Методика проведення досліджень.
Відбір зразків ґрунту в польовому досліді для визначення динаміки вмісту в ньому мінерального азоту, рухомих форм фосфору та обмінного калію – з 0-50 см шару в такі строки: до сівби, у фазі інтенсивного росту та при збиранні врожаю коренеплодів цукрових буряків; визначення вологості - у шарі 0-160 см - через кожні 20 см в строки до сівби та перед збиранням урожаю коренеплодів цукрових буряків.
Збирання врожаю коренеплодів цукрових буряків проводили механізовано (КС-6Б) з наступним доочищенням і роздільним зважуванням коренеплодів і гички.
У відібраних, згідно програми досліджень, зразках грунту визначали:
- нітратний азот - йонометричним методом;
-обмінний амоній - в 0,1н КС1 витяжці з подальшим
фотоколориметруванням з реактивом Неслера;
-рухомі сполуки фосфору — вилученням їх 0,5Н розчином СН3СООН з наступним фотоколориметруванням за методом Чирікова;
- обмінний калій - вилученням його 0,5Н розчином СН3СООН з наступним пропусканням на полуменевому фотометрі за методом Чирікова;
- польову вологість - гравіметричним методом.
Технологічні якості коренеплодів цукрових буряків розраховували за показниками цукристості; К; Nа; а-N які були нами отримані на напівавтоматичній лінії "Венема".
Біометричні показники: фенологічні спостереження, визначення динаміки наростання маси листя та коренеплодів цукрових буряків, та облік урожаю - за методикою. Мойсейченка і Єщенка.
|
|
|
Економічну ефективність застосування добрив розраховували згідно з технологічної картою та відповідними рекомендаціями.
Опрацювання і узагальнення результатів досліджень проводили, використовуючи методи математичної статистики.
РОЗДІЛ 4
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Зміна агрохімічних показників родючості ґрунту при застосуванні різних видів органічних добрив
Цукрові буряки є однією з найбільш вимогливих культур до поживного режиму ґрунту і в той же час характеризуються високою окупністю добрив урожаєм за різних рівнів його забезпеченості елементами живлення. В забезпеченні цих потреб, а також підтримання рівня родючості ґрунту, важлива роль відводиться добривам, зокрема органічним.
Проведеними дослідженнями відмічені зміни вмісту мінерального азоту як за варіантами досліду, так і строками визначення в межах одного варіанту (табл. 4.1; 4.2; 4.3). Зокрема, в орному шарі вміст нітратного азоту перед сівбою цукрових буряків перевищував контроль на 1,8 мг/кг ґрунту.
4.1. Вплив різних органічних добрив на динаміку нітратного азоту в
ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту
| Варіант досліду
| Перед сівбою
| Перед збиранням урожаю | ||||
| 1* | 2** | 1* | 2** | |||
| Контроль(без добрив) | 10,1 | 9,7 | 3,9 | 3,4 | ||
| Гній 20 т/га | 12,5 | 10,9 | 4,6 | 4,1 | ||
| Солома 5 т/га | 9,8 | 9,6 | 3,7 | 3,4 | ||
| Солома 5 т/га + N60 | 11,9 | 10,5 | 4,2 | 3,9 | ||
НІР05 0,7-0,8 0,6-0,7 0,5 0,4
Примітка. 1*- шар грунту 0-30 см, 2**- 30-50 см.
Вшарі грунту 30-50 см його вміст був дещо менший ніж у 0-30 см з різницею в 1,3-1,7 мг/кг грунту на користь варіантів з органічним удобренням.
Внесення соломи з компенсуючою дозою азоту не призводило до іммобілізації азоту з грунту і вміст мінеральних форм азоту у варіантах з використанням соломи був вищий від контролю і наближався до варіантів з внесенням гною.
4.2. Вплив різних органічних добрив на динаміку амонійного азоту в грунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту
| Варіант досліду | Перед сівбою | Перед збиранням урожаю | ||
| 1* | 2** | 1* | 2** | |
| Контроль (без добрив) | 13,6 | 12,4 | 16,9 | 15,7 |
| Гній 20 т/га | 14,5 | 13,2 | 17,8 | 17,0 |
| Солома 5 т/га | 13,4 | 12,5 | 17,2 | 15,6 |
| Солома 5 т/га + N60 | 14,3 | 13,0 | 17,1 | 16,8 |
НІР05 0,7 0,7-0,8 0,8-0,9 0,9-1,0
Примітка 1*- шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50см.
