ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ ПЕРЕХІДНОСТІ І НЕПЕРЕХІДНОСТІ. ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ СТАНУ
Слова категорії стану (предикативи)
План
1. Історія дослідження слів категорії стану.
2. Семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки слів категорії стану.
3. Лексико-семантичні групи СКС.
Література :
СУЛМ/ за ред.М.Я.Плющ.- 1994.- с.290
Жовтобрюх М.А. Курс СУЛМ.- К.: Вища шк., 1972.-с.318-320
В.Виноградов. Русский язык.: Граммат.учение о слове.-М.:Уч.пед.,1947.-с.399-422
Волох О.Т., М.Т.Чемерисов, Є.І.Чернов. СУЛМ. Морфологія. Синтаксис.- К.:Вища шк., 1989.-с.165-169
1. За традиційною класифікацією частин мови, запропонованою В.Виноградовим, існує частина мови СКС. Проте питання про категорію стану в лінгвістиці до сьогодні ще не з'ясоване.
Понад 100 років російські мовознавці Ан.Барсов та Олександр Христофорович Востоков звернули увагу на слова, які займають проміжне місце між іменами та дієсловами і означають стан. Протягом XIX ст. граматисти роблять спроби визначити місце слів КС в системі частин мови. Одні вчені відносили такі слова до безособових дієслів або коротких прикметників, що набули значення дієслів (О.Х.Востоков, Федір Іванович Буслаєв та ін.), інші - до різних частин мови (прислівників та іменників)- (Олександр Опанасович Потебня).
Олександр Матвійович Пєшківський вважав безособово-предикативні слова аморфними частинами мови, що знаходяться у стані розвитку.
Думку про СКС як окрему частину мови з належною аргументацією висловив Лев Володимирович Щерба у статті "О частях речи в русском языке" (1928), лінгвіст першим виокремив групу слів , які не можна віднести до жодної частини мови (не можна, можна, жаль, треба, час, пора), об’єднав зі словами типу холодно, ясно, весело; повинен, рад, бути напоготові, без пам’яті, замужем і назвав їх усі категорією стану, надавши статус самостійної частини мови. За його визначенням, ці слова у поєднанні зі зв’язкою не ні повними прикметниками, ні іменниками у називному відмінку. Вони виражаються або незмінюваною формою (тепло, душно, морозно), або формою іменника з прийменником ( без пам ’ яті), або формою орудного відмінка (за мужем).У 1928 році і введений термін "категорія стану".
|
|
|
Більш скрупульозний аналіз зробив СКС В.Виноградов (див."Рус.язык.: Грамат.учение о слове" 1947). Академік у категорію стану включає невідмінювані іменні та прислівникові слова, які мають форму часу (для мин. та майб.часу аналітичні) і вживаються тільки в ф-ї присудка. Категорію стану визнали в рос.мовознавстві М.Поспєлов, Є.Галкіна-Федорук, І.Милословський.
В українському мовознавстві слова категорії стану визнають як повнозначну частину мови (М.А.Жовтобрюх, Б.М.Кулик, Євгеній Іванович Чернов та ін.). В.О.Горпинич СКС називає "станівником".
|
|
|
Інші мовознавці сумніваються в існуванні такої частини мови. Л.А.Булаховський називає такі слова "незмінними безособово-предикативними словами". А.П.Грищенко, М.Я.Плющ, М.В.Леонова, В.М.Русанівський не визнають СКС окремою частиною мови, а розглядають їх у складі прислівника, виділяючи в окрему групу "предикативні прислівники".
Інші, автори РГ-52, РГ-70, РГ-80, сумніваються в існуванні такої частини мови, подібне простежується і в україністиці, зокрема в академічному курсі морфології суч.укр.літ.мови (1969р.). Слова категорії стану розглядаються в розділі "Прислівник".
У шкільній граматиці "СКС" як окремої частини мови немає. Подібні слова розглядаються у складі "Прислівника".
