РОЗДІЛ 2. Методика вивчення фразеологізмів в початкових класах
Підвищення мовної культури молодших школярів засобами фразеологізмів
Проблема культури спілкування як важливого компонента розвитку і виховання особистості молодшого школяра не може бути вирішена без постійної уваги до фразеологічної роботи з огляду на ту важливу роль, яку відіграють стійкі сполучення слів у мовленнєвому етикеті спілкування, в оцінці ситуацій невербальної комунікації.
Рівень вихованості учнів проявляється в умінні оформляти думку в слово, в манері говорити та спілкуватися, в умінні володіти силою голосу та інтонацією, уважно слухати співрозмовника, в багатстві етикетної фразеології. Саме тому необхідно вже у початковій ланці навчати школярів спілкуватися, дотримуючись етикету вербального і невербального спілкування, який формувався протягом століть багатьма поколіннями українців.
Робота з фразеологізмами дозволяє розширити фразеологічний запас учнів, довести важливість правил ґречної поведінки людей у суспільстві, ознайомити з нормами етикету в спілкуванні, з особливостями українського національного етикету, сприяє реалізації комунікативної та діяльнісної змістових ліній навчання української мови [29, 16].
Мовлення людей здійснюється не лише як судження про дійсність, а й як певна комунікативна ситуація: як звернутися до співбесідника, запитати, привітатися, попрощатися, подякувати, висловити незгоду, попросити вибачення, виразити здивування. Тематично дібрана фразеологія допомагає ґрунтовніше розкрити поняття “культура спілкування”, “мовленнєвий етикет”, “культура поведінки”. Культура мовлення передбачає вироблення етичних та етикетних норм спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника [46, 45].
|
|
|
Спілкування – одна з форм людської взаємодії, завдяки якій індивіди духовно впливають один на одного. Люди не можуть жити без обміну досвідом, трудовими й побутовими навичками, без взаємних контактів, без впливу один на одного. Термін “спілкування” вживають переважно для характеристики міжособистісних стосунків, передачі форм культури і спільного досвіду, взаємодії, взаєморозуміння, взаємовпливу людей (О.Я.Гойхман, О.І.Даниленко, А.М.Емірова, Т.К.Чмут). Сталі форми спілкування пов’язані з умовами спілкування людей і утворюються в процесі закріплення виражальних засобів відповідно до мовленнєвої ситуації.
Інтерес до проблем культури спілкування у школярів можна підтримувати шляхом використання фразеологізмів тематичної групи “вербальне і невербальне спілкування” в ілюстративному матеріалі на різних уроках у початковій школі. Початкова школа має давню традицію у застосуванні тематично згрупованої лексики під час вивчення мови. Аналіз науково-методичної літератури [49] довів, що класифікація фразеологізмів тематик-ного поля “ввічливість” з урахуванням специфіки вербального і невербального спілкування у лінгвістиці відсутня, проблема роботи з фразеологізмами як засіб формування культури спілкування молодших школярів не розглядалася, що переконало в своєчасності й актуальності її вирішення.
|
|
|
Взаємодіючи з людьми, вбираючи і засвоюючи культурні традиції, дитина, а потім і дорослий, оволодівають історично виробленими інструментами, засобами спілкування. У процесі включення в культурний контекст відбувається розвиток комунікативних здібностей особистості – знань, умінь, навичок. Щоб наблизити навчальні умови спілкування до реальних, необхідно ввести учня у мовленнєву ситуацію і навчити його орієнтуватися в ній, враховуючи складові комунікації: місце, адресанта, адресата, мету, мовленнєвий намір, мотив, предмет спілкування.
Робота з фразеологізмами як засіб формування культури спілкування молодших школярів не може обмежуватися тільки принагідними бесідами на окремих уроках. Щоб виробити в учнів внутрішню потребу в дотриманні правил спілкування, мовленнєвого етикету, необхідно працювати систематично, раціонально використовуючи можливості між-предметних зв’язків, спираючись на програму з культури спілкування, упорядкування якої необхідне для ефективності цієї роботи і якої на сучасному етапі початкова школа не має.
|
|
|
Серед сторін спілкування, які викликають особливу зацікавленість, учені виділяють невербальну комунікацію (Н.І.Бугай, О.В.Кубрак, С.І.Львова, А.О.Паламар). Робота з фразеологізмами, що репрезентують невербальні засоби спілкування, сприяє усвідомленню учнями того, що невербаліка несе не менш правдиву інформацію, ніж вербальні засоби. Це сприяє підвищенню рівня культури спілкування молодших школярів, їхньому самопізнанню, розумінню інших [50, 24].
