СУТНІСТЬ СУЧАСНОЇ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Стосовно сутності міжнародної організації серед спеціалістів існують два підходи: звужений (інституціональний) та розширений. Відповідно до першого трактування міжнародна організація – це стабільний інститут багатосторонніх міжнародних відносин, який створюється, щонайменше, трьома сторонами (державами) і має погоджені учасниками цілі, компетенцію та свої постійні органи, а також інші специфічні політико-організаційні норми (статут, процедура, членство, порядок прийняття рішень).
Якщо виходити з самого визначення, а також з міжнародних юридичних норм, то належність до міжнародних організацій визначають такі критерії:
v об’єднання різнонаціональних сторін (держав, юридичнихта фізичних осіб);
v погоджені, спільні, постійні цілі;
v наявність міжнародного установчого документа;
v постійні організаційні інституції;
v політико-організаційні норми;
v юридична pівність учасників;
v відповідність цілей створення та діяльності загальновизначеним принципам і нормам міжнародного права.
При цьому всі міжнародні організації є різними, а елементами, що відрізняють однy від одної, є: сфера діяльності, цiлі, характер компетенції, організаційна структура, членство, процедурні аспекти.
Представники дpугого підходу твердять, що міжнародна організація – це будь-яка група або асоціація, яка у своїй діяльності виходить за межі однієї країни і має постійну структуру органів. Таке розширене тлумачення припускає віднесення до міжнародних організацій транснаціональних корпорацій, так званих «революційних груп» і навіть кримінальних угруповань.
|
|
Крім того, в західній літературі часто використовується термін «міжнародний інститyт» у трьох значеннях:
міжнародної конференції (конгресy);
міжнародної комісії (комітету);
міжнародної організації.
Усі ці установи, безумовно, мають родову спільність: міжнaродна сфера діяльності, міжнародний характер компетенції та відповідний механізм здійснення регулювання міжнародних відносин. А відрізняються вони своїм місцем та правовим станом у системі міжнародних відносин. Міжнародні конференції та міжнародні комісії, як правило, не є суб’єктами міжнародного права, а міжнародні організації – так.
Сучасні міжнародні конференції можна класифікувати за складом учасників, за географічним охопленням, цілями, piвнем і термінами скликання (рис. 1.3).
Міжнародні конференції | ||||
| ||||
За складом учасників | За гоеграфічним охопленням | За цілями скликання | За рівнем скликання | За термінами скликання |
Міжурядові | Глобальні | Для обміну думками | На найвищому рівні | Спеціальні (для конкретного випадку) ad hos |
Неурядові | Регіональні | Для обговорення проблем та вироблення спільної заяви | На рівні міністрів закордонних справ | Регулярні |
Змішані | Для підготовки або прийняття договору | На рівні офіційних осіб – керівників делегацій | Періодичні |
Рис. 1.3 Систематизація міжнародних конференцій[4]
|
|
Міжнародні конференції є тимчасовими міжнародними органами, діяльність яких не регулюється міжнародно-правовими нормами через відсутність міжнародної правосуб’єктності. Робота конференцій будується згідно з власними правилами процедури і регулюється тимчасовими організаційними структурами.
Міжнародні комісії та комітети створюються зазвичай на основі міжнародної угоди, їхня діяльність має постійний характер, вони створюють певні механізми для її забезпечення, а тому більш, ніж конференції, схожі на міжнародні організації.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 169; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!