Отрывок с поэмы «Божественная комедия»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.

1. Під час підготовки до семінарських занять необхідно прочитати вказаний художній текст та занести інформацію в читацький щоденник.

Вимоги до читацького щоденника: читацький щоденник заповнюється від руки. В щоденнику вказується ім’я автора, назва твору, П.І.Б. перекладача. В щоденник заноситься основний зміст твору, тема, ідея, проблематика, характеристика головних героїв та другорядних персонажів.

Ведення читацького щоденника не є обов’язковим, замість нього можна використовувати робочий зошит.

2. Необхідно ознайомитись із рекомендованою літературою. Недостатнім є використання лише одного підручника. Обов’язковим є використання літературознавчого словника.

3. В зошиті повинні бути записані відповіді на всі пункти плану. Відповіді можна писати стисло, або тільки тези відповідей. Додатково можна використовувати ксерокопії або роздруківки електронних версій підручників.

4. Питання та завдання виконуються тільки письмово. Терміни і поняття можна заносити в термінологічний словник, або в робочий зошит.

ТЕКСТИ ДЛЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ЧИТАННЯ:

Англо-саксонський епос «Беовульф».

Пісня про Нібелунгів.

Пісня про Роланда.

Піня про мого Сіда.

Роман про Трістана і Ізольду (увикладі Ж.Бедьє).

Данте Аліг’єрі. Божествена комедія (1 ч. «Пекло» – повністю. «Чистилище», «Рай» – по хрестоматії). Сонети.

Війон Ф. Балади.

Петрарка Ф. Сонети.

Боккаччо Д. Декамерон (І-й день – 2 новела; ІІ-й – 4; IV-й – 1; IV-й – 2; V-й –1; VI-й –10).

Брант С. Корабель дурнів

Роттердамський Е. Похвала глупоти

Рабле Ф. Гаргантюа і Пантагрюель (1 книга)

Ронсар П. де. Лірика.

Шекспір В. Гамлет. Король Лір. Буря. Дванадцята ніч. Сонети.

Сервантес М. де. Дон Кіхот (Перша частина – повністю; друга – в скороченні).

Вега Л. де. Собака на сіні.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарське заняття № 1. Англосаксонська поема «Беовульф» як зразок архаїчного героїчного епосу раннього середньовіччя.

1. Характеристика жанру героїчного епосу архаїчного періоду середньовіччя. Які риси дозволяють віднести «Беовульф» до народного героїчного епосу?

2. Риси язичницької та християнської культури в англосаксонському епосі. Образ оповідача.

3. Основний конфлікт твору. Відображення в сюжеті поеми «Беовульф» провідної риси епічності, такої як, приналежність роду і готовність захищати його.

4. Структура тексту, побудова розповіді: три битви Беовульфа; триразовість і ускладнення випробувань; єдина композиція розповіді про них (збори, похід, поєдинок, наслідки).

5. Прийоми створення характеру епічного героя, відображення народних уявлень та ідеалів в образі головного героя.

6. Художні особливості мови епосу (навести приклади з тексту):

– алітераційний вірш;

– остійні епітети;

– повтори;

– кеннінги;

– описовість.

Література .

1. Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах/Ст. и коммент. О.А. Смирницкой. — С. 631—659; Ст. и коммент. А.Я. Гуревича. — С. 707-749. - М., 1975.

2. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 19943. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів, 19824. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – К., 2007

5. Зарубежная литература средних веков: Нем., исп., ит., англ.: Хрестоматия/Сост. Пуришев Б.И. — М., 1975. — С. 261—273.

6. Мельникова Е.А. Меч и лира. Гл. 7.— Героический мир англосаксонского эпоса.— М., 1987.— С. 167—181.

7. Мощанская О.Л. Народно-поэтическое творчество Англии средних веков. – М., 1986.

Семінарське заняття № 2. «Пісня про Роланда» як зразок народно-героїчного епосу.

1. Жанрова специфіка поеми «Пісня про Роланда». Жанрові закони героїчного епосу.

2. Епічна картина світу в «Пісні про Роланда».

– Історичні події та їх художнє переосмислення у поемі; чим викликане таке переосмислення?

