For(ініціалізація _ циклу; умова; список _ виразів) тіло _ циклу



Ініціалізація _ циклу – це послідовність визначень та виразів, розділених комами, що виконуються один раз перед початком вико­нання циклу. Потім перевіряється умова. Якщо значення умови не дорівнює 0, тобтоє істиною, товиконуються тіло _ циклу, а потім список _ виразів та знову перевіряється умова. При хибному значенні умови цикл завершується. Наприклад:

for(int i=0,sum=0,pr=1; i<3; i++)

{sum+=5; pr*= ( i +1) ;} // sum =5, 10, 15  pr=1, 2, 6

Цикл з оператором  while використовується в тому випадку, коли невідомо точне число повторів. Синтаксис оператору наступний:

While(умова) тіло _ циклу

Спочатку перевіряється умова, якщо умова є істиною,то виконується тіло _ циклу та знову перевіряється умова. При хибному значенні умови цикл завершується. Наприклад:

int a =0, sum =0;

while ( sum <20)

{ a +=2; sum += a ; } // а =2, 4, 6, 8 sum =2, 4, 12, 20

Цикл з оператором do … while використовується в тих випадках, коли тіло _ циклу повинно бути виконано, принаймні, один раз. Синтаксис оператору наступний:

do тіло_циклу while(умова);

Спочатку виконується тіло _ циклу, потімперевіряється умова. Якщо умова є істиною,то зновувиконується тіло _ циклу. При хибному значенні умови цикл завершується. Наприклад:

int m = 0, n =0;

do{m+= 5 ; n++;}while(n<3); // m =5, 10, 15 n =1, 2, 3

Оператори циклу можуть мати оператори continue , break , return. Оператор continue заставляє пропустити залишок тіла циклу та перейти до наступної ітерації (повторенню). Оператор break завершить виконання усього циклу. Оператор return завершить виконання функції або всієї програми.

int n 1=0, n 2=0, a , sum =0;

while(n< 20 )

{ scanf ("% d " ,& a ); // введення 20 значень змінної а

if (( a %2)==0) { n 2++;

  continue ;} // перехід до наступної ітерації, якщо а парне,

if ( a ==99) break ; // закінчення циклу, якщо а=99

if ( a ==100 ) return ; // закінчення програми, якщо а=100

n 1++; sum += a ; }   // обчислення суми змінної а

Оператор безумовного переходу goto передає керування на будь-який позначений міткою оператор в тілі функції. При викорис­танні оператора goto не можна входити усередину умовного опера­тора, перемикача, циклу. Наприклад:

if (n==n_max) goto M1; // перехід на М1 при n==n_max

n++;

M1: printf("n=%d", n);

Одновимірні масиви . Масив – це кінцева сукупність змінних одного типу, що мають одне ім'я. При визначенні масиву задають його розмір, значення розміру повинно бути константним цілочисловим виразом. Доступ до елементів масиву здійснюється через індекси, причому перший елемент масиву має індекс 0. Наприклад:

int a [3];

a [0]=2; a [1]=6; a [2]= a [0]+ a [1];

Покажчики. Це цілі беззнакові змінні, значеннями яких служать адреси ділянок пам'яті, виділених для об'єктів (змінних) кон­кретних типів. Розмір покажчика 4 байта: 2 байта – сегмент і 2 байта – зсув в сегменті. Тип покажчика – це тип змінної, адреса якої може знаходитися в покажчику. Покажчик можна ініціалізувати та йому можна привласнювати адресу визначеної змінної, значення іншого покажчика або явно задану адресу пам’яті. Наприклад:

int a=1;

int * ptra ; ptra =& a ;

int * ptrb ; ptrb = ptra ;

char * ptr с=( char *)0 xB 8000000;

Ім'я масиву – це покажчик-константа, значення якого є адреса нульового елемента масиву. Це значення не можна змінити. Наприк­лад, якщо визначити int arr [10], то при цьому виділиться пам'ять для 10 елементів масиву, а ім'я arr станепокажчиком-константою на цей масив. При визначенні розміру покажчика arr визначається роз­мір усього масиву. Ім'я масиву можна привласнювати іншим покаж­чикам. З елементами масивів, зв'язаними з покажчиками, можна працювати за допомогою індексіві операції розіменування. Напри­клад, доступ до останнього елементу масиву можна виконати таким чином:

int arr[10]; int *ptr=arr;

arr[9]=2; *(arr+9)=2; *(9+arr)=2; 9[arr]=2;

ptr[9]=2; *(ptr+9)=2; *(9+ptr)=2; 9[ptr]=2;

Рядок. Це послідовність елементів типу char, останнім елемен­том якої є ' \0 ' . Ініціалізується рядок послідовністю символів у парних подвійних лапках. Адреса першого символу може використовуватися для ініціалізації масиву типу char, у цьому випадку ім'я масиву й адреса першого символу стають синонімами. Наприклад:

char str1[5]= " name " ; char str2[]= " name " ;

char str3[5]={ ' n ' , ' a ' , ' m ' , ' e ' , ' \0 ' };

Адреса першого елемента рядка може використовуватися для ініціалізації покажчика типу char, наприклад:

char *strptr=" name " ;

У цьому випадку змінна–покажчик strptr (але не покажчик-константа) одержує значення адреси символу ' n ', а сам рядок розташо­вується в сегменті даних завантажувального модуля програми.

