Пошук шляхів вдосконалення вивчення усної народної творчості
"Школа - духовна колиска народу. Чим більше піклування про свою колиску виявляє народ, тим блискучіше його майбутнє", - писав В.О.Сухомлинський,
Сьогодні, коли взято курс на відродження й дальший розвиток національної культури, школи, мови всіх народів України, особливої актуальності набуло використання традицій народної педагогіки, фольклору,
Великі можливості для цього закладені в уроках читання, і класного, й позакласного. Недаром народне прислів'я говорить: "Читання найкраще навчання". Читання книг відкриває кожному дивовижний, багатоманітний світ людей і природи, всього, що нас оточує. Найбільшою мірою це стосується дітей. Учні початковий класів прилучаються до цього світу, саме на уроках читання.
Метою читання в сучасній школі є формування першооснов читацької культури школярів, плекання творчого, національного свідомого покоління молоді засобами художнього слова .
Предмет сприймання у художній літературі провідний у навчанні й вихованні учнів початкових класів. Через художні образи діти збагачують свої почуття, емоції, пізнають різноманітність навколишнього світу. Одночасно відбувається їхній загальний мовленнєвий розвиток. Правильне опрацювання художнього твору сприяє єдності морального, розумового, естетичного виховання учнів і кожної особистості зокрема. А тому так важливо вчити дітей сприймати твори художньої літератури через активу естетичну діяльність.
|
|
|
Художній твір є основою сучасного уроку читання, організація роботи з яким є складною справою для кожного педагога. Це зумовлено тим, що в кожному класі протягом навчального року діти ознайомлюються з творами різними за жанром, за обсягом, складністю. Це в свою чергу потребує від учителя творчого підходу до кожного уроку читання. Але від того, наскільки цілеспрямовано вчителеві вдається врахувати особливості сприймання учнями певного віку жанру, змісту, активізувати емоції, мислення, значною мірою залежить результат опрацювання твору, позитивного впливу його на всебічний, а особливо мовленнєвий розвиток дитини.
Серед основних завдань, які стоять перед школою і кожним учителем, є формування в учня позитивної стійкої мотивації до навчальної діяльності, такої мотивації, яка б спонукала його до наполегливої самостійної роботи.
Кожен учитель, кожен батько мріє про те, щоб його діти виросли допитливими людьми, «щоб у юному серці запалав вогник жадоби пізнання». З цього приводу В.О. Сухомлинський зазначав, що саме від нас , дорослих, залежить, чи відчує дитина романтику, красу пізнання. Він підкреслював, що діти повинні починати навчання з вивчення природи рідного краю, бо вона найбільш доступна розумінню дітей, з нею вони частіше зустрічаються у повсякденному житті, цей матеріал краще сприймається і засвоюється учнями. Українські народні твори мають чудову властивість емоційно висвітлювати звичне і буденне, тому важко переоцінити значення і можливості виховання любові до рідного краю, поваги до живої природи. Казки, легенди, загадки, прислів’я та приказки, утішки, народні пісні, лічилки, скоромовки, ігри – багатющий матеріал, що подає дітям загальнолюдські цінності і високу мораль не у вигляді нудних і сухих повчань та наказів, що занадто часто викликає у дітей природне прагнення чинити навпаки, а в такій словесно-емоційній формі, яка невимушено підводить дітей до самостійного висновку. Їхнє методично правильне використання скероване на виховання у дітей таких важливих рис, як чуйність, доброзичливість, милосердя, співчуття, порядність, рис, які й допомагають сформувати справжню людину. [38]
|
|
|
Серед наукових досліджень, що так чи інакше стосуються даної теми, більша частина праць присвячена проблемі реалізації педагогічного й виховного потенціалу фольклору в практиці роботи шкіл та позашкільних закладів.
|
|
|
Провівши анкетування серед учнів 2-4 класів Боянецької ЗОШ І-ІІ ступенів для визначення якості знань жанрів усної народної творчості, виявили, що лише частина учнів (38%) знає і розуміє, що таке фольклор, вміє відрізнити казку від байки, прислів’я від приказки, народну казку від літературної; знає напам’ять назви українських народних казок, прислів’я, приказки, загадки, які часто використовує у своєму мовленні. Але більша частина учнів (40%) не може дати визначення жанрам усної народної творчості, не може їх пояснити. Такі учні часто плутають народну і літературну казку ( крім учнів 2 класу, вони ще не вчили літературної казки), не можуть правильно підібрати прислів’я до прочитаного твору, назвати українські народні казки чи казкових героїв.
У значної частини школярів(22%) відсутня елементарна літературна грамотність. Цей недолік проявляється в тому, що учні не можуть назвати, що таке казка, байка, прислів’я, скоромовка, не знають прислів’їв, не можуть пояснити їхнього змісту.
Судження школярів про прочитаний твір часто виявляються стандартними, позбавленими почуття особистісного ставлення. Відставання емоційного розвитку культури почуттів від рівня інтелекту проявляються досить часто в процесі анкетування. Проте відомо, що знання, не зігріті почуттями, творчо не перероблені, залишаються холодними, мертвими знаннями й на духовність особистості не впливають. Звідси висновок: у таких учнів немає справжнього читацького інтересу, такого потягу до читання, яке викликає співчуття, співпереживання, робить процес читання творчим.
|
|
|
Проаналізувавши дані анкетування, ми зрозуміли, що учні дуже рідко використовують усну народну творчість у позакласному читанні, у власному мовленні, під час написання творчих робіт; багато з них не вміє грамотно пояснити прислів’я і обґрунтувати свою точку зору на питання: «Чому мені подобається усна народна творчість?». Це свідчить про те, що учні не цікавляться усною народною творчістю вдома, не проводять позакласний час бавлячись у народні ігри з використанням лічилок, забавлянок, а більше часу проводять перед телевізором, комп’ютером, читають лише те, що є підручнику, не роздумуючи над прочитаним. Але це все залежить від сім’ї, у якій проживає дитина, від того, чи батьки прищеплюють їй любов до рідного народного слова, народної творчості.