– Масштаби художнього зображення; функції пейзажу; образ Франції в поемі.

3. Образна система поеми:

– Роланд – епічний герой;

– Карл – ідеальний монарх;

– другорядні образи героїв-богатирів (Олів'є, Турпен, ін.)

– роль образу Генелона;

– ворожій табір;

– жіночі образи.

4. Епічний стиль поеми:

– Особливості поетичної мови: повторення, що уповільнюють дію; прояви принципу симетрії; постійні епітети (виписати);

– Роль фантастичних образів.

Література.

1. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 19942. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів, 19823. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – К., 20074. Песнь о Роланде / Пер. А.Сиповича // Зарубежная литература средних веков. Латинская, кельтская, скандинавская, провансальская, французская литературы: Учеб. пособие для студентов филол. спец. пед. ин-тов / Сост. Б.И.Пуришев. – М., 1974. – С.182-2335. Волкова З.Н. Эпос Франции. – М., 19846. Самарин Р.М. «Песнь о Роланде» и проблемы литературного анализа // Самарин Р.М. Зарубежная литература. – М., 1987. – С.17–347. Михайлов А. Д. Французский героический эпос. Вопросы поэтики и стилистики. М., 1995.

Семінарське заняття № 3. Німецький класичний героїчний епос «Пісня про Нібелунгів»: специфіка та характерні риси.

1. Виникнення німецького героїчного епосу «Пісня про Нібелунгів». Історичні та поетичні джерела.

2. Характерні особливості поеми: переплетіння художніх рис архаїчного й класичного героїчного епосу та феодально-лицарської літератури.

3. Мотивно-образна структура тексту поеми:

– казкові, міфологічні та християнські мотиви;

– основні персонажі епосу: Зігфрід, Брунхільда, Крімхільда, Хаген, Гунтер, Етцель, втілення в образах героїв світогляду та морально-естетичних уявлень народу.

4. Художній світ та поетика «Пісні про Нібелунгів»:

– феодально-лицарський побут: світ лицарських двобоїв, бенкетів, битв; детальні описи та формульність батальних сцен, лицарського церемоніалу, вбрання героїв;

– передчуття близької катастрофи як один з художніх прийомів поеми, мотив долі;

– художні прийоми та засоби створення характерів: паралелізми, антитези, гіперболізація, постійні епітети, індивідуалізація, психологізм;

– «нібелунгова строфа».

Література.

1. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 19942. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів, 19823. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – К., 20074. Жирмунский В.М. Народный героический эпос: Сравнительно-исторические очерки. М., Л., 1962.5. Пуришев Б.И. Народный героический эпос // История немецкой литературы: В 5 тт. М., 1962. Т.16. Рыкова Н. Героический эпос Средневековья // Западноевропейский эпос. Л., 1977.7. Мощанская О.Л. Народный героический эпос средних веков // Литература и искусство западноевропейского средневековья. М., 2002.

Семінарське заняття № 4. Куртуазна поезія. Лірика трубадурів та міннезінгерів.

1. Виникнення лицарської культури, формування куртуазії. Причини розвитку та основні джерела куртуазної поезії.

2. «Темний» і «світлий» стилі в поезії. Основні жанри: альби, пасторелі, балади, кансони (канцони), сірвенти та ін. Традиційність та формульність жанрових форм.

3. Основний зміст та мотиви куртуазної поезії. Значення образу Прекрасної Дами, куртуазне розуміння кохання.

4. Творчість Джауфре Рюделя, Маркабрю, Бернарта де Вентадорна, Арнаута Даніеля Бертрана де Борна. Проаналізувати вірші зазначених поетів з точки зору жанрової специфіки та тематичної наповненості.

5. Поєднання куртуазного канону і особливостей німецької народної лірики у творчості міннезінгерів (творчість Вальтера фон дер Фогельвейде, Тангейзера).

Література.

3. Алексеев М.П. и др. История зарубежной литературы: средние века, Возрождение. - М., 1983.

4. Зарубежная литература средних веков: Хрестоматия / Сост. Б.И. Пуришев. – М., 2004.

