Проектування форм первинних документів машинограмм і відеокадрів



Проектуванню форм вхідної інформації приділяється особлива увага. На цьому етапі можна скоротити обсяги даних, трудові витрати на збирання, реєстрацію, передавання і перенесення на машинні носії, значно підвищити вірогідність як вхідної, так і залежної від неї вихідної інформації.

Вхідна інформація ІC — це інформація, яка надходить до ІC у вигляді документів, даних, сигналів і потрібна для виконання функцій ІC. Її реєструють на уніфікованих та не уніфікованих, пристосованих і непристосованих документах для автоматизованої обробки.

Як до первісних інформаційних повідомлень, так і до документів висуваються наступні вимоги:

форми повідомлень мають бути зручними для сприймання людиною і максимально пристосованими для автоматизованої обробки інформації;

містити інформацію у послідовності, яка полегшує заповнення, читання, обробку;

розміри рядків та граф повинні забезпечувати чіткість і зрозумілість усіх записів;

враховувати принцип одноразового введення інформації;

у первісних інформаційних повідомленнях повинен бути мінімум атрибутів, достатній для повного відображення події й одержання результатної інформації, що виключає невиправдане дублювання інформації і показників, які можливо отримати розрахунком.

Методика проектування документів складається з чотирьох етапів:

1) встановлення змісту кожного документа;

2) розміщення атрибутів на полі документа за обраною формою побудови;

3) проектування макета машинного носія;

4) виготовлення документа.

Інформаційна система для оцінки фінансової стійкості має наступні форми:

1. Форми вводу даних:

1.1. «Баланс» — введення даних з форми №1 «Баланс»;

2. Форми виводу результуючих даних:

2.1. «Абс. показники» — форма, яка містить результати розрахунків абсолютних показників фінансової стійкості підприємства;

2.2. «Відносні показники» — форма, яка містить результати розрахунків відносних показників фінансової стійкості підприємства;

3. Допоміжні форми:

3.1. «Баланс в агрегованому вигляді» — узагальнююча форма, яка показує структуру балансу підприємства та зміни в ній за розрахунковий період.

Структура інформаційних масивів

При організації раціонального варіанта внутрішньо-машинної інформаційної бази даних, яка найбільш повно відбиває специфіку об’єкта управління, перед розробниками постають вимоги до організації масивів, які можуть бути суперечливими. До них належать:

1) повнота подання даних;

2) мінімальний склад даних;

3) мінімізація часу вибірки даних;

4) незалежність структури масивів від програмних засобів їх організації;

5) динамічність структури інформаційної бази.

Найбільш суперечливою з них є вимога повноти подання даних, мінімізація складу даних і мінімізація складу вибірки даних. Оптимальним є повне взаємне врахування всіх вимог, що випливають з процесів, які автоматизуються.

Останнім часом склалися такі основні підходи до побудови внутрішньо-машинної інформаційної бази:

1. Проектування масиву як відображення змісту окремого документа;

2. Проектування масивів для окремих процесів управління;

3. Проектування масивів для комплексів процесів управління, які реалізуються;

4. Проектування бази даних;

5. Проектування кількох баз даних.

Кожний з цих підходів має свої переваги і недоліки, а вибір залежить від обчислювальної техніки, яка використовується, програмних засобів і специфіки процесів, що автоматизуються.

Проектування масивів передбачає визначення їх складу, змісту, структури і вибір раціонального способу їх подання в пам’яті обчислювальної системи.

Поняття складу та змісту масивів передбачає визначення оптимальної кількості масивів і переліку атрибутів (полів), які у них містяться.

Під структурою масиву розуміємо формат записів у масиві, розмір полів і їх розміщення в машинному записі, ключові атрибути і впорядкування масиву за ними.

Вибираючи раціональний спосіб подання масиву в пам’яті визначають такий спосіб зберігання даних, за якого забезпечувалися б мінімальний обсяг пам’яті для розміщення масиву, висока швидкість пошуку даних, а також можливість збільшення і оновлення масиву. Кожний масив характеризується обсягом, способом організації, стабільністю і ступенем активності.

З точки зору використання масивів на різних етапах технологічного процесу обробки даних виділяють такі типи масивів: вхідні (первинні), основні (базові), робочі (проміжні) й вихідні (результатні).

Вхідні масиви – це проміжна ланка між первинними інформаційними повідомленнями і основними масивами. Зміст і розміщення даних у вхідному масиві аналогічні змісту й розміщенню їх у первинному інформаційному повідомленні.

Основні масиви створюються на основі вхідних, постійно зберігаються і містять основні дані про об’єкти управління і процеси виробництва. За змістом ці масиви можна класифікувати на такі групи: нормативні, розціночні, планово-договірні, регламентуючі, довідково-табличні й постійно-облікові.

Робочі масиви призначені для роботи програм, які реалізують розв’язання конкретних задач процесів управління і містять обмежене коло атрибутів одного чи кількох основних масивів.

Вихідні масиви формуються в процесі розв’язання задач й використовуються для модифікації основних масивів і виведення вихідних (результатних) інформаційних повідомлень.

База даних є сукупністю даних, що використовуються при функціонуванні ІС, організована за певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання даними і незалежна від прикладних програм.

Інформаційна база - це сукупність всіх даних, підлягаючих накопиченню, зберіганню, пошуку, перетворення, видачі в установленому порядку, а також використовуються для організаційного використання людиною та ЕОМ.

Вимоги при формуванні масивів інформації в інформаційній базі:

1) повне відображення первинних даних в масивах;

2) повне відображення властивостей об'єкту;

3) раціональна побудова бази;

4) мінімально часу на пошук даних;

5) використання ефективних технічних носіїв;

6) забезпечення надійності зберігання інформації;

7) забезпечення своєчасності обновлення та нарощування масивів.

Банк даних - це система, спеціальним чином організованих даних (баз даних), програмних, технічних, язикових, організаційно-методичних засобів, необхідних для централізованого накопичення та колективного багатоцільового використання даних.

Переваги Банку даних:

1) незалежність Банку даних від окремих завдань;

2) концентрація даних в одній БД;

3) забезпечення колективного доступу до даних;

4) централізація управління даними.

СУБД - сукупність програмних та язикових засобів, призначених для створення та ведення, використання БД. Функції СУБД:

1) організація зберігання даних;

2) визначення та ініціалізація БД;

3) організація роботи з даними;

4) захист цілісності даних.

БД - це іменована сукупність даних, структурованих у відповідності з прийнятими в даній БНД (база набору даних) правилами. Вимоги до БНД:

1) структуризація даних;

2) забезпечення цілісності даних;

3) надійність;

4) простота використання;

5) спільність з іншими БД.


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 135; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!