Поняття і значеня позовної давності. Наслідки спливу строку позовної давності
Наслідки спливу:
1. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
5. Якщо суд визнає поважними причини пропущенім позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Види строків позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється
У цивільному праві застосовуються два види строків позовної давності:
а) загальні; 6) спеціальні.
Загальні строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк, або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.
Загальний строк позовної давності встановлений у три роки і не залежить від суб´єктивного складу відносин (ст. 257 ЦК).
Спеціальні строки позовної давності встановлені для окремих вимог, визначених законом, і ці строки, порівняно із загальними, можуть бути або скороченими, або продовженими.
Скорочені строки позовної давності тривалістю в один рік поширюються на вимоги:
|
|
|
1) про стягнення неустойки (пені, штрафу);
2) про спростування недостовірної інформації, надрукованої у засобах масової інформації;
3) про недоліки проданих речей;
4) про переведення на співвласника прав та обов´язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;
5) про розірвання договору дарування;
6) до позовів, що випливають з перевезення вантажу, пошти і багажу;
7) про оскарження дій виконавця заповіту.
Позовна давність у п´ять років застосовується до вимог про визнання недійсними правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.
Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину
Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності. Поновлення строку позовної давності.
перебіг позовної давності зупиняється:
1) якщо пред´явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).
2) у разі відстрочення виконання зобов´язання (мораторій) на підставах, встановлених законом
3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
|
|
|
4) якщо позивач чи відповідач перебуває у складі Збройних Сил України, які переведені на військовий стан.
Переривання перебігу позовної давності відрізняється від її зупинення як за підставами, так і за юридичними наслідками. Загальною підставою для переривання строку позовної давності є звернення з позовом у встановленому порядку, тобто звернення з позовом належного позивача до належного відповідача і в належний судовий орган (ст. 264 ЦК).
Поновлення строку позовної давності полягає в тому, що суд, арбітражний або третейський суд, визнавши, що строк пропущено з поважної причини, повинен поновити перебіг строку позовної давності шляхом винесення рішення про захист порушеного права. В зв'язку з цим право на позов у науці розглядається в двох аспектах:
процесуальному — як право особи, чиє суб'єктивне право порушено, на пред'явлення позовної заяви до суду, арбітражного або третейського суду про захист свого суб'єктивного права;
Поняття , значення, зміст та особливості здійснення особистих немайнових прав у Ц праві
Особисті немайнові права - це права, які невід’ємно пов’язані з особою їх носія. Особисті немайнові права мають як фізичні, так і юридичні особи.
|
|
|
Змістом будь-якого цивільного права традиційно вважається сукупність трьох основних можливостей: можливості вибору власної поведінки; можливості вимагати належної поведінки від інших суб'єктів права і можливості застосовувати заходи державного примусу у разі порушення права. Реалізація всіх цих можливостей фактично відображається в тій чи іншій поведінці управомоченої особи. При цьому слід зазначити, що вибір варіантів поведінки належить також управомоченій особі. Більшість особистих немайнових прав мають абсолютний характер, тобто немайновому праву конкретної особи відповідає обов'язок необмеженого кола осіб (всіх інших) це право не порушувати. У разі ж порушення такого права постраждала особа має можливість вибору того способу захисту, за допомогою якого вона бажає захистити своє право.
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 129; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!