Контрольні питання розділів 1–2
Міністерство освіти і науки України
Український державний лісотехнічний університет
Кафедра ТД і ЗД
Йосип Андрашек
Жанна Гуменюк
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Для практичних занять та виконання
Контрольної роботи з дисципліни
“Інтелектуальна власність”
Для студентів денної та заочної форм навчання
ЛЬВІВ – 2008
Укладачі методичних вказівок:
Йосип Володимирович Андрашек – канд. техн. наук, доцент
Жанна Ярославівна Гуменюк – асистент
Рецензент:
Орест Антонович Кійко – завідувач кафедри ТВД УкрДЛТУ
Розглянуто і рекомендовано до видання методичною радою технологічного факультету. Протокол №___ від “___” _________ 2008 р.
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Методичні вказівки складені згідно навчальної програми дисципліни “Патентознавство та винахідницька діяльність” з спеціальності 7.092002 “Технологія деревообробки”.
Курс “Патентознавство та винахідницька діяльність” вивчає роль інтелектуальної діяльності в соціально-економічному розвитку України:
– законодавство України про інтелектуальну власність та державне управління інтелектуальною діяльністю;
– поняття і види результатів творчості, що охороняються авторським правом, об’єкти авторського права та суб’єкти авторських відносин;
– поняття промислової власності та об’єкти правової охорони, суб’єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, оформлення прав на об’єкти промислової власності;
|
|
|
– значення, види та зміст науково-технічної інформації, зміст права на науково-технічну інформацію, право на конфіденційну (нерозкриту) інформацію;
– значення знаків для товарів і послуг, поняття та види знаків для товарів і послуг, права і обов’язки, що випливають із свідоцтва на знак;
– всесвітня організація інтелектуальної власності, міжнародна охорона промислової, літературної і художньої власності;
– ліцензії на право користування об’єктами інтелектуальної власності, авторські договори, договори на створення і використання результатів науково-технічної діяльності.
ЗМІСТ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Контрольна робота складається з відповідей на питання основних розділів курсу “Патентознавство та винахідницька діяльність”.
Теоретичні питання контрольної роботи винесені у восьми розділах, охоплюють основний матеріал курсу і являються основою при вивченні студентами дисципліни.
Варіанти завдань представлені в таблиці 1 (див. Додаток А) і вибираються у відповідності з двома останніми цифрами номеру залікової книжки студента.
|
|
|
ПИТАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Розділ 1-2
ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.
АВТОРСЬКЕ ПРАВО.
В сучасних умовах будь-який вид доцільної діяльності людини – виробництво, культура, оборона, охорона здоров’я тощо – без належного науково-технічного забезпечення просто неможливий, як неможливий соціально-економічний прогрес суспільства взагалі без духовного розвитку. Це щільно взаємопов’язані процеси, які, в свою чергу, взаємозалежні. Наука не може успішно розвиватися, якщо виробництво не забезпечить її необхідними інструментами, приладами, устаткуванням. Виробництво не може прогресувати без розвитку науки.
Зрозуміло, що будь-який прогрес суспільства неможливий також без добре налагодженої системи освіти. Отже, сучасна цивілізація тримається на трьох “китах” – освіта, наука, культура. Там, де занепадає один із цих “китів”, країна переходить до групи “слаборозвинутих”. Світовий досвід переконує, що там, де глибоко усвідомлюють значення і роль цих трьох чинників для суспільного розвитку і приділяють їм належну увагу, країна долучається до числа держав із високорозвинутою економікою. Не сам по собі ринок зумовлює перехід цих країн у групу високорозвинутих, а саме освіта, наука, культура.
|
|
|
Неважко помітити, що всі країни з високорозвинутою ринковою економікою вирізняються високим рівнем освіти, науки і культури. Саме це зумовлює та визначає рівень цивілізованості того чи іншого суспільства. Вони ж є у переважній більшості саме результатом творчої діяльності людини, оскільки стан і освіти, і культури зумовлюється рівнем розвитку науки. Наукова діяльність – це, безсумнівно, творчий процес.
Творчість – цілеспрямована пошукова діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, яке вирізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Творчість притаманна людині, оскільки передбачає творця – суб’єкта творчої діяльності, яким може бути тільки людина.
Творчість властива будь-якій діяльності людини, але далебі не будь-яка творчість завершується досягненням певного об’єктивного результату, про який ішлося вище. За кінцевими результатами творчість також розрізняється технічна, художня, літературна, наукова, виробнича тощо (ст. 54 Конституції України).
Коло об’єктів інтелектуальної власності сьогодні можна поділити на три основні групи: перша – результати наукової, літературної і художньої творчості, які охороняються авторським правом і суміжними правами; друга – результати науково-технічної творчості, що охороняється патентним правом або, точніше сказати, правом промислової власності; третю групу складають засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг, які прирівнені до результатів інтелектуальної діяльності.
|
|
|
Отже, інтелектуальна власність – це результати творчої діяльності. Її об’єктом, проте, є не матеріальні носії, в яких реалізовані результати творчості, а саме ті ідеї, думки, міркування, образи, символи тощо, які реалізуються чи втілюються у певних матеріальних носіях. Це специфічна особливість інтелектуальної власності – її об’єктами є нематеріальні речі, а саме безтілесні ідеї тощо. Проте не будь-які ідеї, а лише такі, що можуть бути втілені в матеріальних носіях, тобто їх автори повідомляють, як ту чи іншу ідею можна втілити і використати або вона вже втілена в науковому. літературному творі – це одна із специфічних ознак інтелектуальної власності, яка відрізняє її від звичайної власності.
