ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА



 

Господарське товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації . Державна реєстрація товариства проводиться за правилами, встановленими Законами України “ Про підприємства “від 27 березня 1991 року № 887-ХІІ, “ Про підприємництво” від 7 лютого 1991 року № 698-ХІІ та Положенням “ Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 року № 276 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 року № 125 .

 

Положення “Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ визначає порядок державної реєстрації суб”єктів підприємницької діяльності незалежновід їх організаційних форм і форм власності. Законом передбачається окремий порядок створення господарських товариств , в залежності від предмету діяльності ( банки , засоби масової інформації , фондові біржі, тощо). Господарські товариства , що займаються банківською діяльністю реєструються Національним банком України в порядку , визначеному законодавством України про банки і банківську діяльність.

 

Державна реєстрація господарського товариства провадиться у виконавчому комітеті міської , районної в місті Ради або в районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за його місцезнаходженням.

Місцезнаходженням господарського товариства вважається місцезнаходження ( розміщення ) його постійно діючого керівного органу.

 

Для державної реєстрації господарського товариства власники або уповноважена ними особа (заявник) особисто подають до органу державної реєстраці :     

 

 а) установчі документи :

    

- установчий договір ;

 

- статут - при створенні акціонерного товариства , товариства з 

          обмеженою або додатковою відповідальністю ;

 

 

 б) реєстраційну картку , яка є одночасно заявою про державну 

реєстрацію ;

      

 в) документ , що засвідчує сплату реєстраційного збору ;

 г) документ , що засвідчує сплату власниками внеску до 

  статутного фонду ;

 

 

 д) рішення Антимонопольного комітету про згоду на створення ,

  реорганізацію (злиття,приєднання) господарського товариства якщо,   

  законодавчими актами України передбачена необхідність такої згоди

 

                                               17

 

 

У випадку , якщо установчі документи подаються не власниками, а іншими особами , то повноваження цих осіб повинно підтверджуватися  належним чином оформленою довіренністю.

 

 Якщо одним із власників господарського товариства є юридична особа , додатково подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію цієї юридичної особи. Іноземна юридична особа подає документ , що свідчить про її реєстрацію в країні місцезнаходження ( витяг з торгівельного , банківського або судового реєстру , тощо). Цей документ повинен бути засвідчений відповідно до законодавства країни його видачі , перекладений українською мовою та легалізований у консульській установі України , якщо міжнародними договорами , у яких бере участь Україна , не передбачено інше. Зазначений документ може бути також засвідчено у посольстві відповідної держави та легалізовано в Міністерстві закордонних справ.

 У разі , коли одним із власників є фізична особа , її підпис на установчих документах потребує нотаріального завідчення.

 

 До органу державної реєстрації подаються установчі документи в оригиналах та по одному примірнику завірених в установленому порядку копій.

Установчі документи не повинні містити положень , що суперечать законодавству. Відповідальність за відповідність законодавству установчих документів несуть власники або уповноважені ними органи , які подають документи для реєстрації господарського товариства.

Установчі документи складаються державною чи іншою мовою відповідно до ст.11 Закону України “ Про мови в Українській РСР “ , підписуються заявником , прошиваються та пронумеровуються.

 

Отже , положенням встановлюється вичерпний перелік документів , які повинні подати власники для реєстрації господарського товариства

Порядок складання установчих документів господарського товариства було вісвітлено в першому та другому питаннях даної курсової роботи.

 

Іншими документами , які необхідно подати для державної реєстрації є

реєстраційна картка , документ ,що засвідчує сплату власниками реєстраційного збору , документ , що засвідчує сплату власниками внеску до статутного фонду товариства та рішення Антимонопольного комітету про згоду на створення ( реорганізацію ) господарського товариства , якщо законовдавчими актами України передбачено необхідність такої згоди.

 

Реєстраційна картка суб”єкта підприємницької діяльності є одночасно заявою про державну реєстрацію . Зразок реєстраційної картки наведено в додатку до Положення “ Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “. У картці містяться відомості про найменування суб”єкта підприємницької діяльності з обов”язковим зазначенням організаційно-правової форми , місцезнаходження суб”єкта підприємницької діяльності , відомості про керівника із зазначенням його місця проживання та паспортних даних , відомості про форму власності , основні види діяльності на поточний рік , кількість філіалів,представництв , відділень із зазначнням відомостей про них на зворотньому боці картки та вказується особа ,яка заповнила картку і дата заповнення.

 

 

                                                           18

 

 Орган державної реєстрації надає у разі потреби допомогу заявникові у заповненні реєстраційної картки та перевіряє відповідність наведених в ній відомостец установчим документам .