Цікавим питанням у сучасній початковій школі є те, що у сучасних підручниках немає фольклорних творів у тій кількості, що були у підручниках 1994-1997 р. видання. Для аналізу були вибрані «Первоцвіт» 1 клас, «Читанка» 2 клас, «Читанка» 3(2) клас, «Читанка» 4(3) клас. У цих підручниках для аналізування ми вибрали твори з усного народного фольклору, який вивчали учні: прислів’я, загадки, скоромовки, казки, народні пісні, лічилки, байки. Отже, якщо взяти до уваги те, що у сучасному букварі є лише 7 прислів’їв, то у первоцвіті їх налічується 67; загадок є лише 4, а у первоцвіті – 35; казок у букварі 2, а тут – 14. Така велика різниця спричинена програмовими вимогами до сучасних підручників.
Після кожного художнього твору є або прислів’я, або загадка, що дає змогу вчителю часто звертатися до народних джерел і пояснювати їх призначення для даного твору. У сучасних букварях цього немає. Саме тому багато вчителів не звертає належної уваги на малі фольклорні форми, не стараються подавати учням їхнє розмаїття, виховувати засобами народного слова. А це в свою чергу приводить до того, що учні забувають усну народну творчість і не знають де можна найкраще їх використати.
Дещо краща ситуація у підручниках з читання для 2 класу. Тут немає відчутної різниці між кількістю прислів’їв (50 і 43), казок (7 і 7). Але погано те, що у «Читанці» 2 клас (І частина) усній народній творчості присвячений лише один розділ, а у «Читанці» (2 клас, 1989р.) ці твори розкидані по всіх розділах підручника. Те, що усна народна творчість є лише в одному розділі має негативний наслідок. Учні на початку навчального року вивчивши прислів’я, казки, загадки до кінця навчального року не пам’ятають вивченого раніше. [44;51]
Проаналізувавши підручники «Читанка» 3 клас і «Читанка» 3(2) клас слід зауважити, що у другому підручнику є більше фольклорних творів, ніж у першому 73 і 49 прислівїв, 21 і 17 загадок, 14 і 2 народних пісні; але скоромовок, казок і легенд приблизно однакова кількість. Тут учні вже детальніше вивчають усну народну творчість, орієнтуються у її жанрах. Але проблемним залишається те питання, що дуже мало є українських народних казок у сучасній читанці( лише 1), у той час у «Читанці» 4(3) клас їх є 11. Така відчутна різниця має негативний наслідок – учні забувають українську казку із зарубіжною, а народну з літературною.[ 45;52]
Позитивним при аналізі підручників з української мови 2 – 4 класи і рідна мова 2, 3(2), 4(3) класи, є те, що кількість прислів’їв, загадок тут співпадає ( 39 і 39, 25 і 30, 25 і 16 ), а це вказує на те, що використовуючи їх на уроках учні розуміють усну народну творчість, вміють пояснити прислів’я чи приказку. Але на жаль із підручників з української мови виключено казки, лічилки, скоромовки .
Український фольклор – це високохудожній дидактичний матеріал, який повинен більшою мірою використовуватись вчителем, оскільки в ньому багатовіковий досвід народного виховання. Він допоможе не лише сформувати моральний світ дитини, але й оволодіти мовленнєвим етикетом, підвищить інтелектуальний рівень, національну свідомість, формуватиме бажання стисло, ясно, глибоко, гарно висловлювати свої думки.
| Прислів’я, приказки | Загадки | Скоро-мовки | Казки | Народні пісні | Лічилки | Байка, Легенди | |
| Буквар 2007р. Первоцвіт 1997р. | 7 67 | 4 35 | 6 7 | 2 14 | - 18 | 1 8 | - 1 |
| Читанка 2кл. 2002р. Читанка 2кл. 1989р. | 50 43 | 21 17 | 3 7 | 7 7 | 13 13 | 4 1 | - - |
| Читанка 3кл. 2003р. Читанка 3(2) кл. 1996р. | 49 73 | 17 21 | 5 6 | 3 4 | 2 14 | - 3 | 4 22 |
| Читанка 4кл. 2004р. Читанка 4(3) кл. 1997р. | 46 31 | 18 12 | 6 13 | 1 11 | 3 12 | - - | 8 9 |
| Укр.мова 2кл. 2002р. Укр.Мова 2кл. 1990р. | 39 39 | 27 30 | 11 6 | 6 5 | 5 3 | 6 2 | - - |
| Укр.мова 3кл. 2003р. Рідна мова 3(2)кл.1996р. | 39 39 | 25 16 | 2 - | 1 - | - - | - - | - - |
| Укр.мова 4кл. 2004р. Рідна мова 4(3)кл. 1997р. | 87 625 | 36 17 | 2 - | - - | 1 2 | - - | - - |
Анкета
(2 клас)
1. Чому у народних казках немає автора
2. До якої казки це прислів’я: « Як підеш, так і найдеш»?
3. Пригадайте прислів’я , які ви вивчали.
4. Продовжити лічилку:
- Де стоїш?
- На камені.
- Що п’єш?
- …
- Ану, ….
5. Пригадайте і запишіть одну скоромовку.
6. Назвіть українські народні казки, які ви читали.
7. Запишіть 1-2 загадки.
З’єднайте прислів’я
На сонці тепло, * * там розум допоможе.
Праця чоловіка годує, * * нема роботи.
Де сила не візьме * * а лінь марнує.
Без охоти * * а біля матері добре.
8. Чи подобається вам усна народна творчість. Чому?
Анкета
(3 клас)
1. У чому особливість чарівних казок?
2. Пригадайте декілька загадок (про рослини, працю, книгу)
3. Чим відрізняється прислів’я від приказок?
4. Які жанри усної народної творчості ви вивчали?
5. Що таке скоромовка?
6. Закінчіть прислів’я:
Від теплого слова … .
Без охоти … .
Вік живи - … .
7. Чим подібні казка і байка?
8. Назвіть героїв українських народних казок.