5. Хрестоматия по литературе Средневековья: В 2 т. / Сост. Г.В. Стадников. – СПб.: Азбука классика, 2003.

6. История французской литературы (Л. Г. Андреев, Н. П. Козлова, Г. К. Косиков). М., 1987.

7. Матюшина И.Г. Миннезанг и традиции исконной немецкой лирики // Древнейшая лирика: В 2 т. М., 1999. Т.2. С.247-305.

8. Пронин В.А. История немецкой литературы. – М.: Университетская книга; Логос, 2007

Семінарське заняття № 5. Поетика рицарського роману «Трістан та Ізольда».

1. Джерела сюжету роману «Трістан та Ізольда».

2. Характерні риси рицарського роману:

– кохання та пригоди могутнього шляхетного рицаря;

– рицарський ідеал в образі Трістана;

– образ прекрасної дами;

– шляхетність короля Марка;

– казкові мотиви.

3. Особливості конфлікту роману:

– взаємовідношення головного героя з основними персонажами;

– суперечність між почуттям і обов’язком;

– роль фатуму, який не може подолати людина.

4. Прояв авторського начала у романі:

– небайдуже ставлення автора до героя;

– реалізація в творі авторських поглядів, переконань;

– прагнення автора розкрити внутрішній світ героїв.

Література.

4. Средневековый роман и повесть. – М., 1974.

5. Мелетинский Е. М. Средневековый роман. – М., 1983

6. Ауэрбах Э. Мимесис. – М., 1976

7. Михайлов А. Д. Французский роман и вопросы типологии жанра в средневековой литературе. – М., 1976

8. Легенда о Тристане и Изольде. – М., 1976

9. Косиков Г.К. К теории романа (роман средневековый и роман Нового времени) // Проблема жанра в литературе средневековья. – М., 1994

Семінарське заняття № 6. Поетична творчість Франсуа Війона як відображення кризи середньовічного світосприйняття.

1. Поет та легенда його життя.

2. Елементи середньовічної поетики в ліриці Ф. Війона. Поетична традиція вагантів.

3. Іронічне осмислення дійсності та особистості в поезії Війона («Розмова Війона зі своєю душею», «Балада прикмет», ін.).

4. Концепція героя у «Заповіті» Війона, саморозкриття особистості.

5. «Балада поетичного змагання в Блуа»: мова поезії Війона (прийоми війонівського комізму).

6. Поєднання трагізму і гротеску у «Баладі повішених».

Література.

1. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 19942. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – К., 20073. Алексеев М.П., Жирмунский В.М., Мокульский С.С., Смирнов А.А. История зарубежной литературы: Средние века. Возрождение. М., 19784. Шаповалова М.С. Рубанова Г.Л., Моторний В.А. Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження: Підручник. – Л., 19825. Английская и шотландская народная баллада. М., 1988.6. Вийон Ф. Стихи. М., 1984.7. Кирнозе З., Пронин В. Практикум по истории французской литературы. М., 1991.8. Косиков Г. Франсуа Вийон // Villon Fr. Oeuvres. М., 1984. С.5-41.9. Пинский Л. Лирика Франсуа Вийона и поздняя готика // Пинский Л. Магистральный сюжет. М., 1989. С.16-48.

Семінарське заняття № 7. «Божественна комедія» Данте Аліг`єрі як філософсько-художній синтез культури доби Середньовіччя та втілення нових гуманістичних ідей.

1. «Божественна комедія» як пролог до літератури Відродження:

– традиції античної та середньовічної літератури в «Комедії»;

– авторський задум «Комедії»;

– новий погляд на історичний процес. Піднесення цінності земного життя.

2. Жанр «Божественної комедії». Зв`язок поеми з літературою видінь та з алегоричною поезією Середніх віків. Сенс назви поеми.

3. Різні плани змісту поеми: морально-релігійний, історико-політичний, біографічний.

4. Образна система поеми: Данте – герой і автор «Комедії»; Вергілій – втілення античної культури; Беатріче – натхненниця і героїня поеми.

5. Багатозначність символіко-алегоричної системи Данте.

Література.