Отже, якщо є інтелектуальна власність, то очевидно, що є і право інтелектуальної власності. Не може бути власності без права власності.
Право інтелектуальної власності, як і будь-яке інше цивільне право, прийнято розглядати в об’єктивному і суб’єктивному значенні.
Право інтелектуальної власності в об’єктивному значенні – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у процесі створення і використання результатів інтелектуальної діяльності. Тобто – це сукупність цивільно-правових актів, які регулюють зазначені відносини.
У суб’єктивному значенні право інтелектуальної власності – це особисті немайнові і майнові права, що відповідно до чинного законодавства належить авторам того чи іншого результату інтелектуальної діяльності.
Контрольні питання розділів 1–2
1. Роль інтелектуальної діяльності в соціально-економічному розвитку України.
2. Виникнення, становлення і розвиток поняття інтелектуальної власності.
3. Право інтелектуальної власності в об’єктивному і суб’єктивному значенні.
4. Законодавство України про інтелектуальну власність.
5. Державне управління інтелектуальною власністю.
6. Авторське право і патентне право.
7. Спільне в цивільно-правовому регулюванні авторських і патентних відносин.
8. Відмінності в правовому регулюванні відносин, пов’язаних з творчою діяльністю.
9. Поняття авторського права.
10. Результати творчості, що охороняються авторським правом.
11. Об’єкти авторського права.
12. Суб’єкти авторських відносин.
13. Співавторство і його види.
14. Умови визнання співавторства.
15. Виключне право на використання інтелектуальної власності.
16. Термін дії авторського права.
17. Особисті немайнові права авторів.
18. Майнові права авторів і інших осіб, що мають авторське право.
19. Законодавство України про правову охорону об’єктів інтелектуальної власності.
20. Автори і власники охоронних документів на об’єкти правової власності.
Розділ 3-4
ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ.
ОБ’ЄКТИ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ.
До промислової власності належать результати науково-технічної діяльності. За Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., до якої приєдналась Україна, до об’єктів промислової власності належать винаходи, загальнокорисні зразки, промислові рисунки і моделі, фабричні і товарні знаки, знаки обслуговування, фірмове найменування і вказівки про місце походження або найменування, а також запобігання недобросовісній конкуренції.
Відповідно до чинного законодавства України про промислову власність до цієї групи об’єктів інтелектуальної власності належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, нерозкрита інформація, в тому числі секрети виробництва (ноу-хау), селекційні досягнення, раціоналізаторські пропозиції.
Промислову власність можна визначити як результати науково-технічної творчості, які потребують докладного правового забезпечення. Розробка таких рішень, їх оформлення, використання у народному господарстві породжують низку правових відносин між авторами пропозицій, їхніми власниками та особами, що їх використовують. Ці відносини регулюються правом промислової власності або патентним правом, оскільки основним правоохоронним документом, яким захищаються об’єкти промислової власності, є патент (деякі результати науково-технічної творчості охороняються свідоцтвами або посвідченнями).
Патентну форму охорони об’єктів промислової власності в Україні введено вперше. Патентне законодавство формується досить активно, оскільки така форма охорони творчої діяльності найбільшою мірою відповідає вимогам ринкової економіки, хоча і є далеко не бездоганною. Чинне законодавство встановило вимоги, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий зразок. На підставі цих вимог можна дати визначення цих об’єктів.
Винахід – це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання.
Отже, законодавство не обмежує поле винахідницької діяльності певною технологічною галуззю. Об’єктом винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітини тварин і рослин); спосіб (включаючи біотехнологічні способи, способи лікування і діагностики та профілактики).
Правила складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель дають конкретні визначення цих понять. Винахід є новим, якщо його сутність не відома з рівня техніки. Такий рівень стосовно заявленої пропозиції визначається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу.
Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця його сутність не випливає з рівня техніки. Винахідницький рівень свідчить перед усім про творчий характер пропозиції.
Винахід є придатним до використання. В законі мовиться про промислове використання, але з подальшого тексту випливає, що використання може мати місце не тільки в промисловості, а й в сільському господарстві, в системі охорони здоров’я, оборони, транспорту та інших галузях народного господарства.
Корисна модель – це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислово придатним.
Винаходи і корисні моделі – близькі між собою результати технічної творчості. Вони мають відповідати таким умовам патентоспроможності, як умови світової новизни і промислової придатності. Проте до корисної моделі не висувається умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає в об’єкті – до винаходів належать продукти і способи, до корисних моделей – конструктивне виконання пристрою.
Промисловий зразок – це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішний вигляд, придатне для відтворення промисловим способом.
Згідно чинного законодавства об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.
Патент – це техніко-юридичний документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і право власності на зазначені об’єкти.
Права, які надаються суб’єктам права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, заведено поділяти на дві групи: особисті немайнові і майнові права.
До особистих немайнових прав належать право авторства, право на ім’я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання патенту на вихід, корисну модель чи промисловий зразок. Але при цьому слід мати на увазі, що коло і характер особистих немайнових і майнових прав визначається тими результатами технічної творчості, які підлягають правовій охороні.
Право власності на об’єкти промислової власності засвідчується патентом, який надає його власнику виключне право на використання зазначених об’єктів на власний розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.
Права, що надаються патентом, набувають чинності від дати публікації відомостей про його видачу, але за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту. При цьому варто пам’ятати, що річний збір за підтримання сплачується за кожний рік дії патенту від дати подання заявки.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 96; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!