 

Документом , який засвідчує сплату власниками реєстраційного збору є відповідна квитанція або платіжне доручення. Серйозним недоліком Положення “ Про реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ (нова редакція ) було відсутність норми , яка б регламентувала розмір реєстраційного збору . Якщо в Положенні ” Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 29 квітня 1994 року окремим додатком визначалися фіксовані розміри плати за державну реєстрацію в залежності від обраного виду діяльності , то в Положенні в редакції постанови Кабінету Міністрів № 125 від 25 січня 1996 року такі відомості були відсутні. Але постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 03.04.96 р. “ Про плату за державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ були знову встановлені розміри плати за державну реєстрацію , в залежності від виду діяльності . Звичайно , така невизначенність дуже негативно впливала на розвиток підприємництва , оскільки надавала можливість місцевим владам різних регіонів України встановлювати необгрунтовані ставки реєстраційного збору. Отже питання плати за державну реєстрацію державної реєстрації вже визначено.

 

 Документом , який засвідчує сплату власниками необхідного внеску до статутного фонду також є відповідна квитанція , платіжне доручення, або інший документ ( у випадку майнової форми внеску і т.д.). Розмір такого внеску диференціюється в залежності від виду товариства: в товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю , акціонерному товаристві відкритого типу не менше 30 % вказаного в установчих документах вкладу , в акціонерному товаристві закритого типу - не менше 50 % вкладу . Для повного товариства такий розмір не встановлений , а у командитному товаристві вкладники на момент реєстраціє зобов”язані внести не менше 25 % свого внеску .

 

Рішення антимонопольного комітету про згоду на створення (реорганізацію) суб”єктів підприємницької діяльності як документ , який необхідний для державної реєстрації також є нововведенням нового Положення “ Про реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “. 

 

Необхідність надання такої згоди було закріплено Законом Украіни “Про антимонопольний комітет “від 26 листопада 1993 року № 3659-ХІІ , Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 1994 року № 765 “ Про введення механізму запобігання монополізації товарних ринків” , Законом України “ Про внесення змін та доповнень до закону України “ Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності “ “ від 5 липня 1995 року № 258.

 

У відповідності з постановою Кабінету Міністрів “ Про введення механізму запобігання монополізації товарних ринків “ створення господарюючих суб”єктів проводиться за згодою Антимонопольного комітету або його органів у таких випадках :

 

 

                                           19

 

 - створення господарюючого суб”єкту двома і більше засновниками , якщо сумарна вартість активів або сумарний об”єм реалізації товарів , робіт, послуг цих засновників за підсумками останнього фінансового року перевищує суму у валюті України , еквівалентну 2 млн. Доларів США за офіційним курсом , який діяв на кінець останнього фінансового року , і при цьому не менше ніж у двох засновників вартість активів або об”єм реалізації товарів перевищує суму грошового еквіваленту , рівному 100 тис. Доларів США у кожного. У випадку , коли одним із засновників є державний орган , то в розрахунках вартості активів або об”ємів реалізації товарів використовуються відповідні показники державних підприємств , майно яких передається в статутний фонд створюваного господарюючого суб”єкта ;

                                                             

- створення господарюючого суб”єкту двома або більше засновниками , які діють на певному товарному ринку , якщо загальна доля засновників на цьому ринку перевищує 35 % ;

 

 - створення господарюючого суб”єкту , доля якого на певному товарному ринку завідомо буде перевищувати 35 % , а також асоціацій , концернів та інших об”єднань підприємств .

  

Під час реєстрації господарського товариства посадова особа органу державної реєстрації на титулі установчих документів робить відмітку про реєстрацію із зазначенням назви цього органу , номера та дати реєстрації. Відмітка засвідчується підписом посадової особи та печаткою органу державної реєстрації. 

 

Орган державної реєстрації не має права вимагати від заявника подання інших документів , не передбачених законодавством або оформлених з іншими вимогами , ніж це визначено у Положенні “ Про реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності ”.

 

 За наявності всіх вищенаведених документів орган державної реєстрації прягом п”яти робочих днів з дати надходження документів зобов”язаний провести державну реєстрацію господарського товариства і видати заявникові свідоцтво про державну реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності встановленого зразка.

 

Підставою для відмови у державній реєстрації є відсутність в установчих документах відомостей , зазначених в ст. 4 , 37 , 51 , 67 , 76 Закону України “ Про господарські товариства .“

 

Відмова у державній реєстрації може бути оскаржена в судовому порядку.

 

У відповідності до до Закону України “ Про внесення змін в ст.56 Конституції ( Основного закону ) України від 31 жовтня 1995 року , громадянин має право у встановленому законом порядку оскаржити в суді рішення , дії чи бездіяльність державних органів , юридичних чи службових осіб в сфері управлінської діяльності , якщо він вважає , що цим порушені його права і свободи .  В цьому аспекті , громадяни можуть оскаржувати в судовому порядку затримку в державній реєстрації .

 

Свідоцтво про державну реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності є підставою для відкриття розрахункового , валютного та інших рахунків в установах банків , виготовлення печаток та штампів.