1. Данте А. Божественна комедія / Пер. з іт. та приміт. Е.А.Дроб’язко. – К., 1976

2. Данте Алигьери. Божественная комедия / Пер.с ит. М. Лозинского. – СПб., 1999

3. Данте.Божественная комедия: Эпическая поэма / Пер. с ит. М.Лозинского // Европейский эпос античности и средних веков / Сост., авт. предисл. и коммент. И.М.Нахов. – М., 1989. – С.585-694

4. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 1994

5. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів, 1982

6. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – К., 2007

7. Франко І.Я. Данте Аліг’єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір з його поезій. Дантова друга любов // Зібр. тв.: У 50 т. – Т. 12. – К., 1978

8. Доброхотов А. Л. Данте. – М., 1990

Семінарське заняття № 8. Концепція світу та людини в сонетах Середніх віків та Відродження.

1. Книга Данте Аліг’єрі «Нове життя» як своєрідне поєднання художньої прози з віршами. Форма сонету Данте.

2. «Книга пісень» Ф. Петрарки: утвердження форми італійського сонету.

3. Поетична форма «французького сонету» в творчості П. Ронсара.

4. Розквіт сонетного мистецтва в творчості В. Шекспіра. Визнання «шекспірівського» сонету англійським варіантом канону.

Завдання:Спираючись на роботи дослідників і на докладний аналіз сонетів Г. Кавальканті, Данте, Ф. Петрарки, П. Ронсара, В. Шекспіра, простежити еволюцію зображення людини, його почуттів, його відносин зі світом в літературі кінця Середніх віків, раннього і зрілого Відродження. – Що таке сонет? Коли він виник? Які його різновиди? – Яке місце займає сонет у творчості Данте, Ф. Петрарки, П. Ронсара, В. Шекспіра? – Яким постає світ у сонетах цих поетів, представників різних літературних епох? Наскільки історично і соціально конкретна картина цього світу? – Як показано кохану поета? Які способи створення її образу? Наскільки цей образ конкретний? (звернути увагу на характер лексики)– Яким показаний закоханий? Який характер його любовного переживання? Які художні засоби використовує поет? – У якому напрямку розвивається сонет і уявлення про людину і світ, про людські почуття, які відображенні в ньому? Як змінюється система засобів художнього зображення? Знайти приклади полеміки поета з його попередниками у поглядах на поезію та її ставлення до життя. Література.1. Алексеев М.П., Жирмунский В.М., Мокульский С.С., Смирнов А.А. История зарубежной литературы: Средние века. Возрождение. М., 19782. Шаповалова М.С. Рубанова Г.Л., Моторний В.А. Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження: Підручник. – Л., 19823. История зарубежной литературы: Раннее Средневековье и Возрождение: Учебник / под ред. В.М. Жирмунского. –М., 19594. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 19945. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. –К., 2007

Семінарське заняття № 9. Джованні Боккаччо – фундатор жанру новели. «Декамерон»: композиція, мотиви та образи. 1. Жанр новели в творчому розвитку Дж. Боккаччо:– основні жанрові джерела «Декамерону» (фабліо, шестоднев) та їх трансформація у Дж. Боккаччо;– жанрова своєрідність «Декамерону» як збірки новел, характерні риси новели;– композиція твору, роль обрамляючої новели, авторський вступ і висновок.2. Коло проблем у книзі «Декамерон». Основні теми, які обговорюються оповідачами.3. Образи-персонажі у книзі:– герої новел перед обличчям життєвих випробувань;– герої-оповідачі як відображення авторських уявлень про ідеальну людину; – образ автора в «Декамероні»: як проявляються його присутність, думки, оцінки?4. Риси ренесансного реалізму в «Декамероні» Дж. Боккаччо:– ренесансне трактування долі в «Декамероні»;– ренесансне розуміння любові у Дж. Боккаччо;– зв'язок «Декамерона» з гуманістичною концепцією світу і людини (відношення до Слова, утопізм, діалогізм). Література.1. Боккаччо Дж. Декамерон / Пер. з іт. М.Лукаша. – К.,19642. Бокаччо Дж. Декамерон / Пер. с ит. Н.Любимова. – К., 19923. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 19944. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів, 19825. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – К., 20076. Сутуева Т.О. Очерки литературы итальянского Возрождения. Раннее Возрождение. – М., 19647. Европейская новелла Возрождения / Вст. ст. Н.Балашова, Р.Хлодовского, А.Михайлова. – М., 19748. Хлодовский Р.И. «Декамерон». Поэтика и стиль. – М., 1982

