Виробнича санітарія та гігієна праці
Виробнича санітарія – це система організаційних заходів і технічних засобів, що попереджують чи зменшують дію на працівників шкідливих виробничих факторів.
Робітникові часто доводиться працювати у несприятливих умовах при високій або надто низькій температурі повітря, підвищеній вологості, на протягах, з отрутохімікатами. Усі ці фактори можуть призвести до професійних захворювань дихальних органів, очей, шкіри та й усього організму. Щоб запобігти тимчасовим або хронічним професійним захво-рюванням, слід додержуватись правил гігієни праці на виробництві.
З метою збереження здоров'я і працездатності робітників на будівельних майданчиках обладнують тимчасові побутові приміщення, в яких вони можуть відпочити під час обідньої перерви, прийняти їжу, взимку — обігрітись. Кількість санітарно-побутових приміщень і їхні розміри залежать від кількості робітників, що водночас працюють на даному об'єкті.
Перед початком роботи робітник повинен одягтися у спецодяг, а свій одяг і взуття акуратно розмістити у спеціальній шафі. Після закінчення робочого дня спецодяг чистять від пилу, бруду, сушать у спеціальних приміщеннях і ховають в індивідуальну шафу або вішають у спеціально відведеному для цього місці.
У район розміщення побутових приміщень подається вода. Для пиття слід застосовувати переварену воду, яку зберігають у спеціальних бачках з кришками і кранами. Бачок, заповнений водою, повинен бути весь час закритий. Сиру водопровідну воду вживають за допомогою спеціально обладнаних фонтанчиків. Відстань від місця, де є вода, до робочих місць повинна бути не більше 75 м. Всі ці заходи спрямовані на те, щоб кожен робітник мав змогу дотримуватись особистої гігієни на виробництві.
|
|
Після закінчення роботи обличчя і руки треба добре вимити. Якщо шкіра на руках тріскається, після миття їх треба змастити гліцерином або спеціальним кремом.
У жаркий період лісокультурного сезону слід переміщати зміну, щоб вона проходила у більш прохолодний період дня. Можна організувати довшу обідню перерву (до 1,5-2 год.) і використовувати для цього саму жарку частину дня. Для покращення мікроклімату в будиночках на холодний період сезону слід влаштовувати їх з добре підігнаними дверима, а в літній період створити вентиляцію та забезпечити питну воду. Згідно санітарних норм при температурі повітря до 30ºС на одну людину необхідно мати 1,5-2 л. води, при температурі більше 30ºС – 3-3,5л., а з врахуванням гігієнічної мети – 4-5 л. води на день.
Працюючи на відкритому повітрі при низьких температурах, робітник повинен тепло вдягнутися у шерстяний, ватний або хутряний одяг, але так, щоб він не стримував рухів. Аби не допустити переохолодження організму, слід робити перерви для обігрівання. При температурі повітря нижче — 20 °С роблять десятихвилинні перерви після кожної години роботи. Під час перерви робітники повинні заходити у тепле приміщення з температурою 10—20 °С.
|
|
Для захисту від шкідливих виробничих факторів користуються спеціальними індивідуальними захисними пристроями та одягом. Для захисту тіла людини, наприклад, застосовують спеціальний одяг (комбінезон або штани і куртки) та взуття, органів зору — спеціальні окуляри (ПО-1, № 5, 03-Н тощо) з гумовою або шкіряною оправою, яка щільно прилягає до обличчя.
Пожежна безпека
Протипожежна профілактика – це комплекс заходів, спрямованих на попередження пожеж і створення умов для успішного їх гасіння у разі виникнення.
Власники підприємства зобов'язані:
- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;
- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
|
|
- організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
- утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єкту;
- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;
- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;
- проводити службове розслідування випадків пожеж.
Усі працівники під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки
Пожежна безпека забезпечується: системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і організаційно-технічними заходами.