9.Запишіть із пам’яті одну лічилку.
У яких творах є повчальний висновок?
Анкета
(4 клас)
1. Відгадайте загадку:
На базарі не купиш,
І нічим не відбереш.
2. Поясніть, чим відрізняються прислів’я від приказок?
3. Чи знаєте ви прислів’я , які не вивчали у школі? Наведіть приклад.
4. Де найчастіше вживаєте приказки і прислів’я?
5. Чим відрізняються українські народні казки від літературних?
6. Наведіть приклади байки.
7. Поясніть прислів’я. « Золото добувається із землі, а знання – із книг
8. Пригадай і запиши декілька назв українських народних казок.
9. Запишіть із пам’яті одну скоромовку і одну лічилку.
10. Чи подобається вам усна народна творчість? Чому?
Висновок
Фольклор виник багато століть до того, як розвинулася писемна література. Він був своєрідним способом пізнання навколишнього світу. Через твори усної народної творчості книга знайомить дітей з рідним краєм, з культурою та побутом населення України, з віруваннями та обрядами.
Хто не зачарований українською піснею? Вона натхнена, мелодійна, безмежна широтою і красою образів. Найменшим дітям співають колискових та розважальних пісень, у них материнська ласка і любов, світ добра, щира віра в магічну силу слова. Через фантастичний світ казок діти вбирають досвід народу, національний характер. Казка переносила людей з дійсності до чогось кращого і обіцяла виконання найдивовижніших мрій.
До скарбів українського народу фольклору належать прислів’я та приказки, які тісно пов’язані зі щоденним життям і побутом людини. Їх складав народ віками, і саме тому прислів’я відображають досвід минулих поколінь.[38]
Важливе пізнавальне значення мають загадки. Тематика їх різноманітна, вона охоплює явища природи, духовне життя і трудову діяльність людини. Вони дають змогу відчути себе розумним та кмітливим. Скоромовки розвивають мовлення, роблять його виразним і правильним.
Отже, ми можемо сказати, що кожен жанр усної народної творчості має важливе значення для розвитку молодших школярі. Народна творчість має велике пізнавальне значення; їй завжди властиві реалістичне сприймання і відображення дійсності, романтичний порив у краще майбутнє, в ній яскраво виявлено національну самобутність народу.
Підсумовуючи дану роботу, ми мали змогу відчути і побачити, як розвивається український фольклор у сучасній школі. Змогли оцінити досягнення видатних письменників і вчених, які займалися збиранням фольклору. На практиці побачили, які недоліки має сучасна школа під час вивчення малих літературних жанрів на уроках читання і рідної мови. Розкрили суть таких всім відомих понять, як прислів’я, загадка, казка, легенда, міф, щоб можна було зрозуміти красу українського слова, красу народної мови, як цілющого джерела народної творчості.
Основною проблемою, яка потребує більшої уваги залишається те, що кількість творів усної народної творчості, які є у сучасних підручниках для початкової школи є дуже малою. Тому варто задуматися над тим, що наші діти вивчаючи літературні твори, дуже мало звертають уваги на прислів’я, приказки, лічилки, українські народні казки, а надають перевагу зарубіжним творам, фантастиці, телевізору, комп’ютеру, що в свою чергу робить їх дратівливими, розсіяними, призводить до психічних розладів здоров’я. Ми вчителі повинні про це пам’ятати і заохочувати учнів до читання на уроках, перервах і позаурочний час українські народні твори, які своїм глибоким змістом навчають, як треба жити і працювати.
Завдяки образності, афористичності, перлин народної творчості, їх високій мудрості, вони з давніх-давен були улюбленими в народі і бережливо передавалися з покоління в покоління. Як написаний моральний кодекс, як принцип народної педагогіки, як самотність самого життя – таке значення мали малі жанри у формуванні характерів і почуттів молодого покоління. Завдяки цьому виду народної творчості учні дістають уявлення про багатство мови, розвивають своє образне мислення, естетичні почуття, що в комплексі сприяє розвитку розумових здібностей дітей, формуванню особистості школяра. [49]
Класична українська література, починаючи від Шевченка чи навіть ще й від Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитися до народної мови, цього ясного і справді цілющого для художника джерела. Гоголь захоплено відкриваючи красу фольклору, колись висловив думку: «Саме народні пісні, може, навіть більше, ніж праці історико-документальні, відповідають нам справжню, не поверхову, історію народу, розвиток його моралі, психології, глибинні процеси духовного життя».
Усвідомлення знань, поряд з іншими факторами, сприяє змістовність дидактичного матеріалу, його емоційність, яскравість. Для цього класовод добирає малі жанри усної народної творчості: прислів’я, приказки, загадки, скоромовки.
Список використаних джерел
1. Аксьонова Л.А. Чарівний барвінок. Хрестоматія усної народної творчості для 1 – 5 класів. - / Донецьк, 2007,- с. 7 – 21
2. Бакіна Т. Література для дітей у контексті культури дитинства. - // Мандрівець.-№ 5.- 2003. –с. 44-47
3. Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами дитячої народної поетичної творчості. - // Початкова школа.- № 9.- 1998.- с. 53-57
4. Білецька М.А. Рідна мова. Підручник для 2 класу./ К.: Освіта, 2002.
5. Білецька М.А. Українська мова. Підручник 2 класу. / К.:Рад. школа. 1989.
6. Васильків І. Білик Н. Українознавство. Навчальний посібник./ Львів, 2007, с.87-90
7. Варзацька Л.О. Рідна мова 4(3) клас / К.Освіта, 1997
8. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 3(2) клас./ К.: Освіта, 1996
9. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 3 клас / К.: Освіта, 2003
10. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 4 клас / К.: Освіта, 2004
11. Вікторенко І.Л. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна мова.-№3.- 2004.-с.54-56
12. Вікторенко І.Л. Формування пізнавальної активності молодших школярів. / Словянськ, 2001, -с.27-34
13. Головко З.Л. Уроки позакласного читання. / Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2005, -с.40-47
14. Гребенькова Л.О. Матеріали до уроків читання./ Харків, 2005, - с.47
15. Грицай М. Бойко В. Українська народнопоетична творчість. / К.: 1983.-243 с.