Семінарське заняття № 10. Роман Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель»: різноманіття його ідейного змісту та художньої своєрідності. 1. Літературні та фольклорні джерела роману:– історія створення, еволюція сюжету;– відбиття подій доби XVI ст. у романі.2. Карнавальне та святкове начало в романі:– категорія «сміху» в середньовічній культурі: «універсалізм» і «свобода»;– сміх як вираження «нової вільної і критичної історичної свідомості» Відродження;– «реабілітація плоті» в романі. 3. Своєрідність головних героїв роману казкових королів-велетнів: зовнішня характеристика, психологічна нерозробленість характерів, художні засоби створення.4. Художня своєрідність роману. Роль сміху, алегорії, пародії, гротеску і сатири в творі (знати терміни, виписати приклади з тексту).5. Утопія і антиутопія в образі Телемского абатства.

Література.

1. Рабле Франсуа. Гаргантюа і Пантагрюель: Роман: Для серед. та ст. шк. віку / Скор., пер. з фр. та приміт. І.Г.Сидоренко; Післямова В.І.Пащенка. – К., 1990

2. Алексеев М.П., Жирмунский В.М., Мокульский С.С., Смирнов А.А. История зарубежной литературы: Средние века. Возрождение. М.: Высш. шк., 1978. – С. 340-353.

3. Бахтин М.М. Творчество Ф. Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М., 1990

4. Шпитцер Л. К восприятию Рабле // Вестн. Моск.ун-та. Сер.9: Филология. – 2001. – № 1

5. Пинский Л. Смех Рабле. – М., 2003-2004

Семінарське заняття № 11. Особливості північного Відродження.

1. Характерні риси доби Відродження у Німеччині та Нідерландах. Основні напрямки розвитку літератури.

2. Сатиричне начало німецької літератури. Поема С. Бранта «Корабель дурнів»: специфіка жанру.

3. Проблематика та тематична спрямованість поеми «Корабель дурнів». Образ корабля-держави.

4. Традиції сатиричної народної літератури та філософський зміст поеми Е.Роттердамського «Похвала глупоти».

5. Карнавальлність та багатоликість образу Глупоти в поемі.

Література.

1. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів, 1982

2. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 1994

3. Немилов А.Н. Специфика северного Возрождения // Типология и периодизация культуры Возрождения. М., 1978. С. 39-51.

4. Маркит С. Знакомство с Эразмом из Роттердама. М., 1971.

5. Пинский Л.Е. Эразм и его «похвала Глупости» // Эразм Роттердамский. Похвала Глупости. М.,1960.С. 113-139

Семінарське заняття № 12. Конфлікт і основні образи у трагедії В. Шекспіра «Гамлет». 1. Джерела сюжету трагедії «Гамлет». Поглиблення трагічного світосприйняття. 2. Специфіка конфлікту в трагедії «Гамлет». Суть внутрішнього та зовнішнього конфліктів. 3. Трагізм образу Гамлета. Криза гуманізму в образі головного героя.4. Система образів-персонажів у трагедії «Гамлет»: справжні та уявні друзі, вороги, Офелія (виписати приклади з тексту)5. Роль трагічних випадковостей у розвитку сюжету.6. Гамлет – як вічний образ. Поняття «гамлетизму». Література.

1. Шекспір В. Твори: В 6 т. / Пер. з анг.; Післямови О.Алексеєнко і Н.Жлуктенко.– К., 1985. – Т.2. – С.67-148, 311-413

2. Франко І. Передмова до п’єси В.Шекспіра «Гамлет» // Зібр. творів: у 50 т. – К., 1981. – Т. 32

3. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 1994

4. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів, 19825. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – К., 2007

6. Белинский В.Г. «Гамлет», пьеса Шекспира. Мочалов в роли Гамлета (любое издание)

7. Аникст А.А. Трагедия Шекспира «Гамлет»: Литературный комментарий. – М., 1986

8. Барг М.А. Шекспир и история. – М., 1976

9. Урнов М.В., Урнов Д.М. Шекспир. Его герои и его время. – М., 1964

Семінарське заняття № 13. Художні особливості трагікомедії В.Шекспіра «Буря»

1. Історія створення трагікомедії Шекспіра «Буря».

