Напрямки державної кадрової політики
Розробляючи шляхи державної кадрової політики, необхідно виділити три основні напрямки:
1) визначення суб’єктів кадрової роботи, їх функції, повноваження і відповідальність як по “вертикалі” (співвідношення функцій і прав у вирішенні кадрових питань центральних, регіональних і місцевих органів), так і по “горизонталі” (між органами різних гілок влади, відносно недержавних структур);
2) визначити поточні і найближчі завдання та пріоритети;
3) вибрати засоби, форми, технології роботи з кадрами в кожній конкретній сфері кадрової діяльності на засадах дотримання законності.
Державна кадрова політика повинна базуватися на загальних принципах та спиратися на належне організаційно-структурне і матеріально-фінансове забезпечення. Доцільно виділити такі організаційні принципи державної кадрової політики:
підбір кадрів за діловими, професійними і моральними якостями на засадах комплексної й об’єктивної їх оцінки; рівність і відкритість вирішення всіх кадрових питань демократично і гласно, однак з можливістю призначення на окремі посади;
послідовності керівництва; забезпечення законності, дотримання нормативних вимог у вирішенні кадрових питань.
Тенденції розвитку українського суспільства свідчать, що персонал державної служби в найближчий час зіткнеться з новою ситуацією. Вона визначатиметься політичним і економічним плюралізмом, зростанням ролі науки в організації управління, розширенням застосування сучасних інформаційних технологій. Ці умови вимагають формування нового типу персоналу, особливо вищого рівня державної служби.
|
|
|
Роблячи висновки, необхідно зазначити, що в сучасних умовах державна кадрова політика повинна стати прискорювачем соціально-демократичних перетворень, центром усього управлінського процесу. Цілі та принципи кадрової політики можуть стати мобілізуючою й організуючою силою в координації і взаємодії всіх державних, економічних і громадських структур у вирішенні кадрових питань, у формуванні, розвитку та раціональному використанні всього кадрового потенціалу, в тому числі управлінського і підприємницького.
Список використаної літератури:
1. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. // Голос України. — 1994. — 5 січ.
2. Указ Президента України «Про Програму кадрового забезпечення державної служби і програму роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій» від 10 листопада 1995 р. № 1035 // Вісник держ. служби України. — 1995. — № 3—4. — С. 7—21.
3. Указ Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від 22 липня 1998 р. № 810 // Вісник держ. служби України. — 1998. — № 3. — С. 7—8.
|
|
|
4. Кабанець А.Г. Державна служба. Навчальний посібник. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2004. – 176с.
5. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. проф. В. Б. Авер’янова. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.
6. Державна служба. ОБОЛЕНСЬКИЙ О. Ю. - http://studentbooks.com.ua/
7. Оболенський О. Критерії оцінки функціонування державного апарату та державної служби // Вісник Тернопіль. акад. нар. гос-ва. — 2000. — Вип. 7. — С. 49—53.
8. Государственная кадровая политика и механизмы ее реализации: Кадроведение: Курс лекций. — Изд. 2-е, доп. и перераб. — М.: Изд-во РАГС, 1998. — 468 с.
9. Кадровое обеспечение государственной службы. — Ростов-на-Дону, 1994. — С. 84.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 270; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!