Суспільно-політичні зміни на теренах Гетьманщини у 1648-1667 роках
Міністерство освіти і науки України
Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Навчально-науковий інститут гуманітарної освіти
Кафедра історії, правознавства
та методики навчання
КУРСОВА РОБОТА З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Трансформація політичної системи Гетьманщини у 1648-1687 роках
Виконав:
студент 3 курсу 34-і групи
навчально-наукового інституту
гуманітарної освіти
Вегера Віталій Миколайович
Науковий керівник:
кандидат історичних наук,
старший викладач
Крижанівський Віталій Михайлович
Глухів - 2014
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ I
Суспільно-політичні зміни на теренах Гетьманщини у 1648-1667 роках.
1.Переяславська рада та укладання “Березневих статей”(1654р). Початок Руїни та укладання Переяславських статей(1659р)…………………………..7
2.Ніжинська рада та прихід до влади Івана Брюховецького. Батуринські та Московські статті……………………………………………………………...13
3. Особливості політичного становища гетьманів у 1648-1668 роках……..16
РОЗДІЛ II
Політичні зміни в Українській козацькій державі у 1667-1687 роках.
1.Петро Дорошенко. Андрусівське перемир’я……………………………...19
2. Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович та укладання Глухівських (1669р.) та Конотопських(1672) статей……………………………………...24
|
|
|
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….28
ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………...29
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….31
Вступ
Актуальність теми. У період становлення і розвитку соціальної, демократичної, правової Української держави історичне минуле відіграє важливу роль. Чимало відповідей на питання про те, яким бути сучасному державотворенню, можна знайти в історії українського козацтва, вивчаючи зокрема, політичну систему козацької держави, організаційні структури, інститут гетьманства, генеральної старшини, органи судової та виконавчої влади, досвід у міжнародній діяльності тощо.
Еволюція сучасного механізму державної влади нашої країни пройшла довгий і складний шлях. Розвиток одного з складових елементів цього механізму – інституту глави держави – розпочався ще в епоху ранньофеодальної держави Давньої Русі в особі київських князів. Наслідуючи традиції княжої доби та керуючись прагненням до самостійного державного життя, український народ створив у XVII ст. свою власну державну організацію – козацьку республіку, на чолі адміністративного устрою якої знаходився гетьман. Його посада логічно уособлювала традиції князівського врядування.
|
|
|
Об’єктом дослідження є політична система української козацької держави XVII ст., як вияв влади нового типу, та її трансформація впродовж 1648-1687 років.
Предметом дослідження є процес виникнення і функціонування гетьманства, генеральної старшини, органів судової та виконавчої влади в середовищі українського козацтва в умовах перебування вітчизняних земель під іноземним поневоленням.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного вивчення наукових джерел, з’ясувати процес становлення та видозмінення і вдосконалення політичної системи Української козацької держави у XVII ст.
Завдання :
1.Висвітлити передумови формування політичного вектору зовнішньої політики Богдана Хмельницького.
2.Дослідити роль Ніжинської козацької ради у становленні суспільно-політичної ситуації в країні.
3.Дослідити політичне становище гетьманів у 1648-1678 роках.
4.Дослідити особливості політики Петра Дорошенка в умовах російсько-польського протистояння.
5.Дослідити вплив Глухівських та Конотопських статей на політичну ситуацію в країні.
Хронологічні межі дослідження. Хронологічні межі дослідження охоплюють період від 16 травня 1648 року до липня 1687 року.
|
|
|
Географічні межі дослідження. Географія дослідження включає Лівобережну та Правобережну Україну.
Історіографічна база дослідження. Незважаючи на те, що українська історична наука займається цими проблемами вже понад двох століть, дослідники лише наближаються до її розв’язання. Вперше питання про гетьманів українського козацтва порушили у своїх працях П. Симоновський, О. Рігельман, В. Рубан, а також Д. Бантиш-Каменський та М. Маркевич. У своїх дослідженнях вони навели короткі відомості про боротьбу гетьманського війська з Кримом і Туреччиною у ХVI-XVII ст. Але ці праці насамперед містили нагромадження історичних матеріалів та фактів. Також дана проблема висвітлюється в козацьких літописах того часу. Якісно новий етап у справі наукового дослідження військового устрою українського козацтва (в т.ч. і деяких питань діяльності козацьких гетьманів) розпочинається з середини ХІХ ст. Зокрема, проблему зародження козацтва розкривають у своїх працях В. Антонович та М. Костомаров. Зберегли свою цінність дослідження І. Каманіна, Д. Багалія, І. Новицького та Є. Барвінського. Найгрунтовнішими і фактологічно найбільш наповненими й на сьогодні залишаються монографії М. Грушевського, Д. Яворницького. Зокрема Д. Яворницький в «Історії запорозьких козаків» вперше широко проаналізував стосунки козаків з московським урядом.
|
|
|
Вивчення історії українського козацтва продовжували радянські вчені К. Гуслистий і В. Голобуцький. Однак лише з середини 80-х рр. ХХ ст. починають з’являтися праці, в яких знайшли об’єктивне відображення окремі аспекти зародження козацтва. Зокрема, окремою верствою «військового прикордонного населення» вважає козацтво Я. Дашкевич, виводячи його появу з геополітичного становища України. Зазначається, що в середині XVII ст. козацтво перебирає на себе функції привілейованого суспільного стану.
В цілому негативне ставлення до козацтва простежується в російській історіографії. Так, видатний історик С. М. Соловйов пояснював причини його появи відходництвом людей через різні обставини на південне прикордоння у пошуках легкої здобичі. Українське козацтво до середини ХVІІ ст. він оцінював як антидержавний руйнівний елемент.
Вагомим внеском у новітню історіографію української козацької державності XVII–XVIII ст. стали монографії В. Смолія та В. Степанкова про Українську національну революцію середини XVII ст. та постать Б. Хмельницького; дослідження В. Горобця присвячені політичній та соціальній історії України XVII–XVIII ст., українсько-російським відносинам; студії В. Шевчука з українського державотворення; монографії Т. Чухліба про міжнародні відносини українського козацтва.
Методи дослідження:
1. Загальнонаукові та спеціально наукові методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, а також описовий і системно-структурний методи.
2. Узагальнення історичних праць, що дозволило виявити матеріали для вивчення досліджуваної проблеми.
Структура та обсяг роботи. Структура курсової роботи підпорядкована меті та завданням. Складається зі змісту, вступу, 2 розділів і 5 підрозділів, списку літератури, додатків, висновку та джерел (назв). Основний текст -23 сторінки .
РОЗДІЛ І
Суспільно-політичні зміни на теренах Гетьманщини у 1648-1667 роках
Дата добавления: 2020-11-23; просмотров: 66; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!