Збірка Павла Тичини «Сонячні кларнети» (1918; 1920; 1925)
Дисципліна «Українська мова і література»
Дата: 23.04.2020
1. Виконайте завдання № 1-4 до наступного разу (до 07 травня 2020 року).
2. Виконані завдання сфотографуйте і надішліть або на електронну пошту dum-2014@mail.ua або в особисті повідомлення Вконтакте https://vk.com/id35900019 (до 07 травня 2020 року).
За виконану роботу Ви отримуєте дві оцінки. Оцінюватися буде наскільки точно, правильно і розгорнуто Ви будете виконувати завдання.
Будьте уважні! Бажаю успіху!
ü На полях у зошиті запишіть дату заняття – 23.04.2020
ü Запишіть тему заняття: «Інтонування різних видів простих речень»
Завдання № 1
Усно опрацюйте теоретичний матеріал за темою «Інтонування різних видів простих речень».
Просте речення – це речення з однією граматичною основою.
Граматична основа речення
Підмет (хто? Що?) Присудок (що робить? Що зробити?)
Різні за метою висловлювання речення вимовляються по-різному: рівним тоном (розповідна інтонація) з його підвищенням на наголошеному слові і зниженням у кінці; з питальною інтонацією при підвищенні тону на слові, пов’язаному зі змістом питання; з наказовою інтонацією – високим або
низьким тоном залежно від того, що виражають: наказ, заборону, заклик чи
просьбу, пораду, застереження; з окличною інтонацією – виділяється слово,
що виражає емоцію.
Певні особливості інтонування в усному мовленні мають звертання, вставні слова, однорідні члени речення . Наприклад, звертання відокремлюється паузою і вимовляється залежно від місця в реченні та ступеня вираження почуття високим або низьким тоном.
|
|
|
Вставні слова і словосполучення вимовляються прискорено і відділяються від інших слів у реченні зниженим голосом. В усному мовленні характерною ознакою для однорідних членів є перелічувальна інтонація. Узагальнювальне слово перед однорідними членами вимовляється з попереджувальною інтонацією, після – з підсумковою (За О. Біляєвим).Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, воно вимовляється підвищеним тоном, а перед однорідними членами, що вимовляються з перелічувальною інтонацією, робиться вичікувальна пауза.
Наприклад:
У лісі не 
Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів, перед ним робиться вичікувальна пауза, а далі тон підвищується.
Наприклад: 
видно у чистій воді, як у дзеркальці (Панас Мирний).__
Завдання 2
Ознайомтеся з поетичними творами Павла Григоровича Тичини , що наведені нижче .
У зошит запишіть назву вірша і з кожної поезії випишіть прості речення. Підкресліть граматичні основи.
|
|
|
Ви знаєте, як липа шелестить…
Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі?
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить…
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Ви знаєте, як сплять старі гаї?
105
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов’ї…
«Я твій» – десь чують дідугани.
А солов’ї!…
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
Арфами, арфами…
Арфами, арфами –
золотими, голосними обізвалися гаї,
самодзвонними:
йде весна
запашна,
квітами-перлами
закосичена.
Думами, думами –
наче море кораблями, переповнилась
блакить
ніжнотонними:
буде бій
вогневий!
Сміх буде, плач буде
перламутровий…
Стану я, гляну я –
скрізь поточки, як дзвіночки,
жайворон як золотий
з переливами:
йде весна
запашна,
квітами-перлами
закосичена.
Любая, милая, –
чи засмучена ти ходиш,
чи налита щастям вкрай.
Там за нивами:
ой одкрий
колос вій!
Сміх буде, плач буде
перламутровий…
О панно Інно
О панно Інно, панно Інно!
Я сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив –
Дитинно, злотоцінно.
Любив? Давно. Цвіли луги…
О панно Інно, панно Інно,
Любові усміх квітне раз – ще й тлінно.
|
|
|
Сніги, сніги, сніги…
Я Ваші очі пам’ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий – я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом – небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші. Я ридаю.
Сестра чи Ви? Любив…
ü Запишіть тему заняття: «Життєвий і творчий шлях Павла Тичини»
Завдання № 3
Усно опрацюйте теоретичний матеріал за темою 
«Життєвий і творчий шлях Павла Тичини».