4.3. Вплив застосування різних видів та доз органічних добрив на вміст та запаси мінерального азоту (N-NO3+N-NH4) в грунті перед сівбою цукрових буряків, середнє за 2005-2006 рр.
|
|
|
| Варіант досліду
| Вміст, мг/кг | Запаси, кг/га | ||
| 1* | 2** | 1 | 2 | |
| Контроль (без добрив) | 23,7 | 22,1 | 71,1 | 66,3 |
| Гній 20 т/га | 27,0 | 24,1 | 81,0 | 72,3 |
| Солома 5 т/га | 23,2 | 22,0 | 69,6 | 66,0 |
| Солома 5 т/га + N60 | 26,2 | 23,5 | 78,6 | 70,5 |
Примітка. 1*- шар грунту 0-30 см, 2**- 30-50 см.
Протягом вегетації цукрових буряків відмічено зменшення вмісту нітратного азоту як для орного так і підорного шарів грунту. Найменший вміст мінерального азоту зафіксовано на період збирання врожаю, що пояснюється зниженням процесів нітрифікації і використанням азоту рослинами на формування врожаю.
Застосування різних органічних добрив позитивно виливало на розвиток амоніфікуючих мікроорганізмів і сприяло накопиченню амонійного азоту як в орному, так і підорному шарах грунту. Його вміст у варіантах органічного удобрення був більший для всіх строків визначення, що свідчить про активність процесів мінералізації органічної речовини. Найбільші цифрові значення вмісту амонійного азоту в період змикання листя цукрових буряків в міжряддях можна пояснити оптимальним поєднанням умов температури і вологості на цей період.
|
|
|
Отже, внесення під цукрові буряки гною, соломи, приводило до збільшення мінерального азоту в грунті, при цьому за рівнем дії різні органічні добрива мало відрізнялась між собою.
Внесення в грунт органічних сполук різного походження покращило рухомість важкодоступних фосфатів (табл. 4.4). Так, у варіантах органічного удобрення вміст рухомих фосфатів перед сівбою цукрових буряків був більший, ніж на контролі на 1,4 , на 1,1- в період змикання листя в міжряддях і на мг/100г грунту - перед збиранням урожаю. Дещо меншим вмістом рухомих фосфатів характеризувався підорний шар грунту, але переваги варіантів органічного удобрення були відмічені і для нього.
Зменшення різниці вмісту рухомих фосфатів в грунті між досліджуваними варіантами на період збирання можна пояснити використанням доступних форм цього елементу живлення на формування біомаси цукрових буряків.
4.4. Вплив різних органічних добрив на динаміку рухомих фосфатів у ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту
| Варіант досліду
| Перед сівбою | Перед збиранням урожаю | ||
| 1* | 2** | 1* | 2** | |
| Контроль (без добрив) | 14,5 | 12,6 | 14,7 | 12,5 |
| Гній 20 т/га | 16,2 | 12,7 | 15,9 | 12,5 |
| Солома 5 т/га | 15,7 | 12,4 | 15,3 | 12,2 |
| Солома 5 т/га + N60 | 15,9 | 12,7 | 15,8 | 12,8 |
| НІР05 | 0,9 | 0,8-0,9 | 0,6-0,7 | 0,7-0,8 |
Примітка. 1* - шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50 см
В досліді встановлена позитивна дія різних видів і доз органічних добрив на вміст рухомого калію в ґрунті (табл. 4.5).
4.5. Вплив різних органічних добрив на динаміку рухомого калію в ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту
| Варіант досліду
| Перед сівбою | Змикання листя в міжряддях | ||
| 1* | 2** | 1* | 2** | |
| Контроль (без добрив) | 13,6 | 12,2 | 14,6 | 12,2 |
| Гній 20 т/га | 15,6 | 12,6 | 16,1 | 12,8 |
| Солома 5 т/га | 14,9 | 12,4 | 15,7 | 12,3 |
| Солома 5 т/га + N60 | 15,2 | 12,1 | 15,9 | 12,5 |
| НІР05 | 0,7 | 0,5-0,6 | 0,7-0,8 | 0,7-0,8 |
Примітка. 1*-шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50см.
Підвищення вмісту рухомого калію в більшій мірі спостерігалось перед сівбою і на час змикання листя в міжряддях цукрових буряків. Зокрема, перед початком вегетації контрольні ділянки характеризувались меншим вмістом рухомого калію в орному шарі на 1,6 і 1,3 мг/100г грунту для підорного шару у відношенні до варіантів з внесенням різних органічних добрив. На кінець вегетації різниця за вмістом рухомого калію зменшувалась подібно до азоту та фосфору.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 160; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!