Фразеологія – це окраса мови і водночас могутній стилістичний засіб влучної і дохідливої передачі думки. Знання фразеологічних скарбів української мови, розуміння їх, правильне вживання є безсумнівним показником емоційного мовлення. Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці.
|
|
|
На нашу думку, школа потребує фразеологічного словника для початкових класів, який би передбачав: ступінь володіння молодшими школярами фразеологічним багатством мови; доступність фразеологічних одиниць для засвоєння їх школярами; наявність фразеологічних одиниць у текстах вправ у підручниках з української мови, у шкільній програмі з читання; цінність фразеологічних одиниць з погляду освітньовиховних завдань школи; можливість використання у між предметних зв'язках.
Фразеологічні звороти, або фразеологізми належать до найяскравіших стилістичних засобів мовлення. Більшість мають оцінне значення, тобто відображують позитивну або негативну характеристику предмета, явища, вчинку. Фразеологізм, що вдало вживається, пожвавлює мовлення, робить його емоційнішим. Фразеологізми є невід'ємною складовою будівельного матеріалу речення, особливо емоційно наснаженою. Щоб правильно вживати фразеологізми в мовленні, слід добре знати їх значення, стилістичні властивості і можливості.
Розуміння фразеологізмів під час читання художніх творів, використання їх в усному і писемному мовленні є одним із показників високого рівня володіння рідною мовою. Фразеологізми становлять невід'ємну частину українського фольклору і складають національне багатство мови, точно, влучно, образно характеризують або називають усі прояви навколишнього світу. Допомогти оволодіти цим багатством — важливе завдання вчителя початкової школи [58, 10].
Спираючись на досвід роботи у школі, дані експериментального навчання, під час добору фразеологізмів для засвоєння молодшими школярами ми керувалися такими критеріями:
1)доступність фразеологізмів для дітей молодшого шкільного віку;
2)значення фразеологізмів в етичному вихованні та для розвитку світогляду;
3)вживання фразеологізмів у різних життєвих ситуаціях;
4) врахування сфери їх уживання (уникнення фразеологізмів із мови арго, історичної і публіцистичної літератури та ін.);
5) відповідність фонетичних, лексичних, синтаксичних особливостей фразеологізмів граматичному матеріалу, який вивчається у початковій школі (наприклад, під час вивчення теми "Розрізнення відмінків іменників" пропонується розглянути фразеологізм рукою подати) [63, 47].
Наведемо методичні рекомендації і типи вправ, які спрямовані на усвідомлення фразеологізмів і актуалізацію їх у мовленнєвій діяльності молодших школярів.
Первинне ознайомлення з фразеологізмами можна організувати таким чином. На дошці малюнок Незнайка і запис: переливати з пустого в порожнє. Учитель звертається до учнів:
— Незнайко читав оповідання, і йому зустрівся ось такий вислів. Він зрозумів його так: необхідно щось перелити з одного пустого посуду в інший, такий же "пустий". А як ви розумієте цей вислів? (Якщо діти не можуть дати пояснення, то пояснює вчитель).
- В українській мові є поєднання слів, які не можна розривати, вони мають цілісне значення. Наприклад, необхідно сказати, що ми дуже рано встали. Для цього використовуємо вислів: ні світ ні зоря... Цей вислів називається фразеологізмом. (Від учнів запам'ятовування терміна не вимагається, ним користується лише вчитель). Фразеологізми слід запам'ятовувати такими, якими здавна вони вживаються.
Чим більше ви їх знатимете, тим яскравіше зможете висловити свою думку. Фразеологізми — це словосполучення, які використовуються у переносному значенні: п'ятами накивати (швидко тікати, бігти), закинути вудку (з'ясувати щось наперед), мілко плавати (не мати достатню знань чи досвіду для якої-небудь справи), тягнути лямку (працювати на когось), твердий горішок (дуже складна справа), байдики бити (ледарювати).
Який фразеологізм використовувати під час вивчення тієї чи іншої граматичної теми, вирішує вчитель, керуючись зазначеними критеріями і орієнтуючись на рівень розвитку учнів свого класу.
Найефективніший прийом ознайомлення з фразеологізмами — це усвідомлення їх значення у контексті.
Наприклад, пропонуємо завдання:
1.Прочитайте речення, доповніть його записаним на дошці висловом.
1)Я проводжу час дуже одноманітно. Справи ніякої не роблю, а так... (із пустого в порожнє переливаю.)
2)Назвіть у поданому вислові слово, яке означає дію предмета (дієслово). На яке запитанню воно відповідає?
