Внутрішні та зовнішні причини Французької революції 1789.
Французька революція 1789 року була кризою абсолютизму. Внутрішніми причинами революції були глибокі супереності між торговцями,селянством робітниками з біднотою, які були політично безправними, проти дворянства. А саме, невдоволення викликала система громадської неріності між третім станом та духовнством і дворянством з іншиї сторони. Щодо торгівлі, то абсолютизм був так би мовити гальмом у її розвитку, адже влада чинила опір будь-яким ревормам та послабленню феодальної залежності селянства та підтримувала монопольські привілеї. Всі ці суперчності поглиблювалися торгівельними та фінансовими кризами середині країни. Була й інша причина революції - а саме, збереження (і навіть загострення в нових умовах) англо-французьких протиріч. У Лондоні не без підстави думали, що революційний Париж куди більш активно й рішуче буде відстоювати інтереси французьких промисловців і торговців.
Революція у Франції викликала занепокоєння у колах європейських монархій.
Лондонська конвенція 1841 року. Режим чорноморських проток.
Лондонська конвенція 1841про протоки — Перша багатобічна конвенція, що встановлює міжнародну регламентацію режиму проток.
Багатостороння міжнар. угода, підписана представниками Австрії, Великої Британії, Пруссії, Росії, Туреччини та Франції. Вперше у дип. практиці була спеціально присвячена регламентації режиму чорноморських проток.
|
|
Підтверджувала т. зв. «давнє правило Османської імперії», згідно з яким у мирний час протоки залишались закритими для військ, кораблів усіх д-ав, і зобов'язувала Туреччину не допускати в мирний час у протоки жоден інозем. військ, корабель.
Відповідно до цього договору, султан, на першу вимогу пануючи, повинен був закрити Босфор і Дарданелли для іноземних судів. Тим самим західні держави (Англія й Франція) втрачали єдиного стратегічного напрямку, з якого вони й могли завдати удару по Російській Імперії (південь) а центральні держави, Австрія й Пруссія, були не небезпечні для Росії.
Режим проток у військ, час не визначався. За султаном закріплювалось право надавати дозвіл на проходження протоками легких військ, кораблів, що знаходились у розпорядженні інозем. дип. місій дружніх д-ав. Підписання конвенції ліквідувало переваги Росії у встановленні режиму проток двосторонніми рос.-тур. домовленостями. Режим чорноморських проток, встановлений конвенцією, в цілому зберігся до Першої Світової війни.
Проект Шувалова 1887 та договір перестрахування.
Договір «перестрахування» 1887 - підписаний О6.1887 в Берліні таємний договір між Росією та Німеччиною.
|
|
У 1887 закінчився термін дії Союзу трьох імператорів, Росія відмовилась його поновлювати через загострення відносин з Австро-Угорщиною. Нім. канцлер О. Бісмарк запропонував укласти двосторонню нім.-рос. угоду, яка пізніше отримала офіц. назву «Договір "перестрахування"». Відповідно до цієї угоди, Росія брала на себе зобов'язання залишатися нейтральної, якщо тільки Німеччина не нападе на Францію, а Німеччина - зберігати нейтралітет за умови, що Росія не нападе на Австро-Угорщину
«Застрахувавшись» проти Росії та Франції за допомогою австрійсько-німецького союзу 1879 і Троїстого союзуза участі Австро-Угорщини та Італії, Німеччина «перестраховувалася» шляхом укладення дог-ру з Росією, щоб перешкодити її зближенню з Францією та усунути небезпеку війни на два фронти.
Договір передбачав, що кожна з двох сторін зберігатиме сприятливий нейтралітету випадку війни однієї з них із будь-якою третьою д-вою. Однак це положення не стосувалось випадків нападу Німеччини на Францію чи Росії на Австро-Угорщину. Німеччина визнавала «історично придбані» права Росії на Балканському піво-ві; сторони зобов'язались протидіяти будь-якій спробі порушити там статус-кво, а також підтверджували обов'язковість принципу закритості проток Босфор і Дарданелли для військ, кораблів усіх країн.
|
|
У додатковому таємному протоколі Німеччина обіцяла Росії моральну й дип. підтримку для захисту входу в Чорне море, тобто при встановленні Росією контролю над чорноморським протоками. Ця обіцянка мала на меті втягнення Росії в авантюри на Бл. Сході та в зоні чорноморських проток, що могло спровокувати її зіткнення з Британією. Німеччина також зобов'язалася не давати своєї згоди на відновлення на болг. престолі принца Батенберзького.
Договір був укладений на 3 роки, і термін його дії закінчився в червні 1890, коли Бісмарк уже пішов у відставку. Новий уряд Капріві відмовився від його подовження, вважаючи, що він заважатиме зближенню Німеччини з Британією і зміцненню союзу з Австро-Угорщиною.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 202; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!