Кобилянська і емансипація. Повість «Людина»
Ольга Юлiанiвна Кобилянська увiйшла в лiтературу як видатний митець демократичного напрямку, майстер художнього слова. Вона збагатила лiтературну скарбницю України творами, в яких вiдбилося життя буковинського селянства та iнтелiгенцiї. Всi вони перейнятi палкою любов'ю до трудящих мас, бажанням бачити рiдний народ вiльним, щасливим, возз'єднаним.
Цi ідеї єднають письменницю з iншими прогресивними письменниками, якими багата iсторiя української лiтератури. Але iснує особливiсть, яка притаманна лише О. Кобилянськiй. Талановита письменниця є постаттю, що найяскравіше втілює iдею українського літературного фемiнiзму межi столiть. Вона була фемiнiсткою за переконанням, фемiнiстками виступають її героїнi.
Перший твiр такого напряму й один з її перших творів взагалi - повiсть "Людина" (1892), присвячена Наталі Кобринськiй, яка була iдейним учителем Кобилянської i прилучила її до фемiнiзму. Слiд зазначити, що у письменницi був дуже вимогливий пiдхiд i принципова позицiя щодо ролiжiноцтва в суспiльствi. Однак прогресивне твердження про потребу жiнки брати активну участь у громадському життi було обмежене тими рамками, в яких уявляла собi Кобилянська цю діяльність жiнок. Самоосвiта, самовдосконалення - ось, власне, програма О. Кобилянської, діячки жiночого руху.
У повiстi "Людина" надзвичайно виразно відбились цi принципи. Втiлюючи їх у твiр, письменниця знайомить нас з Оленою Ляуфер - головною героїнею, що довго опирається намаганню мiщанського середовища звести її до звичайного на той час для жiнки становища безсловесної рабинi. Обмеженi у своїх поглядах iнтересами власного благополуччя, представники цього середовища не живуть, а животiють - бездумно i безглуздо. Всяке намагання пiднестися над "шлунковими" iнтересами розглядаються у цьому середовищi як пусте й шкiдливемрiяння. Тим яскравiшим постає на їхньому тлi образ Олени, сильної й цiльноїособистостi. Серед цього оточення вона виділяється різнобічними iнтересами, художнiм смаком, тонким розумiнням мистецтва. Вона бачить своє мiсце поряд з чоловiками у прогресивному поступi суспiльства. На мiй погляд, саме тут криється визначна мистецька позицiя Ольги Кобилянської: в час, коли буржуазний свiт i його продажна лiтература зводили людину до рiвня "двуногої тварини", письменниця проголошує славу людинi - найдосконалiшому, мислячому творiнню природи. I хоч пiд тиском обставин Олена Ляуфер змушена відмовитись від мрiй про незалежне життя, стати дружиною, вiрнiше - рабинею нелюбого чоловiка заради матерiального добробуту збiднiлихбатькiв, вона не може до кiнця змиритися з цими обставинами. Дiвчина вивчає свого майбутнього нареченого уважно, шукає в ньому те добре, що викликало хоча б повагу замiстьлюбовi. Я в цьому вбачаю не лише усвiдомленi принципи героїнi, але й наслiдування "книжковим" iдеалам. Та це - моя думка.
|
|
|
|
|
|
Вiдверто кажучи, мене iнколи вражає її твердiсть, неначе в неї дійсно чоловiчий характер. Та цьому хибному враженню заперечують її суто жiночi риси: вона прагне до жiночого щастя (однак лише з чоловiком, що переймається її поглядами); вирiшує наблизити до себе Фельса i в той же час пiдсвiдомо намагається вiддалити час освiдчення; панiчно боїться свого майбутнього, але має твердий намiрздiйснити задумане. Зворушливою є сцена прощання Олени з листами Стефана Лiєвича, найдорожчим, що у неї залишилось.
Ольга Кобилянська своєю повiстю стверджує, що жiнка - неповторна особистiсть, яка має право вибору, можливiсть чинити так, як пiдказує їй серце. Вона - людина!
Отже, бути людиною — значить жити високодуховним, цілеспрямованим життям, мати свою, незламну, життєву позицію. І ще більшої поваги заслуговує така людина, яка залишилась нею після всіх життєвих іспитів.
Список використаної літератури
1.Бабишкін О. Ольга Кобилянська. Нарис про життя і творчість. – Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1963.
2.Вознюк В.О. Про Ольгу Кобилянську. Нові матеріали. Роздуми. Знахідки. – К.:Дніпро, 1983.
3.Кобилянська О. Повісті, оповідання, новели / Вступна стаття, упорядкування, примітки Ф.Погребенника.– К.: Наукова думка, 1988.
4.Ковальчук О. Письменницька позицiя в повiстi О, Кобилянськоï "Земля"// Украïнська мова i лiтература в школі,1993.
5.Усе для школи: Українська література: програмнi тексти, iлюстрацiï, пояснення, завдання, тести: 10 кл., Львiв, 2001.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 134; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!