Організація, зміст та результативність дослідження
З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели дослідження особливостей розвитку художньо-конструктивного мислення молодших школярів засобами галицького побутового костюма.
Практичному проведенню дослідження передував теоретичний етап (2007/08 н. р.), у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів з проблем розвитку художньо-конструктивного мислення, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.
Практичний етап (2008/09 н. р.) був пов’язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і розв’язанням завдань дослідження, проведенням формуючого експерименту у 3 класі з метою перевірки гіпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці. На кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з’ясовувалися подальші перспективи формування розвитку художньо-конструктивного мислення молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва.
Експериментальне дослідження проводилось у три етапи.
На констатуючому етапі проводилось опитування учнів, визначення рівнів сформованості художньо-конструктивного мислення молодших школярів та їх порівняння в контрольному та експериментальному класах, формулювалися завдання для реалізації поставленої мети.
|
|
|
Під час формуючого етапу експерименту визначались способи керівництва образотворчою діяльністю учнів, проводилось експериментальне дослідження на базі ЗОШ №6 І-ІІІ ступенів м. Тернополя.
На підсумковому етапі узагальнювалися результати експериментального дослідження, проводилося опитування учнів, здійснювався кількісний та якісний аналіз результатів дослідження, формулювалися висновки.
Формуючим експериментом було охоплено 22 учні 3-го класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 26 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою.
Враховуючи особливу сензитивність дітей молодшого шкільного віку, їхню підвищену почуттєво-емоційну сприйнятливість, можна зробити висновок, що цей віковий період є найбільш сприятливим для залучення дітей до вивчення національної спадщини – творів українського народного мистецтва, які акумулюють культурні здобутки народу, синтезують універсальну можливість розвитку естетичного сприйняття, стимулюють оцінну та творчу діяльність.
Одним із ефективних засобів формування творчої активності особистості учнів молодшого шкільного віку є різновид українського народного мистецтва – національний одяг. Він є відтворенням у тій чи іншій спрощеній, узагальненій та систематизованій формі предметів і явищ життя й діяльності суспільства [25, 9].
|
|
|
На підставі аналізу наукових джерел вчені розробили критерії та показники, які забезпечили можливість виявлення рівнів сформованості художньо-конструктивного мислення учнів молодшого шкільного віку на основі обізнаності дітей з українським національним одягом: перцептивно-емоційний, пізнавально-інформаційний, оцінний і діяльнісно-творчий.
Перцептивно-емоційний критерій дає змогу з’ясувати ступінь сформованості активного сприйняття творів мистецтва [37, 97].
Основні показники зазначеного критерію: наявність потреби спілкування з українським народним мистецтвом (зокрема, національним одягом); зосередженість та захопленість у процесі сприйняття художнього твору; безпосередність емоційних реакцій; активність у процесі обговорення вражень від сприйнятих художніх творів; підвищений інтерес до занять з вивчення та самостійного виготовлення та прикрашання елементів українського одягу.
Пізнавально-інформаційний критерій творчої активності відображає ступінь розвиненості пізнавальних здібностей дитини, рівень наявності набутих знань у галузі народного мистецтва. Він складається з певного обсягу інформації про призначення національного одягу; про промисли з виготовлення елементів і прикрас до національного одягу та їх регіональні особливості; про українських майстрів, котрі виготовляють народний одяг; про матеріали для виготовлення національного одягу в Україні; про традиційні техніки та прийоми роботи з різними художніми матеріалами; про види національного одягу; розуміння змісту художніх термінів і понять.
|
|
|
Оцінний критерій художньо-конструктивного мислення допомагає визначити рівень здатності дитини до естетичної оцінки духовних цінностей, окремих мистецьких творів і рівень розвиненості естетичних почуттів, уяви, асоціативної пам'яті, а також навичок до співставлення, порівняння та аналізу сприйнятого [29, 56].