Павло Тичина
1891 – 1967
Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. у селі Піски на Чернігівщині. І був сьомою дитиною з тринадцяти. Усі діти в родині від природи мали унікальний слух, були дуже співучими. З семи років кожен із синів уже допомагав батькові у церкві, співав у церковному хорі.
Початкову освіту Павло Тичина здобув у сільській школі.
Після цього (1900 - 1917) навчався у бурсі, співав у різних хорах. 1907 – 1913рр. – навчання у Чернігівській духовній семінарії, де вчилися усі сини Григорія Тичини.
З нього також був чудовий музикант, він грав на багатьох струнних і духових інструментах (гобой, кларнет). Дуже любив бандуру. Отже, в музиці і співі Тичина був справжнім професіоналом.
Крім того, молодий Павло прекрасно малював, навіть готувався вступити до художньої Академії у Петербурзі, але не ступив тільки через те, що не було коштів поїхати до Петербурга на іспити. Саме за малюванням його і побачив Михайло Коцюбинський, помітив, познайомився, довідався, що юнак пише вірші й запросив до себе в гості. Там у присутності інших молодих поетів прочитав вірш «Розкажи, розкажи мені поле», чим до сліз зворушив самого Коцюбинського. Саме Коцюбинський радить юнакові послати свої вірші до журналу. У 1912 році з’являється у журналі вірш «Ви знаєте, як липа шелестить».
|
|
|
Закінчивши семінарію, Тичина переїхав до Києва і поступив на економічний факультет Київського комерційного інституту, який не закінчив через І Світову війну.
1918р. – вийшла збірка «Сонячні кларнети», якою Тичина на весь світ прославився. Ця збірка стала сенсацією у літературному житті. Ця збірка відрізняється від інших збірок інших поетів тим, що Тичина заявив про себе, як про першого поета – оптиміста в українській літературі. У цій збірці в мажорному, веселому настрої передано поєднання людини і краси природи.
1919р. – у Києві встановилася Радянська влада. А у 1920 р. – вийшла збірка «Замість сонетів і октав», де вже помітний сум, туга, сумніви поета, а вже у збірці «Плуг» - основним почуттям є сумнів щодо свого призначення у світі. Поет відчуває наближення чогось неминучого й страшного.
У 20 – х роках Тичина вперше віч – на – віч стикається з системою як монстром. Заарештовують його брата – священика Євгена.
У 1923 р. – переїжджає до Харкова, де і видає останню художньо цінну книжку «Вітер з України». А потім виходили збірки, що абсолютно не мали і не мають літературної, художньої цінності: збірки «Чернігів», «Партія веде», «Сталь і ніжність», в яких були вміщені вірші, яких вимагала партія.
Після війни Тичина перебував на високих посадах. Як Міністр освіти України, він дбав про утвердження української мови у школах. Як науковець, сприяв розвитку української фольклористики, літературознавства. Був блискучим перекладачем, досконало знав багато мов, за що його шанували в інших країнах.
Помер – 16 вересня 1967 р. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
На сьогодні дві перші збірки Тичини є найкращими, оскільки в них розкривається справжній талант самобутнього поета, не схожого ні на кого іншого.
Маючи дар співака, музиканта і живописця він став поетом. Можливо, вибір зумовився тим, що слово має здатність відтворювати світ всіма засобами: словом можна і змалювати, і озвучити, і розказати.
Збірка Павла Тичини «Сонячні кларнети» (1918; 1920; 1925)
Це збірка інтимної та пейзажної лірики. Тут поет намагається показати життєрадісні моменти існування людини, показати гармонію, злагоду у Всесвіті.
Тичина назвав так збірку тому, що коли він навчався у Чернігівській семінарії, то в оркестрі грав на кларнеті.
Час написання віршів, що ввійшли у збірку, був надзвичайно тяжкий для української літератури: Перша світова війна і громадянська війна, смерть І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського. На чорному тлі розрухи, депресії поява такої світлої книжки була подією.