2. Жанрово-композиційна специфіка, поєднання реалістичних та фантастичних елементів. Модель казки.

3. Проблематика та тематика (добро і зло, влада, свобода, наука й освіченість, розум, творчість, ін.), особливості сюжету, смисл фіналу п’єси. Переосмислення гуманізму в іронічному дусі.

4. Пасторальні, утопічні та антиутопічні мотиви.

5. Алегоричні та символічні образи (знайдіть приклади у тексті):

– Просперо – всевладдя;

– Калибан – стихійно-руйнівна сила;

– Аріель – творча сила;

– корабель-держава, острів.

6. Роль музики в п’єсі.

Література.

1. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 1994

2. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів, 19823. Аникст А.А. Творчество Шекспира. М., 1963.4. Пинский Л.Е. Шекспир. Основные начала драматургии. М., 1971.5. Самарин Р.А. Реализм Шекспира. М., 1964. 6. Урнов М.В., Урнов Д.М. Шекспир. Его герой и время. М., 1964. 7. Шенбаум С. Шекспир. Краткая документальная биография. М., 1985.

Семінарське заняття № 14. Проблематика, система образів, жанр роману М. де Сервантеса «Дон Кіхот».

1. Історія написання роману.

2. Риси рицарського роману та їх трансформація в романі «Дон Кіхот».

3. Пародія та іронія в творі (навести приклади з тексту).

4. Людські характери та долі в романі (виписати приклади з тексту):

– семантика імен;

– образ Дона Кіхота; внутрішній світ героя; світ двох реальностей;

– Дон Кіхот і Санчо – відмінності і схожість, сенс зіставлення.

5. Дон Кіхот як вічний образ світової літератури. Сутність поняття «донкіхотство».

Література.

1. Сервантес Сааведра, Мігель де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі: Роман / Пер. з іс. М.Лукаша; Післямова Г.Кочура. – К., 1995

5. Державин К.Н. Сервантес. – М., 1958

6. Снеткова Н. «Дон Кихот» Сервантеса. – М., 1967

7. Багно В.Е. Дорогами «Дон Кихота». – М., 1991

8. Штейн А.Л. История испанской литературы. Средние века и Возрождение. – М., 1976

9. Штейн А.Л. На вершинах мировой литературы. – М., 1988

10. Пинский Л.Е. Магистральный сюжет. – М., 1989

Семінарське заняття № 15. Театр іспанського Відродження. Творчість Лопе де Вега.

1. Характеристика «золотого віку» іспанського театру.

2. Естетичні принципи Л. де Вега-драматурга. Чому саме комедія стала його улюбленим жанром?

3. Гуманістична проблематика комедії Лопе де Вега «Собака на сіні»:

– орієнтація на масового глядача;

– прославлення любові і вільної волі людини.

4. «Собака на сіні» як комедія моралі:

– конфлікт любовного почуття і станової моралі;

– функція інтриги; збігів та випадковості;

– характерні амплуа персонажів; образи слуг;

– типовий фінал;

– комедійність твору «Собака на сіні».

5. Театральна доля комедії.

Література.

1. Лопе де Вега Карпіо Фелікс. Діалог Фрондосо та Лавренеї з драми «Овеча криниця»; Сонети з комедії «Собака на сіні»// Лукаш М.О. Від Боккаччо до Аполлінера: Переклади / Ред., упоряд., авт. передм. М.Н.Москаленко. – К., 1990. – С.35-39

2. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 1994

3. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів, 1982

4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – К., 2007

5. Артамонов С.Д. Зарубежная литература XVII–XVIII вв. – М., 1982. – С.20–25

6. Штейн А.Л. История испанской литературы. Средние века и Возрождение. – М., 1976

7. История зарубежного театра: театр Западной Европы. Т.1. – М., 1971

САМОСТІЙНА РОБОТА

Перший модуль.

