Основна література (першоджерела)
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Плани семінарських занять з дисципліни «Історія філософії» для студентів факультету соціології
Денна форма навчання.)
Плани рекомендовано кафедрою філософії
Протокол №__від 5.10.05 р.
Завідувач кафедри філософії
__________________________________
Київ 2006
Плани семінарських занять з дисципліни «Історія філософії» для студентів факультету соціології (Денна форма навчання.) /укладач Т.М.Свідло. – К.: НТУУ «КПІ». – 24с.
Укладач: Свідло Тетяна Миколаївна, канд. філос. наук, доц..
Спеціальність 8.000007 – адміністративний менеджмент
7.040202 – соціальна робота
Відповідальний редактор: Б.В.Новіков, докт. філос. наук, проф.
Рецензент: Русакова С.М., канд. філос. наук, доц.
Вступне слово.
Юні друзі! Звертаюсь до Вас не просто як до студентів, а як до соратників, однодумців, співрозмовників. Нам доведеться пройти цікавим, але таким не простим шляхом, що веде до відкриття філософії. Це тернистий шлях, успішне проходження якого залежить не лише від здібностей і таланту викладача, але, і мабуть, перш за все від Вас, Вашого бажання, сумління, бо це передбачає і певне страждання як зусилля над собою, адже не завжди філософський текст «дається» з першого прочитання. Він до певної міри буде протистояти Вам, тим самим провокуючи певну активність, навіть агресивність у спробі подолати його. Бо предмет нашого знайомства – історія філософії.
|
|
|
Взагалі можна говорити про об’єктивну і суб’єктивну історію філософії. Об’єктивна історія філософії – це історично–часова послідовність спроб побудувати внутрішньо і зовнішньо не суперечливо (по відношенню до науки), а по відношенню до світобудови, ще й істинну картину системно–раціоналізованого світогляду. Суб’єктивна історія філософії – це спроба описати об’єктивну історію філософії. І наше з Вами завдання не зупинитися на суб’єктивному описанні, переказі переказаного кимось чогось.
«Історія філософії» є нормативною дисципліною бакалаврської підготовки і вивчається у першому і другому семестрі. Історія філософії є повноправною складовою частиною загального курсу «Філософія», більш того, можна сказати, що вона є фундаментальною основою для подальшого знайомства з основами гносеології, онтології, антропології, соціальної філософії.
Філософія є своєрідним вінцем духовної культури людства. Для її усвідомлення необхідна грунтівна і систематична підготовка, належний рівень освіти, повноти знань, щоб все це відповідало освоєнню «софії»–мудрості. Мудра людина – це не синонім інтелекту, розумності, освіченості, інформованості, культурності, а – синтез перелічених рис і здатність особистості самостійно ставити та вирішувати будь–які проблеми. Мудра людина невичерпна у осягненні нескінченного багатства змісту буття, у формуванні культури власного розуму, проблемного, творчого підходу до своєї тематики. Мудрість запобігає багатьом помилкам розуму і практичних дій людини.
|
|
|
Вивчення курсу світової філософії, осмислення досвіду філософського розвитку є справжньою школою теоретичного мислення. Останнє, за висловом Ф.Енгельса, «є природженою властивістю тільки у вигляді здатності. Ця здатність повинна бути розвинута, удосконалена, а для цього досі не існує ніякого іншого засобу, крім вивчення всієї попередньої філософії». (Маркс.К., Енгельс.Ф. Твори (Пер. з 2–го рос. вид.) – К.: Політ–видав України: Т. 20 – с 356).
І не треба лякатися інколи важких для засвоєння текстів. Парадоксальність полягає в тому, що саме високопрофесійна, надто абстрактна, важка для розуміння філософія (наприклад, німецька класична філософія) змогла справити величезний вплив на культуру, на соціальну дію, в тому числі й політичну. Як свідчить історія, найбільший вплив на свідомість і діяльність людей мали саме такі вчення, що розвивались на ґрунті особливо спеціалізованого, тонко диференційованого, високопрофесійного філософського знання.
|
|
|
Щасти Вам!
Автор
Т.І. ФІЛОСОФІЯ:ГУМАНІСТИЧНИЙ ЗМІСТ ЇЇ ПРОБЛЕМ
1. Джерела філософії.
2. Філософія – одвічна активно–діяльна любов людини до мудрості. Різноманітність уявлень про мудрість.
3. Предмет філософії і його історична зміна. Основне питання філософії.
4. Функції філософії.
