержантів не раніше ніж через 6 місяців, а з прапорщиків та офіцерів – через рік з дня накладення.

 Командир має право зняти дисциплінарне стягнення тільки після того, як воно відіграло виховну роль і військовослужбовець змінив своє ставлення до виконання військового обов’язку.

       Надання одного додаткового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою застосовується до військовослужбовців строкової служби та курсантів військово-навчальних закладів у дні та години, встановлені для цього командиром військової частини.

Додаткова відпустка, як правило, надається разом з основною відпусткою.

Нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією застосовується до всіх військовослужбовців.

 

14. Прийняттю рішення командира про накладення дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведене особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) – також сержантової (старшині).

Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Заборонено проводити розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, та зацікавленим особам.

Якщо під час службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки злочину, командир військової частини вживає заходів у встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку.

Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

 Під час накладання дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення повинно бути накладене не пізніше, ніж за 10 днів від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування – протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який входить до складу добового наряду (виконує бойове чергування), за правопорушення, вчинені ним під час несення служби, здійснюється після зміни наряду ( бойового чергування ) чи після заміни його іншим військовослужбовцем.

Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який перебуває у стані сп’яніння, та отримання від нього пояснень проводиться після його протвереження.

  Заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.

 


Дата добавления: 2020-04-08; просмотров: 186; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!