Національні ідеології (націоналізм) і ідеологія «нових лівих»



 

Ідеології цього типу відбивають політичні вимоги соціальних груп, чиї інтереси щодо підвищення їх соціального статусу пов'язуються з національною належністю.

Ідеологія націоналізму (за висловом В. Соловйова - «прапор поганих народних пристрастей») містить аксіоми, які проголошують пріоритет:

- національних (етнічних) цінностей перед особистими;

- своєї культури перед іншими;

- державності перед усіма іншими формами самоорганізації етносу;

- національного минулого (частково міфологізованого) і бажаного національного майбутнього перед теперішнім, яке розглядається як «викривлення» історії;

- «народного» життя і культурної самобутності перед життєвими настановами «безкореневої» інтелектуальної еліти.

Теоретичне обґрунтування націоналізму полягає в тому, що «природа» («кров і земля») - найбільш, тривка основа «національної ідеї». В межах цих пріоритетів націоналізм утворює динамічний вузол між патріотизмом і расизмом.

Відповідно до умов і рівня національної самосвідомості населення політичні сили можуть висувати найрізноматніші вимоги - від захисту культурної самобутності національної діаспори і створення самостійної держави до розширення геополітичного простору для життя нації шляхом пригнічення інших народів.

Титул «нові ліві» - спроба назвати іншого лідера-натхненника в революційних потрясіннях. Ідеолог «нових лівих» Г. Маркузе (1898-1979) заявив, що робітничий клас індустріальних країн приєднався до споживацької гонки і значною мірою інтегрував до капіталістичного суспільного організму, а тому втратив роль соціально-політичного гегемона. Його політична місія нібито переходить до радикального студентства, гуманітарної інтелігенції і маргінально-люмпенізованих верств. Цей «горючий матеріал» розвинутого капіталістичного суспільства в союзі із знедо­леними масами бідних країн протистоїть купці багатіїв і надбагатіїв.

Такий авангардно-політичний статус «оздоблюється» відповідними теоретичними здобутками, часто шляхом синтезування різнорідних соціально-філософських ідей. Так, німецько-американський психолог і соціолог Е. Фромм (1900-1980) зробив спробу з'єднати марксизм із фрейдизмом, «безособовий об'єктивізм» марксизму - з глибоким психологізмом фрейдизму та синтезувати марксову динаміку соціальних процесів із фрейдистською концепцією особистості.

Австрійсько-американський лікар і психолог В. Райх (1897-1957) доповнив концепцію «марксизованого психоаналізу» теорією «сексуальної революції», а класичну марксову категорію «відчуження» положенням про «сексуальне відчуження» людини. В. Райх рекомендує спрямувати сексуальний опір (енергію) молоді в політичне русло. «Дивна» суміш цих двох начал викликає сумнів у політичній потенції молоді як «барометра революції» (термін Л. Троцького).

Утопізм, властивий ідеології «нових лівих», і безперспективність шляхів досягнення соціальної гармонії приводить до зменшення прибічників руху «нових лівих».

 

Ідеологія альтернативних рухів

Альтернативні соціальні ідеї відбивають прагнення вийти за межі традиційних ідеологічних систем і дати тлумачення новим соціальним проблемам наприкінці нинішнього тисячоліття з позицій гуманізму через провідне поняття «людина».

Носіями альтернативного світогляду виступають не класи, парти і соціальні групи, а об'єднання однодумців, які утворюються на основі їх прихильності до певних соціальних цінностей. До них відносяться пацифісти (лат. pacificus - «миротворний») - противники всіляких воєн, прибічники миру на Землі; феміністи - прихильники утвердження рівноправ'я жінок і підвищення їх ролі в соціальному житті; екологісти - особи, що виступають на захист навколишнього середовища; прибічники розвитку альтернативних систем освіти, демасифікації культури та інші.

Альтернативні концепції та ідеї - політичні, економічні та етичні - зводяться до кількох узагальнених положень.

Вихідним положенням виступає теза про безперспективність індустріального суспільства, оскільки індустріальний тип розвитку неминуче приводить до зрощення великого виробництва, утворення політико-економічної «мегамашини», яка протистоїть індивіду, і в поєднанні з розподілом праці, що поглиблюється, веде до відчуження сутнісних сил людини.

Теоретики альтернативних рухів (Е. Шумахер, І. Ілліч, І. Штрассер) характеризують сучасне суспільство як «систему», що є безликою централізованою структурою, яка позбавляє індивіда можливості самореалізуватись і усвідомити власні інтереси.

При цьому соціальна природа «системи» ототожнюється як з капіталізмом, так і з соціалізмом (під ним мається на увазі адміністративно-командна модель суспільного ладу); вони трактуються як два різновиди індустріального суспільства, орієнтовані на максимізацію споживання внаслідок економічного зростання. Така «система» перетворює людину не в мету, а в засіб економічного розвитку, тому вона є аморальною і антигуманною.

Ідея децентралізації є альтернативою сучасному соціальному розвитку; вона має багато аспектів і включає: розукрупнення, тобто конфлікт з панівною економічною моделлю масового товарного виробництва; антиетатизм, тобто конфлікт з державою; самоврядування, тобто конфлікт з механізмом представницької демократії; зняття відчуження особистості, неминучого у великих соціальних системах.

Суть пропонованої альтернативи - суспільство, метою якого є вільний розвиток особистості. Альтернативники формулюють головне завдання на сучасному етапі руху до такого суспільства як подолання відчуження людини в економіці, політиці, культурі, приватному житті. Вони сповідують стратегію «малих справ» - впровадження «малих ніш» альтернативного способу життя в існуючий «великий соціум». Все це виглядає досить утопічно, але стратегія «малих справ» представляє собою антипод радикал­ізму в політичних діях, оскільки всі форми політичних акцій аль-тернативників мають ненасильницький характер.

Соціальні рухи альтернативників керуються принципом «базисної демократії», що означає пряму децентралізовану демократію з її постійним контролем за посадовими і виборними особами і можливістю їх замінності. За своїм змістом «базисна демократія» не є новою (див. Руссо), і все залежить від ступеня її реалізації.

 


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 110; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!