І. Прочитати «Пісня про мого Сіда» та підготуватися до письмової роботи за текстом.

ІІ. Підготувати усно і письмово тему «Міська література середньовіччя» за планом:

– Передумови розвитку міської літератури.

– Основні жанри, їх загальна характеристика.

– Роль сатири та гумору у фабліо та шванках. Основні теми.

– Зародження та розвиток театру середньовіччя. Роль церкви, вплив фольклорних традицій.

– Жанри драматургії (містерії, міраклі, мораліте, фарси), їх відмінні риси.

Література.

1. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф. І. Прокаєв та ін. – К., 19942. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів, 19823. История зарубежной литературы: Средние века. Возрождение. 4-е изд., испр. и доп. /Алексеев М.П., Жирмунский В.М., Мокульский С.С., Смирнов А.А. – М., 1987

ІІІ. Вивчити напам’ять

Лирика вагантов

Нищий студент

Я – кочующий школяр...
На меня судьбина
свой обрушила удар,
что твоя дубина.
Не для суетной тщеты,
не для развлеченья –
из-за горькой нищеты
бросил я ученье.
На осеннем холоду,
лихорадкой мучим,
в драном плащике бреду
под дождем колючим.
В церковь хлынула толпа,
долго длится месса.
Только слушаю попа
я без интереса.
К милосердию аббат
паству призывает,
а его бездомный брат
зябнет, изнывает.
Подари, святой отец,
мне свою сутану,
и тогда я наконец
мерзнуть перестану.
А за душеньку твою
я поставлю свечку,
чтоб господь тебе в раю
подыскал местечко.

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *

Гвидо Кавальканти

Сонет

Красавиц обольстительные взоры,
Нарядных всадников блестящий строй,
Беседы о любви и птичьи хоры,
Корабль, бегущий по волне морской,

Прозрачность пред зарей, что вспыхнет скоро,
Снег, падающий тихо над землей,
Журчание ручья, лугов узоры,
Каменьев блеск в оправе золотой,—

Что это все пред дивной красотою
И благородством госпожи моей?
Презренный тлен, не стоящий и взгляда!

Как перед небом меркнет все земное,
Так все, что видишь, меркнет перед ней.
Добру соединиться с ней — отрада

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *

Данте Алигьери

Сонет

В своих очах Любовь она хранит;

Блаженно все, на что она взирает;

Идет она — к ней всякий поспешает;

Приветит ли — в нем сердце задрожит.

Так, смутен весь, он долу лик склонит

И о своей греховности вздыхает.

Надмение и гнев пред нею тает.

О донны, кто ее не восхвалит?

Всю сладостность и все смиренье дум

Познает тот, кто слышит ее слово.

Блажен, кому с ней встреча суждена.

Того ж, как улыбается она,

Не молвит речь и не упомнит ум:

Так это чудо благостно и ново.

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *

Данте Алигьери

Отрывок с поэмы «Божественная комедия»

Земную жизнь пройдя до половины,

Я очутился в сумрачном лесу,

Утратив правый путь во тьме долины.

Каков он был, о, как произнесу,

Тот дикий лес, дремучий и грозящий,

Чей давний ужас в памяти несу!

Так горек он, что смерть едва ль не слаще.

Но, благо в нем обретши навсегда,

Скажу про все, что видел в этой чаще.

Не помню сам, как я вошел туда,

Настолько сон меня опутал ложью,

Когда я сбился с верного следа.

Но к холмному приблизившись подножью,

Которым замыкался этот дол,

Мне сжавший сердце ужасом и дрожью,

Я увидал, едва глаза возвел,

Что свет планеты, всюду путеводной,

Уже на плечи горные сошел.

Тогда вздохнула более свободной

И долгий страх превозмогла душа,

Измученная ночью безысходной.

И словно тот, кто, тяжело дыша,

На берег выйдя из пучины пенной,

Глядит назад, где волны бьют, страша,

Так и мой дух, бегущий и смятенный,

Вспять обернулся, озирая путь,

Всех уводящий к смерти предреченной.

Другий модуль.

