Основною запорукою збереження лемків як частини українського етносу була їх народна мова, традиційна культура і релігія.
Головним у господарській діяльності лемків було хліборобство, з ремесел і промислів — оброблення дерева, каменю, вовни, ткацтво, гончарство, бондарство. Для поселень лемків властива скупченість у долинах рік. Типовим помешканням вважалась довга хата, яка під одним дахом об'єднувала всі основні житлові й господарські приміщення. Народне вбрання виготовлялося здебільшого з матеріалів домашнього виробу, відзначалося простотою і виразними локальними особливостями різних компонентів.
Своєрідні риси притаманні традиціям сімейного і громадського побуту лемків, їх звичаям, обрядам, багатому фольклору, декоративному мистецтву. Значною мірою особливості традиційно-побутової культури лемків були зумовлені близьким їх сусідством і спілкуванням з поляками і словаками.
Закарпаття і Буковина — це назви історико-географічного й адміністративно-територіального рівнів. Як відомо, значна частина Закарпаття, зокрема гірська, є продовженням території трьох етнографічних груп українських горян: гуцулів, бойків і лемків. Так само на Буковині з етнографічного погляду спостерігаємо продовження в суміжних територіальних частинах подільського, покутського і гуцульського ареалів.
Для Закарпаття й Буковини характерне досить густе вкраплення між українським населенням острівців поселень етнічних груп сусідніх та інших народів: угорців, румунів, словаків, чехів, молдаван, німців, циган. Ця обставина помітно позначилася на традиційно-побутовій культурі корінних мешканців. У народному будівництві, господарських заняттях, одязі, ремеслах і промислах, їжі, звичаях, фольклорі, народній мові відчувається нашарування і поєднання різних культурно-побутових взаємовпливів. Тому українське Закарпаття і Буковина не є якимись етнографічно однорідними районами, а виступають як окраїнні ареали української етнічної території, де локалізуються і взаємодіють різні етнографічні й етнічні культурно-побутові традиції. Цим і визначається їх етнографічна специфіка.
|
|
|
Відзначаючись певними особливостями побуту і традиційної культури, корінне населення різних етнографічних районів України завжди усвідомлювало себе складовою єдиного українського народу. Ця свідомість здавна ґрунтувалася на спільності етногенетичного походження, мови, історичної долі, культурних традицій, економічних зв'язків різних частин України.
Регіональні відмінності у житлі
Слов'янське та суто українське у житлі
Первинною формою давнього українського житла були землянки й напівземлянки. Вони були просто збудовані - з похилим або двосхилим дахом, однокамерні, зведені на невеликій глибині, опалювалися "по-чорному", тобто дим з печі виходив просто у помешкання.
|
|
|
У землянці були так звані "волові вікна" - невеличкі отвори із засувною дощечкою, яка при потребі відкривалася, подаючи у кімнату світло і повітря. Найдавніші однокамерні житла на території України датуються другою половиною І тисячоліття.
З X ст. розвиваються багатокамерні типи житла, особливо у середньому Подніпров'ї. З XV ст. на Україні відомий двосторонній варіант трикамерного житла типу світлиця - сіни - світлиця.
Від землянки до української хати у тому вигляді, в якому вона відома цілому світу, минуло немало часу. З ХV ст. до початку XX ст. хата суттєвих змін не зазнавала.
У побудові традиційного українського житла можна виділити регіональні ознаки та характерні для слов'янського житла загалом. Так, основні прийоми техніки будівництва - горизонтальний характер розвитку плану житла, розміщення варистої печі й зумовлена цим наявність неопалюваних сіней - належать до спільних для всіх східнослов'янських народів і складають найдавніший пласт.
А от застосування зрубної, каркасної техніки при спорудженні житла, а також часткова, або суцільна побілка стін та виділення окремих архітектурних елементів підведенням їх кольоровою глиною однорідність вирішення інтер'єру приміщення - це все суто етнічні ознаки.
|
|
|
Регіональні відмінності діляться на п'ять зональних типів традиційного українського житла: північний, центрально-правобережний, центрально-лівобережний, південний та західний.
Поліське житло
Саме цей тип житла найдовше зберіг слов'янську ознаку - однокамерність зі стебкою (своєрідний льох) і кліттю (комірчина або місце для худоби), які виконували функції господарських прибудов.
Стіни зводили із суцільних колод або колотих плах. Дах крили дошками (драницями) та соломою, переважали двосхилі дахи. Господарські приміщення прибудовувались одне до одного, утворюючи замкнутий двір.
Для центрально-правобережного типу характерним було каркасно-глиносолом'яне житло.
Стіни в хатах будували з хворосту, який обмащувався глиною, перемішаною з половою, пізніше розвинулась валькова техніка, форма була усталена - хата з двома світлицями та сіньми між ними.
Зустрічались у цьому регіоні каркасні та зрубні хати (Київщина, Черкащина), збудовані з соломи, очерету, лози, інколи з каменю. Дахи мали чотирисхилу форму із довгим виступом стріхи, на горищі зберігалося різне начиння.
|
|
|
Центрально-лівобережний тип
Для центрально-лівобережного регіону України характерні хати "в шули" та зрубні. Розповсюдженими були мазанки і глиняні хати з великою кількістю різноманітних оздоб.
Житло на півдні України
На півдні України основними будівельними матеріалами були камінь і глина, широко використовували вапняк та черепашник.
Хати нагадували напівземлянки, стіни обмащували синюватою глиною, верхні частини фасадів оздоблювали вирізані кінські голови або змії.
Західний тип найбільш різноманітний у своїх варіантах на БОЙКІВЩИНІ: будівлі зводили з високими гострими дахами, з галереями, прибудовами, використовуючи переважно дерево, стіни не білили. На Лемківщині галереї та прибудови відсутні, форми більш строгі, на дверях кожної хати малювали "квіт" - дерево, кожна гілочка якого символізувала народження дитини. Гуцульське житло менше за розмірами. Господарські будівлі утворювали замкнуті двори. Надзвичайно велика кількість декоративних оздоб - головна ознака хати гуцула. На Закарпатті, особливо рівнинному, хати нагадують будівлі центральних районів України.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 123; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!