16. Губенко О.О. Не перо пише, а розум. Прислів’я на уроках української мови в 1-4 класах. // Тернопіль. Навчальна книга Богдан. – 2007.- 56с.
17. Дейч О. Народна творчість у вихованні школярів // Початкова школа. - № 7.- 1998.- с.54-55
18. Джежелей О.В. Уроки читання і види мовної діяльності .// Початкова школа. - № 8.-1994. – с. 9-13
19. Жовнір –Коструба С. Читання і розвиток мовлення. // Початкова школа. - № 9.- 1998.-с.50
20. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості. / К.: Веселка. – 1989.-с.9-19
21. Кислий Ф.С. Вивчення байки в школі // К.: Рад. школа, 1982., с.14-33
22. Кириченко – Стасюк Л. Соціокультурні орієнтації молодших школярів на приклади з рідного фольклору // Початкова школа. - № 12.- 2003.-с.55-58
23. Курленкова В.А. Байки Л.Глібова // Розкажіть онуку. - №1.-2008.-с.26
24. Кутковець С.Б. Організація фольклорно-пошукової роботи // Початкова школа. - № 6.-1996.-с.24
25. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів.// Початкова школа. - № 1.- 1993.-с.27-31
26. Лановик М. Лановик З. Українська усна народна творчість. / К.: Знання – прес, 2006.- с.95-116
27. Луцик Д.В. Буквар./ Львів. Видавництво « Світ», 2007
28. Ляховецька Л. Граматика І.Огієнка для народної школи. // Початкова школа. - № 2.-1997. с.56-58
29. Мартиненко В. Орієнтовний календарний план з читання для 2(1), 3(2), 4(3) класів // Початкова школа. - №10.-1998.-с.24
30. Методика викладання української мови./ К.: Освіта. 1989.- с.308-347
31. Методика викладання української мови / К.: Освіта. 1992. –244 с.
32. Мишанич В. Народні оповідання /К.: Техніка. 2008.- 448с.
33. Мільченко Г.В. Загадки як засіб розвитку мислення першокласників. // Розкажіть онуку.-№ 8.- 2007.-с.111
34. Мовчун Л. Запрошуємо у світ літературних термінів. // Початкова школа. - № 10.- 2003.-с.35
35. Осадченко Л. Методика роботи над загадками і скоромовками // Початкова школа. - № 6.-2000.-с.6 -7
36. Павлюк С.Г. Українське народознавство./ Львів, Фенікс, 1994.-с.79
37. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів . / Початкова школа. – 2006.-с.12-107
38. Підлужна Г. Позакласне читання школярів як педагогічна проблема // Початкова школа. - № 7.-1998.- с.18-22
39. Пчілка О. Годі, діточки, вам спать! К.Веселка, 1991.- с.258.
40. Плющ М.Я. Робота над текстом у початкових класах./ К. Рад. школа, 1986.
41. Рєпа Н.О. Резнік Н. Значення народознавства у вихованні культури школярів. // Початкова школа. - №4.- 1993.- с.39-40.
42. Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість. // Початкова школа. - №10. – 1998.- с.50
43. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах. К: Освіта, 2007, с.114-225.
44. Савченко О.Я. Читанка. Підручник 2 клас. – К. Освіта, 2002.
45. Савченко О.Я. Читанка. Підручник 3 клас. – К. Освіта, 2003.
46. Савченко О.Я. Читанка. Підручник 4 клас. – К. Освіта, 2004.
47. Сінкевич О. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання // Початкова школа. - №4. – 1996. – с.21-22.
48. Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст // Початкова школа. - №2. – 1996. – с.17
49. Скіпакевич О.В. Легенди і перекази на уроках читання // Початкова школа. - №1. – 2002. с.15.
50. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 1 клас / К. Освіта. 1997
51. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 2 клас / К. Освіта. 1989
52. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 3 (2) клас / К. Освіта. 1996
53. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 4 (3) клас / К. Освіта. 1997
54. Сивачук Н. Хазяїна і Бог любить. Значення української пареоміографії // Рідна школа. - №5.- 1997. - с.20-21
55. Сухомлинський В.О. Вибрані твори Т.З./ К.Рад школа, 1977 с.30
56. Словник української мови / К. Наукова думка т.4 – 1973. 460 с.
57. Удод Л.І. Вивчення усної народної творчості / К.: Рад.школа, 1986.
58. Цимбалюк В.І. Дивограй: Навчальний посібник з українознавства для 2 класу / К. Педагогічна думка, 2001.
59. Шемет Л. Прилучення дітей до фольклорної спадщини в умовах урбанізованого середовища // Рідна школа. - №1, 2004, с.22
60. Ярмаченко М.Д. Питання освіти та виховання у творчій спадщині Г.Сковороди // Початкова школа. - №12, 1995, с.4
Додаток №1
ІНТЕРАКТИВНІ ПРИЙОМИ ЯК ЗАСІБ РОЗКРИТТЯ ЗНАЧИМОСТІ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ
Діти мають жити у світі краси,
гри, казки, музики, малюнка,
фантазії, творчості.
В. Сухомлинський
Вузлики
Діти об'єднуються у групи за кольором, квітами, порами року, днями тижня, назвами нот, назвами футбольних команд тощо.
І варіант.
Кожна команда отримує картку із зашифрованими прислів'ями. Завдання для кожної з груп: прочитати прислів'я, пояснити його значення.
НКАХВАЛИСЯОМ
НЕРСЗОАІКСУМ
НСРКБЬБАТЬКОМ
НРБОКАЮУНСОМ
НСВОЇМИРОНТІЗ
СКВОІМИДІЛАМИЬ
II варіант.
Учнів об'єднано в групи. Кожна група має картку із записаним прислів'ям. Завдання для учасників: дібрати уривок із тексту, що підходить за змістом до даного прислів'я.