Масиви покажчиків. Це масиви, елементами якого є покажчи­ки. Прикладом визначення масиву з трьох покажчиків на об'єкти типу int є запис: int*mas[3]={& a ,& b ,& c }; Ім'я масиву – mas, він містить три елементи типу int* . Вираз (mas+1) відповідає зсуву у пам'яті на sizeof(int*) байтів від початку масиву (тобто на 4 байти).

Масиви покажчиків на рядки частіше використовуються для раціонального розміщення в пам'яті й сортування рядків із неодна­ковими розмірами. Наприклад, визначимо масив покажчиків і ініціалізуємо його елементи адресами рядків:

char *name[3]={ "Іванов","Петро","Єгорович"};

При такому визначенні в пам'яті виділяється 3*sizeof(char*) байт для покажчиків name[0], name[1], name[2], 7 байт – для рядка "Іванов", 6 – для "Петро" і 9 – для "Єгорович".

Багатовимірний масив. Це масив масивів, тобто такий масив, елементами якого є масиви. Ім'я багатовимірного масиву є покажчик-константа на масив покажчиків-констант, елементами якого є покаж­чики-константи з адресами початку кожного з рядків масиву елемен­тів. Елементи багатовимірного масиву розташовуються в пам'яті за рядками, тобто в порядку зростання найправішого індексу. Доступ до елементів двовимірного масиву здійснюється за індексом або за допо­могою покажчиків. Наприклад, звернення до arr[i][j] еквівалентно *(arr[i]+j), *(*(arr+i)+j) або (*(arr+i))[j].

Ініціалізація масивів. Привласнення початкових значень елементам масивів при їх визначенні, тобто ініціалізація масивів, може здійснюватися за умовчанням та явно.

За умовчанням глобальні і статичні масиви ініціалізуються нулями, автоматичні – довільними даними. Явна ініціалізація буває повна (з явним завданням кількості елементів і початкових значень усіх елементів масиву) та неповна (з явним завданням кількості елементів, але початкові значення задаються не усіх елементів масиву):

int a[5]={2,5,7,9,1}; // повна ініціалізація

int b[7]={5,7,9};     // неповна ініціалізація

У останньому рядку інші чотири елементи масиву b будуть мати або нульові значення (для зовнішнього і статичного масивів), або їхні значення будуть невизначені (для автоматичного масиву).

При повній явній ініціалізації одновимірного масиву можливо не задавати розмір масиву. Компілятор визначає кількість елементів масиву за списком ініціалізації:

int c[]={5,7,9,8}; // Масив із чотирьох елементів

Нижче наведені приклади ініціалізації двовимірних масивів.

int m[3][2]={2,4,6,8,1,3}; // повна ініціалізація

int n[2][3]={{1,2},{3,5},{2}}; // неповна ініціалізація

Багатовимірні масиви можна ініціалізувати без вказівки найлівішої розмірності. Компілятор визначає кількість елементів за списком ініціалізації:

int p[][3]={{3,2},{3,8,9},{2,7}};

float f[][2]={{1.2},{2.2,3.4},{2.5,6.4},{2.0}};

В цьому прикладі створені масиви int p[3][3] і float f[4][2].

Масиви динамічної пам'яті . Пам'ять для збереження даних може виділятися динамічно в так званій "купі", розмір і положення якої залежать від моделі пам'яті. Це зручно у випадку, коли невідомо, скільки об'єктів буде створено при роботі програми. При цьому розмір масиву може визначити як змінну.

В мові Сі використовується функція malloc() для запиту і виділення пам'яті і функція free() для її звільнення. Прототипи цих функцій описано в заголовних файлах < alloc.h > та < stdlib.h >. Наприклад:

int n ; scanf (“% d ”,& n ); // розмір масиву є змінна

int * ptri =(int*)malloc( n *sizeof(int));

...

free( ptri );

У мові С++ для цієї мети існують операції new і delete. Операція new автоматично визначає необхідний обсяг пам'яті в байтах.

double * ptrd =new double[ n ];

...

delete[] ptrd ;


Лабораторна робота № 1


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 294; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!