Оскільки Тичина був музично обдарований та дуже добре малював, тому у його віршах поєднуються ці види мистецтва, тобто у творах поета багато пейзажів, багато звуків, руху.
Пейзажна лірика збірки
«Арфами, арфами»
Гімн весні. Настрій мрійливий, закоханість, меланхолійність. Прихід весни сприймається на звуковому рівні. Тут втілені надії молодого покоління.
Весна – відновлення природи, а у вірші це символ змін, які назрівають у суспільстві. Відчутним є передчуття тривог, випробувань, що постануть перед нацією, але разом з тим сподівання перемог.
Персоніфікація: обізвалися гаї, йде весна, думами переповнилась блакить
Епітети: арфи – золоті, голосні, самодзвонні4
весна – запашна, квітами – перлами закосичена;
плач – перламутровий;
Порівняння: поточки, як дзвіночки; блакить переповнилась думами, наче море кораблями.
Інтимна лірика П. Тичини
«Ви знаєте, як липа шелестить…»
Дуже простий текст, в напівнародному варіанті, немає якогось глибинного підтексту: гаї, зорі, спів солов’їв.
Змальовано настрій молодої людини, її замріяність, глибоке почуття.
Цікавим є рядок: «А солов’ї!.. », саме в ньому виявляється така індивідуальна риса поезії Тичини, як недомовленість (від надміру почуттів). А ще поет дає змогу читачеві бути співавтором – додумати, доказати, довідчувати.
«О панно Інно, панно Інно»
Тичина любив Поліну Коновал – дочку українського письменника, але вона вийшла заміж за людину, ворожу українській культурі, і сама не раз негативно відзивалася про Україну. Але кохання до Полі було таким потужним, що не зміг її вгамувати навіть час. У Поліни була сестра Ганна (Нюся), яку за тодішньою модою вже в дорослому віці неофіційно перейменували в Інну. Ця Нюся – Інна палко і жертовно любила Тичину, навіть освідчилася йому в коханні, але не могла замінити собою сестру. Вірш «О панно Інно, панно Інно», очевидно, був написаний за гарячими слідами розриву з Поліною і після освідчення Інни. Звернення до дівчини дуже шляхетне, але в комуністичні часи Тичину переконали, що слово «панна» ображає радянських дівчат, і автор замінив його епітетами «люба» та «мила», хоча вірш від цього лише програв.
Герой у творі почувається самотнім. весна любові протиставляється снігам зради, покину тості. Вся перша строфа – песимістична. Останній рядок підкреслює космічний холод, який вбиває у душі героя все живе. Друга строфа присвячена безпосередньо Інні. Двоє закоханих мають спільну проблему: їхня любов не розділена. Але, розуміючи це, Тичина усвідомлює, що замінити кохану іншою неможливо. Велику роль у вірші відіграє займенник «Ви» з великої літери. Цим словом підкреслено шляхетне ставлення до дівчини, делікатність у стосунках, розуміння її трагедії.
Висновок:
Отже, центральний образ збірки – це світ, сповнений радісних звучань.
Тут поет намагається осмислити себе у всесвіті.
У збірці інтонація – піднесена, радісна.
У збірці Тичина показав природне вміння нанизувати ряд відмінних відчуттів: колір, звук, запах, дотик в одному образі.
Завдання 4
Запишіть у зошиті розгорнуті відповіді на питання.
(Розгорнута відповідь – це повна відповідь на питання.
Наприклад: Коли і де народився Павло Тичина?
Павло Тичина народився 27 січня 1891 р. у селі Піски на Чернігівщині).
1. Які таланти мав Павло Тичина?
2. Назвіть дві перші збірки поета? Чому вони вважаються найкращими в його творчості?
3. Чому Павло Тичина став поетом, маючи інші таланти?
4. Запишіть у зошиті на новому рядку у лапках назву першої збірки Павла Тичини.
5. Чому поет так назвав свою першу збірку?
6. Яким був час написання цієї збірки для країни?
7. Назвіть центральний образ збірки.
8. Яка інтонація збірки?
9. Які таланти і як саме проявляються у цій збірці.
Дата добавления: 2020-11-23; просмотров: 129; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!