Ігри з прислів'ями.
На уроках і виховних заходах можна проводити ігри з прислів'ями. Вони не тільки зацікавлюють учнів, а й сприяють кращому запам'ятовуванню народних висловів.
Чи знаєш ти прислів'я?
Учні об 'єднуються у групи. Ведучий називає тему, на яку школярі мають пригадати прислів'я. Виграють ті, хто пригадав більше висловів. Впізнай прислів'я.
Дві групи учнів. Ведучий називає слово. Школярі мають пригадати прислів'я з цим словом. Наприклад, "хліб".
Хліб усьому голова.
На чорній землі білий хліб родить.
Хлібові — наш труд і шана.
Брат мій, а хліб їж свій.
Хліб сам не прийде до хати, треба його заробляти.
Хто швидше?
Учні отримують завдання: назвати прислів'я, яке б починалося однією з букв алфавіту.
• Очі — дзеркало душі.
Виграє той, хто першим дав правильну відповідь.
Згадай початок.
Ведучий називає кінець прислів'я, учасники гри мають пригадати його початок.
Наприклад: "... де влітку був". (Зима спитає...)
Число у прислів'ї.
Ведучий пропонує назвати прислів'я, у яких є числа.
Наприклад, 7.
• Сім разів відмір, один раз відріж.
Назви прислів'я.
Учитель пропонує назвати прислів'я з антонімами. Наприклад:
• Літо збирає, а зима з'їдає.
Вгадай прислів'я.
Один гравець виходить з кімнати. Учасники гри загадують одне прислів'я. Слова із тексту розподіляють між гравцями. Учень має відгадати прислів'я, скориставшись правом запитати у двох-трьох дітей їхні варіанти.
Додаток 2
МОДЕЛІ УРОКІВ І ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИСЛІВ'ЇВ
Тема. Брейн-ринг (гра для першокласників) "Сторінками улюблених казок".
Мета. Розвивати пізнавальну активність учнів. Виховувати наполегливість у навчанні та праці. Вчити шанувати книги.
Обладнання. "Чорний ящик", предмети: рукавичка, голка, лук; грамзапис для музичних пауз; ілюстрації до казок; плакати з уривками текстів, індивідуальні картки зі схемами слів.
Клас об'єднано у 5 груп. У кожній — свій капітан і своя назва: "Ромашки", "Айстри", "Жоржини", "Маки", "Нарциси".
Столи, за якими сидять учасники гри, розташовані півколом. На столах — візитні картки із зображенням квітів. Капітан піднімає візитну картку і сповіщає нею про готовність команди до відповіді.
На столі ведучого — ігрове поле, розбите на сектори, і конверти з питаннями. Команда, яка пepшoю дасть відповіді на запитання, отримує листівку-жетон. За кількістю листівок визначається переможець гри, який нагороджується пам'ятним сувеніром.
Хід гри
Організаційна частина.
Ознайомлення з правилами гри.
— Сьогодні гра допоможе нам з'ясувати, як ви навчилися грамоти, чи вміє читати, на скільки ви кмітливі та дружні, як знаєте українські народні казки.
Капітани сповіщатимуть про готовність команди до відповіді, піднявши вгору візитну картку.
За правильну відповідь команда отримує листівку-жетон. Хто матиме найбільше правильних відповідей, той і переможець.
Зміст конвертів із завданнями
1. Хто з героїв українських народних казок говорив так: "Вибачай,
Журавлику! Що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого..."?
— Як називається ця казка?
2. Прочитайте уривок з казки "Котигорошко".
"...Росте та й росте той син, як з води, — небагато літ, а вже великий виріс. Одного разу батько з сином копали колодязь — докопались до великого каменя".
Знайдіть у тексті слова, що відповідають схемам:
(син) (батько) (колодязь) (вже)
Увага! Чорний ящик!
Відгадайте, що в ящику. За допомогою цього предмета можна зшити безліч речей. Він гострий та тонкий. У ньому — смерть страшного персонажа української народної казки.
(Голка.)
3. Прочитайте кінцівку української народної казки і відгадайте, хто
її головний герой.
От він сів й давай співати: — Я по коробу метений, на яйцях спечений ... А лисичка його — гам! Та й проковтнула.
("Колобок) Музична пауза
Відпочиваємо. Слухаємо музику. Сядьте зручно, можна заплющити очі.
4. Доберіть до схеми назви персонажів української народної казки "Рукавичка".
миша заєць вовк
(Схеми в конвертах)
Увага! Чорний ящик!
За допомогою цього предмета, що в ящику., головний герой казки знайшов своє щастя — мудру жінку, яка була зачарована.
(Лук)
5. Прочитайте уривок з української народної казки.
— Як називається казка? Хто її головний персонаж?
...Не полечу з вами: як була я в лужку, виломала ніжку, а ви полинули,
мене покинули!
("Кривенька качечка ")
Увага! Чорний ящик!
Персонаж української народної казки, дідусь, ішовши лісом, згубив цю річ. Вона у мене в ящику. ("Рукавичка ")
Скільки голосних звуків у цьому слові?
Скільки приголосних звуків?
6. Ім'я казкового героя складається з п'яти складів. Перша буква -к.
Він хоч і маленький на зріст, та міцний і хоробрий, бився зі змієм.
Виручив свою сестру з неволі.
("Котигорошко ")
Музична пауза
— Поділіться враженнями про гру.
7. Прочитайте пісеньку-прохання Івасика-Телесика. Знайдіть у тексті
слово, в якому є буква, що позначає два звуки.
Гуси-гуси, гусенята! Візьміть мене на крилята та й понесіть до батенька. А в батенька їсти й пити ще й хороше походити!
8.Прочитайте прислів'я.
• сиЛиця і мохсі ківвов ридуобть.
— До якої казки воно підходить?
Вчитель підводить підсумок за темою.
Додаток 3
Конспект уроку читання №2 Клас: З
Тема уроку: Каїн і Авель (Біблійна легенда).