Основні показники даного критерію: володіння розумовими операціями аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; здатність вербалізувати власні почуття та особисте ставлення до творів мистецтва; самостійність оцінних суджень.
Діяльнісно-творчий критерій творчої активності віддзеркалює міру прагнення молодших школярів до художньо-творчої діяльності, що передбачає розвиток практичних умінь і навичок та особливо здатності до самостійної декоративної і образотворчої діяльності.
|
|
|
Показники даного критерію: бажання виразити себе у різних видах творчої діяльності у галузі національного одягу; прояв самостійності задуму та оригінальність вирішення завдань творчого характеру; широта асоціацій у художньому втіленні творчого задуму.
Відповідно до кожного із зазначених критеріїв творчої активності молодших школярів було визначено рівні її сформованості (високий, середній, низький) [27, 106-107].
Низький рівень творчої активності характеризується тим, що у молодших школярів відсутня потреба в усвідомленому ознайомленні з національним одягом та захопленість даним видом мистецтва, не проявляється інтерес до виготовлення та прикрашання одягу за зразком народного, спостерігаються утруднення у вираженні власного ставлення, настрою та думок, які виникли у ході ознайомлення з національним одягом. Типовим для учнів даного рівня є часткове, епізодичне, безсистемне засвоєння певної суми знань.
Учні спроможні лише до вираження однозначної емоційної оцінки стосовно національного одягу. Вони практично не звертають увагу на його естетичні якості, вагаються у поясненні власних суджень та оцінок. Молодші школярі, які відносяться до цього рівня, малоініціативні, у них відсутні творчі прояви, вони уникають виконання завдань творчого характеру, прагнуть до копіювання, потребують значної допомоги вчителя.
Середній рівень творчої активності мають молодші школярі, у яких виявляється неусвідомленість інтересів щодо національного одягу, майже немає потреби у її вивченні й виготовленні, наявна слабка здатність до обґрунтування настрою, думок, почуттів, що виникли у ході ознайомлення з різними видами національного одягу [23, 116].
Учні, які відносяться до цього рівня, володіють неповним обсягом знань про національний одяг, основні способи його створення; відчувають певні труднощі при спробі порівнювати, узагальнювати та встановлювати зв'язки між елементами одягу, шукати аналогії; їм важко самостійно актуалізувати набуті знання навіть у знайомих ситуаціях. Разом з тим, у дітей даного рівня спостерігається здатність до оцінки деяких вартостей української народної іграшки (саме як твору мистецтва), прагнення до вираження власного ставлення до неї з відповідним обґрунтуванням.
Високий рівень творчої активності характеризує наявну у школярів початкових класів потребу в ознайомленні з українським народним мистецтвом (національним одягом); відчутну зосередженість та захопленість процесом сприйняття художнього явища. Водночас спостерігається безпосередність переживань, активність у процесі обговорення вражень, отриманих від сприйняття художніх явищ, підвищений інтерес до занять з вивчення та самостійного виготовлення елементів національного одягу.
Для дітей, які відносяться до високого рівня, характерним є: досить глибока поінформованість про національний одяг, самостійність у ході засвоєння знань та їх застосування; спроможність робити висновки, аналізувати, порівнювати одержану інформацію; оперувати відповідною термінологією. Учні з високим рівнем творчої активності демонструють вільне володіння розумовими операціями (синтезом, аналізом, порівняннями, узагальненнями). Вони здатні самостійно оцінити естетичні якості твору мистецтва, висловити почуття, викликані тією чи іншою прикрасою, деталлю одягу і пояснити, за допомогою яких саме засобів це вдалося майстру.
Для школярів даного рівня характерне самовираження у різних видах художньо-творчої діяльності (відносно національного одягу), яскравість уяви та художнього бачення, розвиненість образного мислення, самостійність та оригінальність естетичного вирішення задуму, метафоричність та образність, емоційність та виразність творчих робіт.
