Поняття та характеристика елементів системи права.



Система права - це внутрішня будова права як системи правових норм. Внутрішня форма (структура) права характеризується:

 

1) єдністю його складових частин, що зумовлюється системою суспільних відносин, які визначають зміст правових норм, утворенням і чинністю останніх на основі єдиних принципів, можливістю застосування заходів примусу з боку держави, волею більшості населення і т. ін.;

 

2) диференціацією права на відносно відокремлені складові частини у вигляді певних об'єднань правових норм (галузі та інститути права);

 

3) наявністю різних видів зв'язків норм права та їх об'єднань між собою (соціальних, ідеологічних, юридичних, державних та ін.).

 

Внутрішня будова права має складний характер і може бути виявлена за допомогою різних критеріїв:

 

І. За характером і змістом впливу норм права на суспільні відносини правові норми поділяють на :

 

- регулятивні ;

 

- та охоронні групи правових норм.

 

ІІ. За соціальними зв'язками, що регулюють норми права:

 

- координаційні (на засадах рівності суб'єктів);

 

- субординаційні (на засадах підлеглості).

 

ІІІ. Найбільш поширеним є об'єднання норм права у певні угруповання на основі особливостей предмету і методу правового регулювання. У цьому випадку внутрішню структуру (форму) права складають:

 

- міжгалузеві комплекси;

 

- галузі;

 

- підгалузі;

 

- інститути права.

 

Міжгалузеві комплекси - об'єднують в собі деякі галузі, підгалузі, інститути права. До міжгалузевих комплексів слід віднести морське, природоохоронне право. Вони об'єднують групи норм цивільного, адміністративного, процесуального, кримінального права та ін.

 

Галузь права - це складова частина системи права, відносно самостійна сукупність його норм, об'єднаних загальністю предмету і методу правового регулювання. Галузь права поділяється на підгалузі та інститути права.

 

Підгалузь права - це складова частина галузі права, яка об'єднує норми права, що регулюють суспільні відносини певного виду. Я к приклад підгалузі цивільного права є авторське і винахідницьке право, фінансового - банківське право.

 

Інститут права - це таке угруповання норм права певної галузі чи підгалузі, що регулює конкретний вид чи сторону однорідних суспільних відносин. Наприклад, у цивільному праві є інститут права власності, норми якого регулюють відносини власності.

Поняття та структура системи законодавства.

 

В юридичній літературі розрізняють поняття "система права" та "система законодавства" які не є тотожними і характеризують правову норму та способи її зовнішнього виразу.

 

Система права - це внутрішня структура права, що характеризується певним співвідношенням таких елементів як норма права, інститут права та галузь права.

 

Система законодавства - є зовнішнім виразом права і характеризується як система нормативних актів.

 

Норма права

 

Інститут права

 

Галузь права

 

Інститут - інститут власності

 

Галузь - цивільне право

 

В юридичній літературі існують три аспекти поняття "законодавство":

 

1. Це система нормативних актів, що приймаються вищим представницьким органом держави;

 

2. Це система нормативних актів, що приймаються вищими органами влади та управління;

 

3. Це система всіх нормативно-правових актів, що приймаються державними структурами.

 

Система законодавства має складну структуру і характеризується наявністю трьох рівнів:

 

1. Вертикальна (ієрархічна) структура законодавства - характеризується розміщенням нормативних актів в залежності від їх юридичної сили.

48.

Отже, система законодавства - це система нормативних актів, особливості співвідношення яких визначається такою категорією як "структура законодавства."

Тема

 

Системи права і законодавства є взаємодіючими, але різними явищами.

 

СПІЛЬНІ РИСИ:

 

1. Системи права і законодавства будуються на єдиних принципах;

 

2. Залежать від особливостей устрою держави;

 

3. Відображають національні особливості держави;

 

4. Охороняються державою в рівній мірі.

49

Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

 

Іншими словами, нормативно-правовий акт — це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права.

 

У нашій правовій системі нормативно-правовий акт є основним джерелом права.

Систематизація — це впорядкування нормативно-правових актів з метою зручності в користуванні, внесення коректив в них і пристосування до змін, які відбулись в економічному і політичному житті суспільства, заміна старих, відживших нормативних актів новими, комп'ютеризація їх.

Систематизація законодавства почала проводитись давно. Історії відомі чотири головних види систематизації: консолідація, інкорпорація, кодифікація, створення Зводу законів.

Консолідація — це поєднання, об'єднання нормативних актів різних епох і пристосування їх до нових економічних і політичних відносин. Так, в багатьох країнах Європи в XVI—XVII століттях відбулася рецепція (пристосування) римського цивільного права до нових відносин. Консолідація широко використовувалась в Англії.

Інкорпорація — це така систематизація нормативних актів, яка не вносить ніяких змін в зміст норм права цих актів.

Вона може проводитись з різних підстав: хронологічно — по роках видання, по сферах правового регулювання, по галузях права тощо.

Інкорпорація може бути за юридичною силою: офіційною (державною), неофіційною — кожна організація чи юрист самі проводять систематизацію.

За обсягом вона може бути: генеральна (загальна), галузева, міжгалузева, спеціальна (по інститутах права).

За критерієм об'єднання нормативних актів: предметна, хронологічна, по суб'єктах (хто приймав ці акти).

Кодифікація — це така систематизація або впорядкування нормативних актів, яка пов'язана із переробкою їх змісту. Кодифікація в зв'язку із цим може бути тільки офіційною.

За обсягом вона може бути: галузева, міжгалузева, спеціальна;

за формою вираження: основи законодавства, кодекси, статути, закони, положення тощо.

Звід законів — це така систематизація, яка включає всі види систематизації (інкорпорацію, кодифікацію), в т.ч. і прийняття нових актів, яких не було раніше.


Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 240; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!