Мета уроку: Формувати уміння розрізняти ознаки доброго і лихого, усвідомлювати неминучість кари за вчинене зло. Розвивати навички правильного, виразного, свідомого читання. Виховувати почуття порядності, милосердя, терпимості у ставленні до близьких і чужих людей, осуду жорстокості, заздрощів, ненависті.
Обладнання: Біблія для дітей, читанка 3(2), дошка.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
Щоб урок пройшов немарно, треба сісти рівно й гарно.
II. Актуалізація знань учнів.
1. Мовна хвилинка.
Вивчення скоромовки:Троянди тендітна краса,
в пелюстках тремтлива роса.
(Скоромовка написана на дошці. Спочатку учні читають скоромовку мовчки для ознайомлення, потім вголос - хором; промовляння скоромовки повільно, швидко і максимально швидко хором, індивідуально).
2. Робота над прислів'ями про добро і зло.
У кого совісті нема - нема й сорому. Язиком - ось "я", а на ділі свиня. З поганої трави не буде доброго сіна. Не з доброї муки зліплений. Сам себе раз у рік любить. (Діти пояснюють, як вони розуміють прислів'я).
III. Повідомлення теми і завдань уроку
- Сьогодні ми опрацюємо біблійну легенду "Каїн і Авель", визначимо, якою повинна бути людина.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Підготовка учнів до сприймання твору. Бесіда:
Діти, чи знаєте ви, що таке Біблія? (Біблія - це книга книг, суперкнига; це книга, яка дана Богом, книга про Бога, про його любов до людини, про народження, життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа).
Ми вже читали багато легенд і знаємо, що це таке. А як ви думаєте, що таке біблійна легенда? (Це легенда, сюжет якої взято з Біблії).
Про що розповідається в Біблії уже на перших її сторінках? (Про створення світу, про перших людей).
Як звали перших людей? (Адам і Єва).
2. Перше читання твору.
- Зараз я прочитаю легенду, а ви уважно слухайте, а потім скажете, про кого розповідається в цій легенді.
(Читаю легенду).
3. Бесіда після першого сприймання твору.
- Про кого ця легенда? Як звали братів? Хто були їхні батьки?
4. Читання легенди учнями.
- Зараз легенду будете читати ви, але спочатку потрібно навчитися правильно читати слова, які є у легенді. Ці слова у нас виписані на дошці: Заздрив, випасав, покотилася, благословилася, ненавидів, луками, довідається, вартівник, блукав, полюбили, складається, зненавиділи.
Ланцюжкове читання (учні читають по одному абзацу).
Фізкультхвилинка
Встаньте діти, посміхніться. Землі нашій наклоніться. За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться. В різні боки похиліться. Веретеном покрутіться. 1 - присядьте, 2 - присядьте І за парти тихо сядьте.
5. Бесіда за малюнком з метою перевірки і усвідомлення змісту твору.
Розгляньте, діти, малюнок у своєму підручнику і скажіть, кого на ньому зображено. Як ви думаєте, хто з цих братів Каїн, а хто Авель? Яким був Каїн? Знайдіть слова, якими змальовано Каїна. Що з цього, що ми прочитали, видно на малюнку? (Каїн - дуже зла людина).
Який був молодший брат - Авель? Знайдіть у легенді рядки, де сказано про Авеля. Як це показано на малюнку? (Авель веселий, добрий, грає на сопілці, біля нього пташки).
Які почуття у вас викликали поведінка і характер Авеля?
Як Каїн ставився до свого брата? Який злочин він вчинив?
6. Повторне читання легенди.
Мовчазне читання. Вибіркове читання.
Прочитати частину легенди, де сказано про те, як брати розпалювали вогонь.
Прочитати те, що стосується заздрощів Каїна.
У чому був переконаний Каїн, вчинивши кривавий злочин? Прочитайте рядки, де про це сказано.
А хто ж став справжнім свідком братовбивства?
Яке запитання ставили злочинцю дерева, зірки, птахи, всесвіт? Як говорять про лиху, заздрісну людину?
- Що прославляє і засуджує легенда?
Гра "Небо - земля".
7. Робота над значенням слів, висловів.
- Які слова, вислови вам незрозумілі? Поясніть вислови: "не слухався вогонь злих Каїнових рук" (не горів); "на світ благословилося" (почало світати); "очима косує" (на всі боки озирається); "прокляли" (осипали прокльонами - словами, що виражають різний осуд).
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Бесіда:
Про кого сьогодні дізналися з легенди "Каїн і Авель"?
Які риси характеру були у Каїна, а які у Авеля?
Що вчинив Каїн? Що у легенді засуджується, а що прославляється?
2. Творча робота.
- Прочитайте прислів'я на дошці. Визначіть, до яких частин легенди вони відносяться.
Той, хто любить тільки себе, ненавидить людей.
З самого початку думай, який буде кінець.
Кров людська не водиця, проливати не годиться.
Від своєї совісті не втече.
VI. Підсумок уроку
- Сьогодні на уроці ми прочитали біблійну легенду "Каїн і Авель". Автор легенди - народ, який хотів підкреслити, що зло завжди буде покаране. За свої вчинки треба відповідати перед Богом, людьми, своєю совістю.
Народ закликає нас творити добро, нести людям і природі радість щастя, добробут.
VII. Домашнє завдання (диференційоване).
Вибрати уривки з легенди, які найбільше вразили, та навчитися переказувати їх близько до тексту.
Прочитати останні вісім абзаців легенди і поставити до них запитання.
Додаток 4
УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (2 КЛАС)
Тема. Колективне складання казки за прислів'ям.
Мета. Навчити учнів складати казки, відповідати на запитання, будувати речення і текст; розвивати спостережливість, мовлення учнів, виховувати бажання робити добро іншим. Обладнання. Серія малюнків із зображенням героїв казок: вовка,журавля, котика, їжака; серія малюнків до новоствореної казки,
таблиця „Частини тексту", картинки зі словами.