 

 

                                                       20

 

   Порядок відкриття рахунків в установах банків визначає інструкція

“ Про порядок відкриття розрахункових , поточних і бюджетних рахунків в установах банків “ , затвержена постановою Правління Національного банку України від 11 жовтня 1994 року № 164. Для відкриття рахунку підприємства надають установам банку такі документи : заява , па відкриття рахунку встановленого зразка , підписана керівником і головним бухгалтером підприємства , нотаріально завірені копії установчих документів, картку із зразками підписів керівника і головного бухгалтера і віттиском печатки. У випадку , якщо на момент відкриття рахунку товариство не має печатки , то до документів додається заява про надання дозволу на користування рахунком без печатки до часу її виготовлення , але не більше 60 днів.

Для оформлення заказу на виготовлення печатки необхідно отримати відповідний дозвіл в органах внутрішніх справ. Порядок видачі дозволів на оформлення заказів на виготовлення печаток та штампів в штемпельно-гравюрних майстернях визначає інструкція “ Про порядок видачі дозволів на оформлення заказів на виготовлення печаток та штампів “ , затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 1993 року № 643.

                                                           

У відповідності з даною інструкцією дозвіл на виготовлення печаток та штампів спільним з іноземними фірмами підприємствам видається управліннями , відділами охорони громадського порядку МВС Республіки Крим , МУВС м. Київа , УВС областей и м. Севастополя , УВС міст та УВСТ. Підприємствам , установам , організаціям дозвіл видається міськрайвідділами внутрішніх справ. Для одержання дозволу на оформлення печаток та штампів керівники підприємств, установ, організацій і господарських об”єднань подають в органи внутрішніх справ   

письмове клопотання , де вказується особа , відповідальна за отримання дозволу. До клопотання додаються зразки ( ескізи ) печаток, штампів в двох екземплярах. На даний час в інструкції ще є норма про те , що взірці ( ескізи ) печаток , штампів потребують погодження з органом , який провів державну реєстрацію господарського товариства . Але у відповідності із п. 10 Положення “ Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ ( редакція постанови № 125 від 25 січня 1996 року ) зразки ( ескізи ) печатки , штампу затверджуються власниками або уповноваженим ними органом і додаткового погодження не потребують . Очевидно , в дану інструкцію будуть внесені відповідні зміни .

 

 Крім того суб”єкти підприємницької діяльності подають копію свідоцтва про державну реєстрацію , справку про відкриття рахунку в установах Національного або комерційних банків України .

 

 На печатках і штампах суб”єктів підприємницької діяльності повинен бути вказаний номер свідоцтва про підприємницьку діяльність .

 

 

  

 

                                           21

 

 

                                 В И С Н О В К И

Господарські товариства - це є одна з найпоширеніших організаційно-правових форм ведення підприємницької діяльності .

 

За даними відділу реєстрації суб”єктів підприємницької діяльності Ужгородської міської ради народних депутатів із загальної кількості суб”єктів підприємницької діяльності частка господарських товариств становить 40 - 45 відсотків.

 

Найбільш розповсюдженим видом господарських товариств є товариства з обмеженою відповідальністю.

 

У зв”язку з прийняттям з 1 березня 1996 року нового мінімального розміру заробітної плати , збільшилися мінімальні розміри статутного фонду господарського товариства , що в свою чергу , призвело до певного зменшення частки господарських товариств у числі новостворених суб”єктів підприємницької діяльності . Більшого розвитку набув процес створення приватних підприємств.

 

Але безумовною перевагою господарських товариств в процесі вибору організаційної форми є чітке законодавче закріплення їх правового статусу .

 

                                      22

 

              СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

Джерела :

 

 

1.  Конституція України

2.  Цивільний кодекс України

3.  Кримінальний кодекс України

4.  Закон України “ Про господарські товариства “ від 19 вересня 1991 року

5.  Закон України “ Про Антимонопольний комітет України “ від 26 листовада 1993 року

6.  Закон України “ Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конуренціїї в підприємницькій діяльності “

7.  Постанова Кабінету Міністрів України “ Про введення механізму запобігання монополізації товарних ринків “ від 11 листопада 1994 року

8.  Положення “ Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 року )

9.  Інструкція “ Про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток та штампів “ , затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 1993 року

10. Інструкція “Про порядок відкриття розрахункових , поточних і бюджетних рахунків в установах банків “ , затверджена постановою “ Правління Національного банку України від 11 жовтня 1994 року

 

Література :

 

1.  Гражданское право / под ред. Е.И. Суханова . - М. : Издательство БЕК, 1994.

2.  Сборник образцов гражданско-правовіх документов / под общ. ред. Г.П. Савичева , В.С. Ема . - М.: Издательство БЕК, 1994

3.  Юридический справочник предпринимателя / под ред. Ю.С. Шумченко . - К., 1992

 


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 99; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!