Результати експериментального дослідження
Основним завданням нашого дослідження ми вбачали віднайти шляхи удосконалення процесу формування екологічної культури учнів початкових класів, поглибити розуміння дітьми взаємозв’язків у природі, взаємозалежності між її об’єктами та явищами.
Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної культури молодших школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв’язок його з життям, що забезпечує підпорядкованість всієї ековиховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, нетерпимість до стихійності у вихованні, наявність перспективи, проектування рівня екологічної культури особистості відповідно до запланованої мети.
Аналіз контрольних робіт показав причини припускання учнями помилок:
– теоретичний матеріал не пов’язується з практичною діяльністю, не ілюструється конкретними прикладами з життя;
– при роботі з дітьми рідко використовуються форми самостійного дослідницького характеру;
– несистематично використовуються завдання творчого змісту.
В наслідок цього учні допускають помилки при:
– потребі пов’язати теорію (матеріал підручника, розповідь вчителя) з практичною діяльністю;
– наведенні конкретних прикладів із життя;
– встановленні взаємозв’язків;
– самостійній роботі, особливо дослідницькій;
|
|
|
– обґрунтуванні власних відповідей.
Разом з тим, після виправлення вищенаведених педагогічних помилок, можемо показати результати нашого експерименту, які видно з графіку.
Графік 1. Показники рівня сформованості екологічної культури молодших школярів у наслідок педагогічного експерименту
Розроблена експериментальна методика 10% учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень. При цьому, на 6% зменшилась кількість учнів із показниками середнього рівня, а учнів з початковим рівнем не стало.
Отже, основними науковими результатами дослідження, на нашу думку, є розроблена і обґрунтована нами методика роботи з ефективного формування екологічної культури молодших школярів, а також визначення педагогічних умов такого формування.
Якісно-кількісний аналіз контрольних зрізів підтвердив ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи, адже 22% учнів покращили свій рівень навчальних досягнень.
Отже, запропонована нами методика із використанням педагогічних умов цілеспрямованості, зв’язку з життям, наступності, єдності вимог школи, сім’ї і громадськості та застосування краєзнавчого матеріалу є ефективною формою роботи з формування екологічної культури учнів початкових класів.
|
|
|
Висновки
Головна мета освіти на сучасному етапі трансформації навчально-виховних закладів, як зазначається в офіційних документах, – створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина країни, формування покоління, здатного навчатися вподовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства (в числі і екологічні). Цьому мають сприяти пошуки нових педагогічних технологій, створення такого освітнього середовища, яке б забезпечило кожному учневі змогу виявити закладене в ньому від природи творче начало і сформувати здатність бути суб’єктом розвитку своїх здібностей і, в підсумку, стати суб’єктом своєї життєдіяльності.
Актуальність проблеми розвитку екологічної культури випливає сама собою. Адже, як відомо, у сучасному світі намітилося немало негативних тенденцій в екології.
Екологічне виховання покликане забезпечити підростаюче покоління про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа – це першооснова існування людини, а людина – частина природи, виховати свідоме добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до рідної природи.
|
|
|
Багато уваги формуванню екологічної культури молодших учнів приділяв В.О. Сухомлинський. Працюючи в Павлиській школі, учений справді створив оригінальну систему екологічного навчання молодших школярів. Змістом цієї системи Василь Олександрович вважав:
1) досягнення тісного взаємозв’язку людини і природи;
2) проведення уроків мислення в природі;
3) систему творчих робіт екологічного спрямування;
4) стимулювання інтелектуальних і естетичних почуттів дитини.
Гіпотезу нашого дослідження про те, що формування екологічної культури учнів буде більш раціональним і продуктивним за умови оптимального використання різноманітних завдань, ігор екологічного спрямування, ми перевірили на матеріалі проведених нами уроків, бесід з вчителями, спостережень навчально-виховного процесу. Варто сказати, що результати експериментального дослідження підтвердили правильність нашої гіпотези.
|
|
|
Таким чином, як показали результати педагогічного експерименту, якісні зміни освіти починаються з формування нового погляду вчителя на своє місце і роль у навчальному процесі, нового ставлення до учня. Емоційний комфорт, набуття нового особистісного досвіду людських стосунків, що ґрунтуються на само- і взаємоприйнятті та підтримці, цінність розвитку і саморозвитку – всі ці завдання освіти стосуються не тільки учнів, а й учителів.
Професійні завдання педагога, що займається екологічною освітою, потребують від нього, як показує дослідження, нового ставлення до самого себе, проникнення у свій внутрішній світ, професійного самовдосконалення.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 203; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!