Запобігання пожежі досягається попередженням появи у горючому середовищі джерел загоряння. Наступними мірами являються обмеження маси чи об’єму горючих речовин і найбільш безпечний спосіб їх розміщення.
|
|
Забороняється гасити полум’я водою, не відключивши попередньо електромережу, для запобігання ураження електрострумом.
Ступінь пожежної безпеки зелених насаджень залежить від породи, віку цих насаджень, від пори року і метеорологічних умов. Так, влітку в посушливу погоду найбільшу пожежну небезпеку представляють хвойні насадження, а особливо чисті соснові. На ділянці проведення робіт по озелененню необхідна наявність протипожежних щитів. До їх складу входять вогнегасники, ящики з піском, лопати, кірки, сокири, ємності з водою, відра, азбестове полотно розміром 2х2 м. Кількість засобів пожежогасіння, якими забезпечується об’єкт, залежить від його площі і категорії пожежної безпеки.
Отже, для покращення умов праці, забезпечення гігієни праці та попередження виробничого травматизму пропонується провести і дотримуватись наступних заходів:
1. Уникати проведення робіт на відкритому повітрі при несприятливих метеорологічних умовах, у вечірні години та вихідні дні;
2. Систематично проводити видачу засобів індивідуального захисту;
3. Встановити оптимальний режим праці та відпочинку;
4. Строго дотримуватися правил пожежної безпеки;
ВИСНОВКИ
У результаті виконання дипломної роботи розроблено проект благоустрою та озеленення території мотелю у місті Жидачеві. Для цього був проведений літературний пошук по даній темі, дослідження природних умов району, аналіз існуючочго стану насаджень та благоустрою даної території, розроблено агротехніку створення зелених насаджень і догляд за ними. А також розраховано економічне обгрунтування реалізації проекту та наведено заходи з охорони праці.
Питання благоустрою та озеленення є важливим для забезпечення високого іміджу мотелю і підвищенні конкурентного статусу на ринку, оскільки створює більш комфортні умови перебування клієнтів.
Створення зелених насаджень – тривалий складний процес, що пов´язаний з комплексним виконанням робіт агротехнічного та інженерно-будівельного характеру. Для проведення заходів з організації та благоустрою території, підготовки грунту, посадки дерев та чагарників, влаштування газонів та квітників, догляду за насадженнями, формуванню декоративних груп, з урахуванням їх еколого-біологічних та декоративних властивостей необхідні кваліфіковані спеціалісти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. – М.: Агропромиздат, 19. – 239с.
2. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. – М.: ВО Агропромиздат, 1988. – 233 с.
3. Горохов В.А. Городское зеленое строительство. – М.: Стройиздат, 1991. – 416с.
4. Державні будівельні норми України. Держбуд України. Київ, 2002
5. Ерохина В.И., Жеребцова Г.П., Вольфтруб Т.И. Озеленение населенных мест: Справочник. – М.: Стройиздат, 1987. – 480с.: ил.
6. Краєзнавчі матеріали про природу та річкову мережу Жидачівщини / Я. Турченяк, Д. Гаврильчук, М. Марків та ін. - Жидачів, 2004. - 32 с.
7. Краткий справочник архитектора. Ландшафтная архитектура. Под ред. Родичкина И.Д. – К.: Будівельник, 1990 – 336с.
8. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: Підручн. – Львів: Світ, 2005. – 456с.: іл.. Бібліограф. с450.
9. Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству
№ 70 від 29 квітень 1994 року. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України
10. Озеленение населенных мест: Справочник /В.И.Ерохина, Г.П.Жеребцова, Т.И.Вольфтруб и др.; Под ред. В.И.Ерохиной. – М.: Стройиздат, 1987. – 480 с.
11. Рубцов Л.И., Лаптев А.А. Справочник по зеленому строительству. – К.: Будівельник, 1971. – 312 с.
12. Хессайон Д.Г. Все о декоративных деревьях и кустарниках. – Москва.: „Кладезь-Букс”, 2003. – 128с.
13. Хессайон Д.Г. Все о цветах в вашем саду. – Москва.: „Кладезь-Букс”, 2004. – 160с.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 222; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!