Методи і прийоми роботи, застосовувані у процесі формування творчої активності молодших школярів, узгоджуються з імпровізаційним стилем роботи народних майстрів та особливостями образотворчості й емоційним характером дитячої творчості [15, 37].
Цілісний процес формування досліджуваного феномена складається з трьох органічно пов'язаних між собою етапів (підготовчого, практично-діяльнісного та творчого) [31, 44].
Мета першого (підготовчого) етапу полягає у створенні умов опосередкованого впливу на формування творчої активності. Він передбачає ознайомлення учнів початкових класів з надбаннями українського народного мистецтва; формування знань дітей про витоки іграшки, вірування та звичаї українського народу, пов’язані з народною іграшкою; стимулювання бажання займатися художньою творчістю з наслідуванням традицій народних майстрів України.
Основними формами роботи на даному етапі дослідження є інтегровані уроки: “В гостях у майстрів” (урок-казка) та уроки-мандрівки "Звідки одяг до нас прийшов" ("Фольклорні витоки народного одягу", "Значення одягу у житті давніх людей", "Символічний зміст традиційних прикрас для одягу") [33].
Для вирішення поставлених завдань використовуються різноманітні методи та прийоми: художні розповіді про прадавні витоки національного одягу та прикрас на ньому, про вірування та звичаї нашого народу, що пов’язані з національним одягом, про символічний зміст прикрас, описи; демонстрування унаочнення (зображення виробів-оригіналів, фотографії, слайди, ксерокопії, ілюстрації у художніх альбомах з декоративно-ужиткового мистецтва); проведення дидактичних ігор "Запитай – дізнаєшся", "Закінчи розповідь про кептарик", "Загадай – відгадаємо"; моделювання ігрових ситуацій за допомогою казкових персонажів; організація спостереження за роботою “казкових майстрів” та виготовлення виробів під керівництвом майстрів, практичної образотворчої діяльності (тематичне малювання, створення ілюстрацій до легенд, розповідей, замальовки національного одягу, втілення творчого задуму в об’ємі).
Метою другого (практично-діяльнісного) етапу є створення умов цілеспрямованого формування творчої активності молодших школярів. Він має націлювати на формування уявлень про етнічні й регіональні особливості національного одягу; стимулювати зацікавленість дітей мистецтвом створення та прикрашання національного одягу, спонукати до вивчення традиційних прийомів виготовлення національного одягу [53, 17].
Реалізація зазначених завдань здійснюється шляхом проведення циклу різних типів уроків за темою "Галицький одяг та його особливості" ("Декоративне оздоблення давнього одягу", "Художні традиції та творчі знахідки народних майстрів України" (уроки ознайомлення з творами народного мистецтва); "Як одягалися наші бабусі і дідусі", (уроки сприйняття та оцінки національного одягу); "Створюємо орнамент для спіднички", "Як прикрасити кептарик", "Прикрашаємо блузку" (уроки оволодіння навичками та уміннями виготовлення національного одягу); "Майстри української народної вишивки" (уроки вивчення творчості окремих майстрів національного одягу)).
Другий етап передбачає взаємозв’язок методів і прийомів репродуктивного і пошукового характеру: художні розповіді про життя народних майстрів та їхні творчі здобутки; цілеспрямоване сприйняття національного одягу, фотокарток, ілюстрацій, виробів народних майстрів безпосередньо в осередках народних промислів; спілкування з майстрами, відвідування творчих майстерень майстрів; вивчення творчості окремих майстрів національного одягу; навчання традиційним прийомам виготовлення національного одягу; створення таблиць про основні елементи одягу; показ вдалих робіт, оригінальних прийомів виконання завдання на будь-якому етапі, порівняння одягу різних регіонів України.