Основна література (першоджерела)
1. Антология мировой философии. В 4–х т. / Т.1. Философия древности и средневековья. Ч.1. (Ред.–сост. и авт. вступ. статьи В.В. Соколов.). – М.: Мысль, 1969. – 397 с.
2. Вайнгартнер П. Сходство и различие между научной и религиозной верой. // Вопросы философии. – 1996. – №5. – С. 90–109.
3. Джеймс У. Введение в философию; Рассел.Б. Проблемы философии. Пер. с англ. /Общ. ред., послесл. и примеч. А.Ф.Грязнова. – М.: Республика, 2000. – 315 с.
4. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях великих философов. / Общ.ред. и вступит. статья А.Ф.Лосева. – 2 изд–е, испр. – М.: Мысль, 1986. – 571 с.
5. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. (Редколлегия серии: акад. Т.И.Ойзерман (председатель) и др.) – М.: Политиздат, 1991. – 525 с.
|
|
|
6. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения: в 50 т./ Институт марксизма–ленинизма при ЦК КПСС. – М.: Политиздат, 1974. – Т.13: Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие. – С 6–9.
7. Мир философии. Книга для чтения: в 2 ч. / Составители Л.С.Гуревич и В.И.Столяров. – М.: Политиздат, 1991. – ч.1: Исходные философские проблемы, понятия и принципы. – 672 с.
8. Мифы Древней Греции. / Сост. И.С.Яворская. – К.: Муза, 1993. – 350 с.
9. Мифы народов мира: энциклопедия: в 2–х т. / Гл.ред. С.А.Токарев. – 2–е изд. – М.: Сов.энцикл.: изд–во малого предприятия «Останкино», 1991.– т.1. – 671 с.; т.2. – 719 с.
10. Потебня А. Мысль и язык. – К.: СИНТО, 1993. – 191 с.
11. Савельева М.Ю. Вера как способ познания действительности: постановка проблемы. // Філософська і соціологічна думка. – 1994. –№3,4. – С. 108–119.
12. Словарь мифов. / Пер. с анг. Ю.Бондарева. – М.: ФАИР–ПРЕСС, 2000. – 432 с.: ил.
Додаткова література
1. В.Вундт. Введение в философию. Под ред. А.Л.Субботина. – М.: «ЧеРо», «Добросвет», 1998. – 354 с.
2. В.И.Курбатов. История философии. Конспект. – Ростов–на–Дону. Изд–во «Феникс», 1997 – 448 с.
3. Введение в философию. Учебник для вузов: В 2–х т. / Авт. кол.: И.Т.Фролов и др. – М.: Политиздат, 1989. –Т.1. –367 с.
4. Вступ до філософії: Історико–філософська пропедевтика: Підручник / Г.І.Волинка, В.І.Гусєв, І.В.Огородник, Ю.О.Федів; За ред.. Г.І.Волинки.– К.: Вища шк., 1999. – 624 с.
5. Горак Г.І. Філософія. Курс лекцій – К.: Вілбор, 1998. – 272 с.
6. Горський В.С. Історія української філософії. – Навчальний посібник. – К.: Наук. думка, 2001. – 375 с.
7. История философии в кратком изложении / Пер. с чеш. И.И.Богута – М.: Мысль, 1991. – 590 с.
8. История философии: Учеб. пособие для вузов / А.Н.Волкова, В.С.Горнев, Р.Н.Данильченко и др.; Под. ред. В.М.Макельман, Е.М.Пенькова. – М.: «Издательство ПРИОР», 1997. – 464 с.
9. Історія філософії України: Підруч. /М.Ф.Тарасенко та ін.. – К.: Либідь, 1994. – 416 с.
10. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; за ред.. В.І.Ярошовця. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. – 774 с.
11. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини: Навч. посіб. – К.: Абрис, 1995. – 336 с. – (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).
12. Пивоев В.М. История философии: Учеб. пособ. – СПб.: Издательство «Лань», 2002. – 352 с.
13. Токарев С.А.Ранние формы религии. – М.: Политиздат, 1990. – 622 с.
14. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін. – 2–е вид. –К.: Либідь, 1994. –576 с.
15. Філософія: Навч. посіб./За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1999. – 624с.
16. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М.: Высш. школа, 1981. –374 с.
17. Чанышев А.Н. Философия Древнего мира: Учеб. для вузов. – М.: Высш. школа.,1999. – 703 с.
18. История философии: в 4 т. / Под ред. М.А.Дынника и др. – М.: Изд–во Академии Наук СССР, 1957. – Т.1. – 718 с.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 201; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!