Елементи системи оподаткування
Система оподаткування базується на відповідних законодавчих актах держави, котрі установлюють конкретні методи побудови та стягнення податків, тобто визначаються елементи податку. До них належать:
1) суб’єкт оподаткування, або платник;
2) об’єкт оподаткування;
3) ставка оподаткування.
Платниками податків та зборів є юридичні й фізичні особи, на яких, згідно з законами України покладений обов’язок сплачувати податки та збори. Облік платників здійснюється державними податковими органами відповідно до законодавства. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків лише за умов пред’явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік у державному податковому органі, та в триденний термін повідомляють про це державний податковий орган.
Усі платники податків та зборів зобов’язані:
вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність та забезпечувати її зберігання в термін, установлений законом;
представляти згідно з законом у державні податкові органи й інші державні органи декларації, бухгалтерську звітність і інші документи та відомості, пов’язані з розрахунком і сплатою податків;
сплачувати необхідні суми податків та зборів в установлений законом термін;
допускати посадових осіб державних податкових органів до обслідування приміщень, використовувати для отримання доходу або пов’язаних з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань нарахування та сплати податків.
|
|
Крім обов’язків, платники податків мають певні права:
надавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги з оподаткування в порядку, встановленому законами України;
отримувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведеними державними податковими органами;
оскаржувати в установленому законом порядку рішення державних податків та дії їх посадових осіб.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів й дотримання законів про оподаткування несуть, згідно з законами України, платники.
Фінансові санкції про результати документальних перевірок і ревізій, здійснюваних органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються в розмірах, передбачених законодавчими актами, діючими на день завершення таких перевірок або ревізій.
Об’єктом оподаткування є доход (прибуток), добавлена вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції, в тому числі митна або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних та фізичних осіб, інші об’єкти, визначені законами України про оподаткування.
|
|
Податкова ставка це визначення розміру податку на одиницю оподаткування. Розрізняють тверді (фіксовані), пропорційні, прогресивні та регресивні ставки. Тверді ставки встановлюються в абсолютній сумі на одиницю оподаткування незалежно від розмірів доходу (наприклад, на тону нафти чи газу). Пропорційні діють в однаковому процентному відношенні до об’єкта податку без урахування диференціації його розміру (наприклад, діючий в СРСР до 1.07.1990 р. податок на заробітну плату). Прогресивні середня ставка прогресивного податку збільшується у міру збільшення доходу (прибутковий податок з фізичних осіб). Регресивні середня ставка регресивного податку зменшується у міру зростання доходу.
У загальних рисах видно, що прогресивні податки це ті податки, тягар яких найсильніше давить на осіб з великими доходами, регресивні податки найбільш тяжко вдаряють по фізичним та юридичним особам, що мають незначні доходи.
Ставки податків та зборів в Україні установлюються Верховною Радою України, Верховною радою Автономної Республіки Крим та сільськими, селищними, міськими радами згідно з законами України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов’язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів.
|
|
Усі розглянуті елементи оподаткування створюють основу податкових відносин. У цих відносинах задіяні різні суб’єкти, їх можна розділити на такі групи:
1) підприємства, установи й організації всіх форм власності та фізичні особи, визнані платниками податків;
2) ДПАУ, ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, ДПІ в районах, містах, районах у містах, а також міжрайонні та об’єднані ДПІ;
3) Державну податкову міліцію та її підрозділи;
4) Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові управління в областях, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях;
5) Державну митну службу України, регіональні митниці, спеціалізовані митні управління й організації;
6) органи місцевого самоврядування, які здійснюють контроль за сплатою податків;
7) НБУ та його підвідомчі установи, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи;
8) Головне управління Державного казначейства України, управління цього органу в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділеннями в районах, містах і районах у містах;
9) Контрольно-ревізійну службу України.
Підсумовуючи викладене раніше, слід указати на те, що розвиток оподаткування в Україні має своє наукове обґрунтування й базується на принципах, які прийняті в усьому світі. Це надає податковій системі тих рис, які роблять її в умовах розвитку економіки дійсно необхідною та діючою.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 101; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!