І. Прочитати комедію В. Шекспіра «Дванадцята ніч» та трагедію «Король Лір» та підготуватися до письмової роботи за текстом.

ІІ. Підготувати усно і письмово тему «Утопія» Т. Мора – один з перших утопічних романів» за планом:

– Захист у книзі соціальної справедливості. – Зображення ідеального суспільного устрою.– «Утопія» Т.Мора як джерело жанру утопії в новій європейській літературі.

Література.

1.Бонташ П.К., Прозорова Н.С. Томас Мор. – М., 19832.Карева В.В. Доля «Утопії» Томаса Мора. – М., 19963.Осиновский И.Н. Томас Мор. – М., 1985.4.Володин А.И. Утопия и история. – М., 19765.Соколов В.В. Европейская философия 15-17вв. – М.,1996

ІІІ. Вивчити напам’ять

Франческо Петрарка

Сонет 61

Благословен день, месяц, лето, час
И миг, когда мой взор те очи встретил!
Благословен тот край, и дол тот светел,
Где пленником я стал прекрасных глаз!

Благословенна боль, что в первый раз
Я ощутил, когда и не приметил,
Как глубоко пронзен стрелой, что метил
Мне в сердце Бог, тайком разящий нас!

Благословенны жалобы и стоны,
Какими оглашал я сон дубрав,
Будя отзвучья именем Мадонны!

Благословенны вы, что столько слав
Стяжали ей, певучие канцоны, -
Дум золотых о ней, единой, сплав!

Пьер Ронсар

Сонет

Скорей погаснет в небе звёздный хор
И станет море каменной пустыней,
Скорей не будет солнца в тверди синей,
Не озарит луна земной простор,

Скорей падут громады снежных гор,
Мир обратится в хаос форм и линий,
Чем назову я рыжую богиней
Иль к синеокой преклоню мой взор.

Я карих глаз живым огнём пылаю,
Я серых глаз и видеть не желаю,
Я враг смертельный золотых кудрей,

Я и в гробу, холодный и безгласный,
Не позабуду этот блеск прекрасный
Двух карих глаз, двух солнц души моей.

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *

Вильям Шекспир.

Сонет 130

Ее глаза на звезды не похожи
Нельзя уста кораллами назвать,
Не белоснежна плеч открытых кожа,
И черной проволокой вьется прядь.

С дамасской розой, алой или белой,
Нельзя сравнить оттенок этих щек.
А тело пахнет так, как пахнет тело,

Не как фиалки нежный лепесток.

Ты не найдешь в ней совершенных линий,
Особенного света на челе.
Не знаю я, как шествуют богини,
Но милая ступает по земле.

И все ж она уступит тем едва ли,
Кого в сравненьях пышных оболгали.

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *

Вильям Шекспир

Монолог Гамлета

Быть или не быть, вот в чем вопрос. Достойно ль

Смиряться под ударами судьбы,

Иль надо оказать сопротивленье

И в смертной схватке с целым морем бед

Покончить с ними? Умереть. Забыться.

И знать, что этим обрываешь цепь

Сердечных мук и тысячи лишений,

Присущих телу. Это ли не цель

Желанная? Скончаться. Сном забыться.

Уснуть... и видеть сны? Вот и ответ.

Какие сны в том смертном сне приснятся,

Когда покров земного чувства снят?

Вот в чем разгадка. Вот что удлиняет

Несчастьям нашим жизнь на столько лет.

А то кто снес бы униженья века,

Неправду угнетателей, вельмож

Заносчивость, отринутое чувство,

Нескорый суд и более всего

Насмешки недостойных над достойным,

Когда так просто сводит все концы

Удар кинжала! Кто бы согласился,

Кряхтя, под ношей жизненной плестись,

Когда бы неизвестность после смерти,

Боязнь страны, откуда ни один

Не возвращался, не склоняла воли

Мириться лучше со знакомым злом,

Чем бегством к незнакомому стремиться!

Так всех нас в трусов превращает мысль,

И вянет, как цветок, решимость наша

В бесплодье умственного тупика,

Так погибают замыслы с размахом,

В начале обещавшие успех,

От долгих отлагательств.

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *

Лопе де Веге

Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 158; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!