На третьому (творчому) етапі створюються умови для безпосереднього прояву творчої активності молодших школярів у різних видах діяльності з вивчення мистецтва національного одягу. Він передбачає концентрацію уваги молодших школярів на різних способах творчої діяльності, спонукання до вибору варіантів рішень у ході виконання творчої роботи, забезпечення максимальної самостійності учнів у втіленні художнього задуму [35, 177].
Третій етап складається з циклу уроків створення самостійних художніх робіт "Продовжуємо традиції народних майстрів" ("Як Святий Миколай дітям подарунки роздавав", "Зустрічаймо Новий рік", “Десь весна красується", "Ми весну закликаємо", "Влітку у бабусі", "Казка про солом’яний капелюх") та проведення “Фестивалю мистецтв” і “Свята українського народного одягу”.
На даному етапі використовуються такі методи і прийоми: самостійне виготовлення виробів за мотивами національного одягу (подарунків, сувенірів, одягу для ляльки); складання казок, розповідей про персонажі, одягнуті в національний одяг; ілюстрування власних літературних творів; інсценізація з використанням самостійно створених елементів одягу; написання текстів і сценаріїв для проведення екскурсій у шкільному музеї та на періодичних виставках творчих робіт; самостійна образотворчість; навчання традиційним прийомам виготовлення національного одягу учнів перших класів; проведення виставок дитячих робіт [33, 39-40].
Дослідження науковців дають можливість визначити сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективність процесу формування творчої активності молодших школярів на уроках та у позакласній роботі з образотворчого мистецтва та художньої праці:
1) підбір елементів та прикрас національного одягу, доступних для сприйняття та відтворення молодшими школярами;
2) використання у навчально-виховному процесі необхідного та достатнього обсягу систематизованої інформації щодо національного одягу (історичний, теоретичний, практичний аспекти);
3) оволодіння учнями традиційними прийомами створення та оздоблення національного одягу;
4) організація процесу самостійного виготовлення молодшими школярами елементів одягу за традиціями українських народних;
5) доступність та педагогічна доцільність пропонованих завдань;
6) створення на уроках та у позакласній роботі позитивно-емоційної творчої атмосфери зацікавленості та захопленості.
Покажемо особливості реалізації методики розвитку художньо-конструктивного мислення молодших школярів засобами галицького побутового костюма на спеціалізованих уроках образотворчого мистецтва у 3 класі (див. додатки Б-В).
Вирішальним для учнів початкових класів в плані формування художньо-конструктивного мислення молодших школярів засобами галицького побутового костюма були зміст і якість проведення уроків образотворчого мистецтва.
В результаті впровадження в систему занять з образотворчого мистецтва навчальних матеріалів, пов’язаних галицьким побутовим одягом, рівень розвитку художньо-конструктивного мислення учнів експериментального класу постійно зростав. Результати представлені на рисунку.
Рис. 1. Розподіл учнів експериментального і контрольного класів за рівнями сформованості художньо-конструктивного мислення
Як видно із діаграми, краще сформоване художньо-конструктивне мислення в учнів експериментального класу, ніж контрольного. Високий рівень розвитку художньо-конструктивного мислення в експериментальному класі демонструють 23% учнів, що на 14% більше, ніж у контрольному. Кількість учнів, в яких спостерігається достатній рівень розвитку художньо-конструктивного мислення, в експериментальному класі становить 59%, а у контрольному – 45%. У контрольному класі в 39% учнів спостерігається середній рівень розвитку художньо-конструктивного мислення і у 5% – початковий. В експериментальному відповідно виявлено середній рівень розвитку художньо-конструктивного мислення у 18% учнів, а початковий не виявлено в жодного школяра.
Таким чином, включення дітей у різні види творчої діяльності та організація оптимальних педагогічних умов опанування молодшими школярами виготовлення елементів та прикрашання національного одягу як естетичного об'єкта сприяє формуванню художньо-конструктивного мислення молодших школярів.