3)Складіть діалог з цим висловом, наприклад:
—Що ти сьогодні робиш?
—Так, нічого, переливаю з пустого в порожнє.
2. Прочитайте вірші. Поясніть значення виділених висловів.
Що за ґвалт зчинився на подвір'ї зранку?
Загубила ґудзик ґава біля ґанку.
З дерева за нею ґедзь спостерігав.
І порадив ґаві не ловити гав. (Ігор Січовик)
(Марно витрачати час, нічим не займатися).
3. Доповніть кожне речення одним із написаних у стовпчику висловів.
Я дуже хочу купити тобі цей годинник, але він нам...
Ходімо додому, бо там мама...
Не встигли хлопці отямитися, як Петрика, мов...
Поки билися лев з ведмедем, а лисиці й...
Ми так боялися дядька Матвія, що його хату обходили...
– Замініть кожен вислів одним словом (дорогий, утік, дуже далеко, хвилюється, утекла).
Особливо зацікавлюють молодших школярів вправи, у яких малюнок допомагає усвідомити зміст фразеологізму. Перший тип таких вправ — це ті, які використовують фразеологізм, що співвідноситься з малюнком і відображає пряме значення сполучення слів [66, 43].
– Прочитайте вислови і розгляньте малюнки. У яких випадках малюнок відповідає вислову? (Вчитель має підготувати ілюстрації, що зображають пряму дію). Виконуються вправи, коли учні на основі поданого слова і малюнка "створюють" фразеологізм, а потім пояснюють його значення.
Пропонуємо скористатися методичними порадами щодо використання вправ такого типу на уроках. Так, під час узагальнення знань учнів про іменник учитель говорить: "У класі учні виконували завдання: до виразу пекти раків створили малюнок. Петрик намалював ось такий: хлопчики печуть на вогнищі раків. (Якщо немає малюнка, то можна вербально його описати). Чи відповідає малюнок Петрика змісту цього вислову? А що означає цей вислів? Що спільного є між звареними раками і зніченим від сорому хлопчиком? (Хлопчик червоніє. Стає схожим на почервонілих від окропу раків").
– Доповніть речення цим словосполученням: Та не буду я виступати. А то ви знову почнете насміхатись, а я знову почну... (пекти раків).
– До якої частини мови відноситься слово раків? Визначте число і відмінок цього іменника.
– Складіть за поданими словами і малюнком два вислови. Поясніть їх зміст. Складіть із цими висловами діалог.
Якщо школярі не можуть самостійно виконати завдання, вчитель називає початок речення, а учні доповнюють його.
Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лише ознайомлен-ням з їх значенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність, спрямована на використання цих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту [68, 277]. Найбільш розповсюдженими фразеологічними вправами є пов'язані з уточненням лексичного і граматичного значення вислову.
1. Замініть вислови правого стовпчика словосполученнями з лівого.
дружно жити душа в душу
привертати увагу збитися з ніг
дуже втомитися ні живий ні мертвий
цілодобово ламати голову
2. Яке з цих словосполучень є стійким, тобто фразеологізмом, а яке — ні?
Пекти картоплю, накрити ковдрою пасти корів, дзвонити зубами, крутити носом, мама радіє.
3. До поданих висловів доберіть синонімічні, скориставшись довідкою.
Довідка:
золоті руки лікоть в лікоть
заплющувати очі майстер на всі руки
плечем до плеча дивитися крізь пальці
одним словом кіт наплакав
один на один сам на сам
крапля у морі ганяти вітер вулицями
бити байдики коротше кажучи
4. До висловів з лівої колонки доберіть антоніми з правої.
закачувати рукави у найгіршому випадку
у кращому випадку в останню чергу
у першу чергу спустивши рукави
5. Замініть у поданих висловах прикметники антонімами. Як ви розумієте їх зміст?
Низька (висока) оцінка, вузьке (широке) коло, легка (важка) задача, добра (погана) новина, холодна (тепла) зустріч, з важким (легким) серцем, міцне (слабке) здоров'я.
6. Замініть вислови словами, які відповідають на питання як?
Крапля у морі (мало), день за днем (поступово), як сніг на голову (несподівано), в одну хвилину (швидко),, всією душею (щиро), як зіницю ока (турботливо), як вдома (вільно), як по маслу (легко), рука в руку (разом), на швидку руку (швидко), битий 
час (довго), крок за кроком (поступово), як заячий хвіст (мало), ніс до носа (близько).
7. Замініть вислови близькими за змістом дієсловами.