Методичні рекомендації
Казку на задану тему доцільно писати після вивчення теми „З чистого джерела народної мудрості". Читаючи різні твори усної народної творчості, діти добирають загадки, прислів'я до певної теми, записують їх у індивідуальний зошит. На уроках читання аналізують вчинки героїв казок, складають характеристики, вчаться давати поради.
Дитяча фантазія безмежна. Завдання учителя — правильно її спрямувати, стежити, щоб у казках, створених дітьми, було цікаве змістове наповнення. Варто підказати таку ідею, щоб непомітно вплинути на кожного школяра, майстерно формуючи його характер.
На уроках праці та малювання можна підготувати ілюстрації і створити колективну книгу казок.
Хід уроку
Казка — вигадка,
та в ній щось повчальне зрозумій.
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.
— А чи знаєте ви, кого називають „лісовим радіо"? Так, це сорока. Прилетіла вона сьогодні до мене і повідомила новину: у лісі дуже сумує лисичка. Чому? — запитала я. У відповідь почула таку історію.
Молода лисиця напекла пирогів, наварила кашки, принесла молока і запросила до себе в гості звірят: вовка, журавля, їжака та котика з півником. Чекала руда гостей, а вони не прийшли.
Як ви думаєте, чому?
1. Дослідження (робота в групах).
Учні об'єднуються в групи, пригадують, у якій казці лисичка зустрічається з кожною твариною, аналізують її поведінку. Презентація роботи груп.
І Група „Вовк".
Вовк не прийшов до лисиці, напевне, тому, що у казці „Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат" хитрунка не поділилася рибою, обдурила його, жорстоко над ним насміялась.
II. Група „Журавель".
Журавель давно ображений на лисицю. Не вміє вона бути щедрою господинею, пригощати гостей.
III. Група „Котик".
У казці „Котик та Півник" рудохвоста вкрала півника і хотіла його з'їсти.
IV. Група „їжак".
їжак пам'ятає про те, як підступна лисиця хотіла його з'їсти ("їжак і Лисиця").
2. Фронтальна робота. Виберіть слова, які підійдуть для характеристики лисички:
жорстока улеслива хитра корислива підступна брехлива скупа безсердечна
— Якою має стати лисичка, щоб тварини полюбили її? чуйною щедрою правдивою доброю доброзичливою '}
3. Гра „З'єднай прислів'я".
Світ не без добром платять.
Хто людям добра бажає добрих людей.
За добро той і собі має.
— Поясніть їх значення.
II. Повідомлення теми, мети уроку.
— Сьогодні на уроці ми будемо складати казку. Чи здогадалися, хто буде головною героїнею розповіді?
Пофантазуйте, як могла б змінитися лисичка стосовно кожної тварини. Про які вчинки ви могли б розповісти у казці під назвою „За добро — добром платять"?
III. Робота над казкою.
1. Словникова робота.
— Українська мова дуже багата. Тому у своєму мовленні намагайтеся уникати повторів.
Гра „Назви інакше". На дошці з'являються малюнки із зображенням тварин.
Лисичка-... Вовк Журавель їжак
рудохвоста сіроманець чорногуз колючка хитрунка кум боцюн
руда птах тваринка лисичка-сестричка довгоногий кума
2. Прочитайте слова. До якого героя казки вони підходять? нікого не скривдила
ума-розуму навчила розсудила справедливо
подумав, почухав за вухом
почав розпитувати
навчився рибалити
запросив
пригощав
припрошував
зрадів
подякував
3. Визначення композиційно структури тексту.
Казка — це також текст. Він складається з трьох частин: зачин, основна частина, кінцівка.
ЗАЧИН Жили собі...
Жив на світі...
ОСНОВНА Одного разу...
ЧАСТИНА Раптом...
КІНЦІВКА Стали вони жити й добра наживати.
З того часу...
Взяв дід лисицю і поклав на віз. А рудохвоста вибрала слушну хвилинку та й почала викидати рибу з воза — рибку за рибкою.
Так всю рибу і повикидала, а тоді сама зіскочила. Зібрала всю рибу до своєї нірки, сіла та їсть.
Підходить до неї вовк:
Добридень, кумонько, хліб та сіль! Дай мені рибки.
Бери.
Пригостила лисиця вовка рибою. Дуже здивувався подякував та й пішов додому.
На другий день прийшов вовк до лисиці та й каже:
— Що ж, кумонько, треба нам нове життя починати, якомусь ремеслу вчитися, годі нам красти та собак боятися.
Пішли вони до лісу, змайстрував Сірий вудку та наловив риби, пригостив лисицю. Та така смачна вечеря вийшла.
З того часу вовк з лисицею дружать, рибу ловлять та інших тварин пригощають.
6. Записування казки у зошит.
Учні колективно складають кожне речення (за допомогою вчителя) і записують його у зошит.
7. Перевірка записаного тексту.
IV. Підсумок уроку.
Що найбільше сподобалось вам на уроці?
Чи задоволені ви результатом своєї праці?
Чого ви навчились?
V. Домашнє завдання.
Зазвичай український народ, складаючи казки про тварин, надає їм людських рис. Підготуйте усну відповідь на питання: "Чому тваринам у казках притаманні людські риси?"
Додаток 5
Конспект уроку читання №3 4(3) класс
Тема уроку: Л.Глібов. Байка "Зозуля й Півень".
Мета уроку: Розширювати знання учнів про творчість Л.Глібова, про жанр байки. Розвивати образність мовлення, виразність читання. Виховувати справедливість, чесність.
Обладнання: портрет Л.Глібова, персонажі байки: Зозуля й Півень, малюнки до байки, читанка 4(3), дошка з записами.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
Девіз уроку (на дошці):
Сторінки бережно гортаю, всі тексти швидко я читаю. Читати дуже я люблю і стисло текст перекажу.
II. Перевірка домашнього завдання.
Яке було домашнє завдання? (Навчитися виразно читати байку Л.Глібова "Вовк і Кіт", вміти читати в особах).
Читання байки учнями - конкурс на виразне читання. Читання байки в особах.
Хто найкраще прочитав? Чим сподобалося читання?
