За соціальною важливістю лексику поділяють на активну й пасивну.АКТИВНА ЛЕКСИКА — частовживані (вони ж і загальновжи-
Вані) слова. Цю лексику використовують усі носії мови незалежно від професії, освіти, місця проживання тощо(в, і, на, я, бути, що, він, ви, ти, ми)
Активна лексика - частовживані (вони ж і загальновживані) слова. Цю лексику використовують усі носії мови незалежно від професії, освіти, місця проживання тощо: в, і, на, я, бути, що, він, ви, ти, ми, цей, весь, все, свій, який, такий, один, сказати, тільки, ще, говорити, наш, знати, рік, великий, інший, час, новий, йти, люди, перший, рука, життя, бачити, треба, дуже, день, хотіти (саме в такому порядку за спадом частот наводять частотні словники найчастотніші слова української мови).
До активної лексики належать такі тематичні групи: назви спорідненості, назви частин організму людини і тварин, назви свійських і широковідомих диких птахів, назви риб, рослин, явищ природи, часових понять, жител та їх частин, предметів і процесів харчування, одягу, взуття, почуттів, кольору, смаку, розміру, чисел, усі займенники й широковживані службові слова.
Критерії основного словникового фонду
Серед активної лексики виділяється основний словниковий фонд - ядро словника, найбільш необхідні слова. Критеріями основного словникового фонду є три ознаки: ці слова вживаються 1) завжди (в часі), 2) всіма, 3) у всіх випадках. Основний словниковий фонд дуже стійкий, майже не змінюється. За даними американського вченого М. Сводеша, за 1000 років змінюють свою семантику чи зникають із мови 20% слів основного словникового фонду.
|
|
|
Пасивна лексика.
ПАСИВНА ЛЕКСИКА — це рідковживані (вузьковживані, нечастотні) слова, якими переважно є застарілі слова (зигзиця, перст, челядь, пастир), слова, які тільки-но з'явилися в мові (брифінг, кіднепінг, пейджер), а також професіоналізми, екзотизми, жаргонізми й арготизми.
Пасивна лексика - це рідковживані (вузьковживані, нечастотні) слова, якими переважно є застарілі слова (зигзиця, перст, челядь, пастир), слова, які тільки-но з'явилися в мові (брифінг, кіднепінг, пейджер), а також професіоналізми, екзотизми, жаргонізми й арготизми.
Професіоналізми - слова, що їх уживають люди, об'єднані певною виробничою діяльністю, тобто слова, притаманні мовленню представників певної професії: забій, врубмашина, на-гора (шахтарі); сталеплавильна груша, мартен, плавка, проба, болванка, вагранка, затискач (сталевари); оранка, косовиця, скирдування, силосування (сільські трудівники); курсив, петит, набір, гранки (працівники поліграфії), перкусія, пальпація, ремісія, кома (медики).
Діалектизми - слова, які вживають на певній території: вуйко "дядько по матері", стрий "дядько по батькові", нанашко "хрещений батько", шваґер "шурин", бараболя, крумплі "картопля", блават "волошки", жалива "кропива", вивірка "білка", нецьки "ночви", кертиця "кріт", когут "півень", маржина і товар "худоба", клювок "дятел", гейби "ніби", чень "може, може-таки", бігме їй-богу"; рос. корец (літературне ковш), клукать (літературне искать), лонись "у минулому році", лыбиться (літературне улыбаться), баз (літературне двор), кочет (літературне петух), гутарить (літературне говорить); нім. Schlachter (північне), Metzger (південне), Metzler (рейнське) - діалектні назви м'ясника, який у літературній мові позначається словом Fleischer.
|
|
|
Екзотизми (від гр. exotikos "чужий, іноземний") - слова, які позначають властиві іншим народам або країнам поняття: гуайява "плодове дерево з тропічної Америки", чинара "дерево з роду платанових, яке росте в Середній Азії й має символічне значення", чалма "мусульманський головний убір", мінарет "башта біля мечеті для заклику мусульман молитися", ікебана "мистецтво складання букетів, поширене в Японії, а також сам букет, складений за принципами ікебани", корида "бій на великій арені кінних бійців із розлюченими биками; традиційне видовище, поширене в Іспанії і в деяких країнах Латинської Америки".
|
|
|
Жаргонізми (від фр. jargon), або сленгові слова, - слова, властиві розмовній мові людей, пов'язаних певною спільністю інтересів. Наприклад, у студентському мовленні можна почути такі жаргонізми, як хвіст "заборгованість", плавати "слабо знати матеріал", засипатись "не скласти іспит", стипуха "стипендія", автомат "залік за результатом роботи в семестрі", кайф "задоволення"; рос. кол
"одиниця", удочка "задовільно", петрить "розбиратися в чомусь", идти на шпорах "користуватися шпаргалками". У мовленні водіїв бублик "руль автомобіля", тачка "автомобіль"; рос. мигалка 'ліхтар для подачі сигналів", дворники "стрілки для механічного витирання скла автомобіля від снігу, вологи, пилу", резина і скаты "покришка", баранка "кермо автомобіля". Останнім часом великого поширення набув молодіжний жаргон: чувак "хлопець", башлі "гроші", бакси "долари", предки "батьки", шнурки "діти", відкинути копита "померти", крутий "сильний, інтенсивний, незаурядний", тусовка "зборище людей, об'єднаних спільними інтересами", лох "бевзь, йолоп, роззява", дурка "психіатрична лікарня" тощо. У функції жаргонізмів стали використовуватися перекручені англійські слова: лейбл "етикетка", баттон "ґудзик", воч "годинник", беґ "сумка", фазер "батько", гирла "дівчина", сейшн "вечірка", спікати "говорити", рінганути "зателефонувати" та ін.
|
|
|
Жаргон дуже швидко змінюється. Жаргонізми, які активно вживалися в 50-х-60-х роках, типу шамати "їсти", рубон "їжа" не зрозумілі сучасній молоді. Засилля жаргонізмів у мовленні сучасних молодих людей завдає великої шкоди. Вони висушують, забруднюють і вульгаризують усне мовлення молоді, по-своєму стандартизують його, наповнюють сумнівними дотепами, заглушують живу думку., справжню мовну творчість, позбавляють мовлення індивідуальної своєрідності.
Лрготизми (від фр. argot) - спеціальні слова й вирази, типові для якогось соціального прошарку, вживані з метою засекречення комунікації (щоб сторонні не розуміли, про що йдеться). Так, в українському жебрацькому й лірницькому арго вживалися такі слова, як дулясник "вогонь", макохтій "місяць", кунсо "хліб", хаза "хмя", камуха "шапка", обоки "чоботи", морзуля "цибуля", В умовному мовленні .сучасних злочинців вживаються такі слова, як гранд-отель "велика тюрма", опричник "працівник органів безпеки", бугор "високопоставлений чиновник", діряве військо "жінки", жорж "шахрай", голуб'ятник "злодій білизни з горища", гризун "жебрак", антрацит "кокаїн", антрамент"кріплене вино", вашингтон "сто доларів однією купюрою", грязний "російський рубль", граматика "акордеон" тощо. Політична система СРСР з її ГУЛАГом, де відбували покарання мільйони людей, значна частина з яких перебувала там без вини, спричинила те, що табірна лексика широко входила в мову загалом. Такі слова, як зона, зек, стукач, розколотися, зав'язати, шестірка тощо стали загальновживаними .
Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 170; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!