Брати за душу (хвилювати), тримати, у голові (пам'ятати), бити тривогу (турбуватися), тремтіти як осиковий лист (лякатися), скласти голову (загинути), продавати зуби (сміятися), продавати душу (зраджувати), накивати п'ятами (втікати), ревіти білугою (плакати), ні живий ні мертвий (перелякатися), ламати голову (обдумувати), зуб на зуб не попадає (змерзнути), мов у воду впасти (зникнути), вкладати всю душу (старатися), крутити носом (вередувати).
Програмою з української мови [57] передбачено розвиток діалогічного мовлення молодших школярів. Спостереження на уроках української мови свідчать, що є вчителі, які не розуміють значення роботи з навчання діалогу, не знають, як організувати її. Щоб робота над побудовою діалогу більше зацікавила учнів, можна використовувати фразеологізми:
1. Прочитайте вислови. Поясніть їх значення. Дайте відповіді на запитання, використовуючи подані вислови.
1) Твій товариш живе близько від тебе?
(Так, за два кроки від мого будинку).
2)Ти давно вивчаєш англійську мову?
3)Думаю, твій товариш добре попрацював.
4) Ти регулярно відвідуєш спортивну секцію?
5)Скажи, Марійка вигадувала, розповідаючи про побачене?
6)Чи далеко хата діда Омелька?
7)Ти зараз дуже зайнятий?
8) Ти знаєш, де тепер живе твій товариш?
2. Замініть підкреслені вирази одним словом.
1)Ходімо додому, бо там мати місця собі не знайде,
2)Ліг я на це ліжко і заснув як убитий.
3)Усю Десну знав як свою долоню.
4)Сергій ходив як осіння хмара.
5)Вони росли як горох при дорозі.
3. Як ви розумієте вислови: як дві краплини води, був на сьомому небі? Завершіть діалог одним із цих висловів.
—Що ти подарував своєму товаришеві на день народження?
—Фотоапарат.
—Чи сподобався йому подарунок?
—Він...
—Мамо, чи подобається тобі моя нова подруга?
—Так.
—Правда, вона дуже схожа на свою маму?
Складнішою формою організації навчання побудови діалогу із використанням фразеологізмів можуть бути вправи такого типу.
Доповніть речення так, щоб був зрозумілий зміст висловлювань:
1)У мене язик не повертається... (розказати, що ти зробив).
2)Сьогодні Василько готовий був крізь землю провалитися... (бо він не виконав свою обіцянку).
3)Іванко горів від сорому... (у класі дізналися, що він сказав неправду).
Далі учитель викликає двох учнів і пропонує одному з них поставити запитання своєму товаришеві так, щоб той у своїй відповіді вжив виділений вислів. Наприклад:
—Ти мені можеш сказати, що зробив Максимко?
—У мене язик не повертається розказати про це.
—А все-таки?
—Він дуже образив сестричку.
Фразеологічні одиниці можна вважати засвоєними у тому випадку, коли учень свідомо користується ними у власному мовленні [64].
4. Прочитайте текст.
Фирка
Кішка Фирка втекла. Кошенята пищали. Ярослав приніс диктофон і записав їх голоси. Потім він поставив диктофон на підвіконня і натиснув кнопку. Почулося жалібне пишання кошенят. Ярослав подивився у вікно і побачив Фирку. Вона бігла до будинку. Кішка злетіла на огорожу, стрімко скотилася з неї. Миттю вскочила у вікно і кинулась до кошенят.
– Замініть у двох останніх реченнях тексту підкреслені слова близьким за змістом словосполученням: з усіх ніг, що є духу, з усіх сил, кинулася стрімголов.
5. Прочитайте текст і знайдіть виділені словосполучення. Як ви їх розумієте?
Моя подруга Оксана – золота людина. Вона усім допомагає. Ми з нею часто разом готуємо домашнє завдання. Вона живе за два кроки від мого будинку. З першого погляду вона розпізнає важкі задачі. Коли я одержую високу оцінку, вона на сьомому небі. Важко розповісти про гарну людину двома словами.
6.Використовуючи вислови ні живий ні мертвий, серце обірвалося, мороз по шкірі пробіг, опишіть ситуацію:
Дівчатка пішли у цирк. Особливо їм сподобались виступи гімнастів під куполом цирку і дресировані тигри.
Використовуючи пропоновані вправи, вчителеві необхідно продумати, у якому класі і який поданий тип вправ можна використати, яку кількість фразеологізмів на уроці слід розглянути, як співвіднести фразеологічний матеріал із темою, що вивчається, як забезпечити закріплення фразеологізмів.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 419; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!