ВИСНОВКИ
Отже, розвиток мислення у різних видах конструктивної й образотворчої діяльності є важливою психолого-педагогічною і методичною проблемою. Тому існує необхідність розвитку конструктивного мислення дітей в умовах образотворчої діяльності, що вимагає в основу всіх практичних завдань з малюнка покласти розвиток конструктивного мислення у молодших школярів. Конструктивне мислення пов'язане з активністю пізнавальних процесів, високою чутливістю сенсорики та минулим досвідом, проте не зводиться до наявних знань і умінь. Розвиток конструктиву вимагає дотримання таких умов, як предметно-інформаційна насиченість, наявність взірців творчої діяльності. Рівень конструктиву дітей молодшого шкільного віку залежить від навичок, набутих у продуктивних видах діяльності.
Для формування конструктивного мислення у дітей молодшого шкільного потрібні практичні образотворчі дії, що комплексно утворюють образотворчу діяльність. Роль образотворчої дії у відтворенні певного образу і конструюванні нового образу є провідною протягом усього дитинства. Змістовні особливості розвитку конструктивного мислення молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва пов’язані із розвитком специфічних для художньо-творчого процесу універсальних якостей особистості як основи для розвитку її творчого потенціалу, художньо-творчої уяви, оригінального, нестереотипного асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, розвитком сенсорних здібностей дітей.
Мальовничість і краса народного одягу, його високі художні якості захоплюють митців-професіоналів. Окремі мотиви прикрас, форми крою та композиції народного одягу дають багато цінного матеріалу художникам різних ділянок декоративно-прикладного мистецтва — килимарства, художнього текстилю, вишивання. Пильно вивчають народний одяг в його різновидних елементах художники-модельєри. У пошуках нового силуету та художнього оформлення вони звертаються до народного одягу як надійного джерела для своїх композицій.
Завдання образотворчого мистецтва в початкових класах такі: формування в дітей творчого, художньо-естетичного ставлення до дійсності, здатності до художнього пізнання світу та його образної оцінки; розвиток нестереотипного асоціативно-творчого мислення; усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток навичок його емоційно-естетичної оцінки; формування потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості, вміння створити виразний художній образ, оволодіння виражальними можливостями художніх матеріалів та технік; розвиток сенсорних здібностей дітей, що сприятиме поліпшенню якісного боку художньо-творчої діяльності. Всі ці вимоги використовуються і під час вивчення на уроках образотворчого мистецтва елементів регіонального одягу.
Національний одяг як компонент декоративно-прикладного мистецтва включає в себе численні види художньої практики, які можуть стати предметом вивчення на уроках образотворчого мистецтва. Це плетіння і ткання, розпис і вишивка, вибійка тощо. Сучасний одяг, у якому використані народні мотиви, має відповідати таким вимогам: предмети одягу повинні передавати характер народного крою, видів оздоблення тощо; одяг має відповідати вимогам, які висуваються до нього; одяг за народними мотивами повинен інтерпретувати та пропагувати народні традиції, відображати самостійне бачення народного стилю.
З метою розвитку художньо-конструктивного мислення молодших школярів засобами національного одягу доцільно проводити спеціальні уроки різного типу, серед яких уроки ознайомлення з творами народного мистецтва; уроки сприйняття та оцінки національного одягу; уроки оволодіння навичками та уміннями виготовлення традиційних елементів і видів прикрашання національного одягу; уроки вивчення творчості окремих майстрів національного одягу; уроки створення самостійних художніх робіт; інтегровані уроки. Метою таких уроків є створення передумов для всебічного вивчення учнями початкових класів національного одягу у контексті зв’язку цього різновиду народного мистецтва з іншими видами мистецтва.
У процесі проведення дослідження підтвердилася гіпотеза, що ефективним засобом формування конструктивного мислення у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва є ознайомлення їх із особливостями виконання форми зображуваних предметів. Тому образотворче мистецтво має великі можливості у стимулюванні і розвитку конструктивного мислення та творчих здібностей молодших школярів.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 165; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!