Чого Вовк забіг у село? Від кого він хотів сховатися?
Чому жодна порада Кота не підходила Вовкові?
Що в поведінці Вовка особливо засуджується? Яка головна думка байки? Як ви розумієте прислів'я "Що посіяв, те й пожнеш"?
(Виставлення оцінок учням, кожна оцінка мотивується).
III. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
Діти, хто з вас пам'ятає, що таке байка? (Коротке оповідання чи вірш із повчальним висновком).
На минулому уроці ви ознайомилися, а на сьогодні навчилися виразно читати байку "Вовк і Кіт". Хто автор цієї байки?
Що ви знаєте про Леоніда Глібова?
Перед вами портрет байкаря. Подивіться на дошку. Що означають числа? Леонід Глібов (1827-1893), с.Веселий Поділ.
(Підсумовую відповіді учнів).
Видатний український письменник Леонід Глібов народився в с.Веселий Поділ на Полтавщині, писав вірші, пісні, віршовані загадки, п'єси і байки. Байок Глібов написав аж 107.
Які байки Глібова ви вже читали? ("Чиж і Голуб", "Коник-стрибунець", "Вовк і Кіт").
Кого описує автор у образі тварин? (Під образами тварин автор розуміє людей).
Для чого пишуть байки? (У байках висміюють все лихе, щоб люди не робили так).
А тепер відгадайте загадки: Ку-ку, ку-ку! - кричу я в лісі,
На зріст маленька, свитка сіренька.
(Зозуля).
(Показую малюнок) Двійчаста і розгониста хода,
Іде - як цар до трона,
На голові - корона.
(Півень)
(Показую малюнок),
IV. Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні ми ознайомимося з байкою "Зозуля і Півень", яку написав Л.Глібов, і навчимося виразно читати її.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Підготовка учнів до сприймання твору.
- Діти, чи розумієте ви значення слова "підлесливий"? (Це людина, яка хоче вислужитись, показати себе надто відданим, говорить у вічі одне, а має на думці інше; це людина, яка хоче піддобритись до когось і за це його слухає, вихваляє).
Отже, підлеслива людина, це та, яка догоджає кому-небудь надмірно, незаслужено, вихваляє когось, щоб піддобритися. Сьогодні ми ознайомимось із значенням цього слова, прочитавши байку "Зозуля і Півень".
А чи чули ви, як "співає" півень, зозуля? (Вони не співають. Півень кукурікає, а зозуля кує).
А що роблять солов'ї, синички? (Соловейко виспівує гарні мелодії травневими ночами. У народі кажуть про тих, хто гарно співає, виспівує, як соловейко").
2. Перше читання твору.
Читаю байку "Зозуля й Півень".
- А зараз ви будете читати байку, але спочатку потрібно навчитися правильно читати слова, які зустрінуться у нашій байці.
Словникова робота. На дошці слова:
Жалібненько, пшениченька, мерщій, безталанне, знічев'я, Самостійне мовчазне читання байки. Прочитайте байку про себе і скажіть:
За що хвалили одні одного Півень і Зозуля?
Чи відвертими, справедливими були ці вихваляння?
3. Повторне читання байки.
Читання байки вголос.
4. Робота над ідейним спрямуванням тексту.
Якими ви уявляєте собі Півня і Зозулю? За що вони хвалили одне одного? Якими були ці вихваляння? (Нещирі, несправедливі вихваляння).
Знайдіть у байці і прочитайте слова, в яких передано головну думку твору.
Як ви розумієте прислів'я "Рука, як кажуть, руку миє"?
- Запам'ятайте це прислів'я і користуйтесь ним при нагоді у своєму житті.
Фізкультхвилинка
Лапки в боки, вгору вушка,
Скачуть білочки-подружки.
1, 2, 3,4,5-
По гілках вони летять.
Кожен ранок на галяві
Роблять білки вільні вправи.
1,2,3,4,5-
Люблять білочки стрибать. 5. Аналіз зображувальних засобів.
Як звертаються тут дійові особи один до одного? Прочитайте, як Півень вихваляє спів Зозулі.
Прочитайте відповідь Зозулі. З чим вона порівнює спів Півня? (Зіронько моя, куме, голубонько, кралечко моя, братику - ласкаві і доброзичливі звертання).
Якими словами вони характеризують "спів" один одного? (Веселенько, жалібненько, тонесенький, милесенький голосочок - знову дуже ласкаво).
Чи свідчать ці вихваляння про наявність голосу в Зозулі чи Півня? Про їхній гарний спів? Чому автор вибрав ці слова, а не інші, які характеризують дійсно гарний спів? (Тому, що нічого такого про їхній спів не можна сказати).
Про що говорить автор таким чином? (Про підлесливість, нещирість персонажів).
Як автор доводить це? (Порівняннями: виспівуєш, наче жар-птиця, як соловей).
Чи можна порівняти Півня з жар-птицею, а Зозулю з соловейком? Чи справедливі ці оцінки? (Ні).
Чиїми словами автор передає правду в байці? (Словами горобця і автора).
Які негативні риси зображені автором у байці? (Нещирість, улесливість, що принижують гідність людини).
Які почуття висловив автор у байці? (Незадоволення, обурення).
6. Робота над виразністю читання байки.
- Як потрібно читати (з якою інтонацією) вихваляння Зозулі і Півня? (Нещиро, підлесливо). А як слова горобця? (Голосно, передаючи правду). Слова автора?
7. Читання байки в особах.
Що потрібно, що прочитати цю байку в особах?
Скільки осіб треба для читання байки? Хто саме? (Зозуля, Півень, Горобець, автор).
VI. Підсумок уроку.
Що сьогодні нового дізналися на уроці?
Яку байку прочитали?
Яка головна думка байки?
Яке прислів'я зустрічається в байці?
Як ви його розумієте?
VII. Домашнє завдання.
Навчитися виразно читати байку Л.Глібова "Зозуля і Півень". Підготуватись читати в особах. Хто має бажання і вміє гарно малювати, може створити малюнок до байки.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 184; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!