Отже, такі розбіжності у поглядах пояснюються тим, що КС як частина мови остаточно не склалася і перебуває в стадії формування, увесь час поповнюючись новими словами.
Останнім часом окремі укр.мовознавці (І.Вихованець) кваліфікують предикативи як специфічну групу аналітичних дієслів, які відрізняються від власне дієслів тим, що утворюються за допомогою зв'язок морфемного характеру. За значеннєвими, морфологічними і синтаксичними показниками предикативи зближуються з дієсловами.
|
|
|
Отже, категорія стану – це самостійна частина мови, яка відрізняється від інших категоріальним значенням і функцією.
2. Семантичні , морфологічні та синтаксичні ознаки СКС .
СКС виділяються в окрему частину мови на основі семантичних, морфологічних та синтаксичних ознак, які відрізняють їх від інших лексико-граматичних класів слів.
Категорія стану - це повнозначна частина мови, яка означає стан (суб'єктивний чи безсуб'єктивний) або його оцінку, вживається в ролі головного члена в односкладному безособовому реченні.
Наприклад: "Карпові стало так важко, що комусь дістанеться його добро." (М.Ст.).
"І стало так важко на серці, бо мені треба конспектувати статтю".
СКС об'єднуються спільним категоріальним значенням- вони виражають стан або його оцінку без будь-якої вказівки на процес.
Напр.: стан природи й ô"Зоряно над селищами було" (О.Г.,53)
оточуючого середовища ô"Темно в хаті, як у горобину ніч."
ô "Добре річці з потоками."
|
|
|
Морфологічні ознаки.
1. Нульова парадигма.
2. Наявність суфіксів -о, -е (тихо, темно, холодно, боляче).
3. Наявність ступенів порівняння (стало весело, веселіше, легше).
4. Здатність передавати час за допомогою зв'язки наявної або нульової (було, буде, стало, стає, стане, зробилося, зробиться, робиться) :
"Нам сумно. Нам буде сумно. Нам було сумно."
"Надворі холодно..."
5. Наявність форм умовного способу : ("Добре було б зараз нічого не робити").
Вищезазначені морфологічні ознаки не визначають сутність категорії стану як частини мови, вони є залишками морфологічних ознак тих частин мови, від яких утворюються.
6. Співвідносність СКС із тими частинами мови, від яких вони утворюються (з імен., присл.) : сором, жаль, сумно, безвітряно, зоряно.
1) з іменниками : жаль, лихо, горе, шкода, сором, час, пора.
Наприклад : "Та сором сліз, що ллються від безсилля". (Л.Українка)
"І жаль йому стає себе..." (М.Ст.)
"Вам її шкода".
2) з прислівниками якісно-означальними : сухо, душно, важко, сумно, тихо, радісно, добре, страшно, весело, темно, гірко.
Наприклад : "Чого ж тобі страшно?"
"Навкруги місячно й вітряно".
3) зі словами з модальним значенням необхідності, можливості : можна, треба, необхідно, можливо, варто.
Наприклад : "Треба вернутися назад".
"Не варто служити химерному світу" (Л.Українка)
"Можна все на світі вибирати, сину.
Вибрати не можна тільки Батьківщину".
Синтаксичні ознаки.
1. СКС мають здатність сполучатися - із зв'язкою :
Наприклад : "До чого ж гарно й весело було в нашому городі" (О.Д.)
2. - Із інфінітивом :
Наприклад : "Мені треба писати курсову роботу".
3. Особлива синт.функція- головний член в односкладному безособовому реченні :
Наприклад : "Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява" (О.Д.)
4. Виступаючи тільки головним членом у безособовому реченні, СКС ніяких членів речення не пояснюють (не узгоджуються і не керуються) . Навпаки, при СКС можуть бути пояснюючі слова - іменники або займенники у формі Д.в.(давальний суб'єкт) у ролі додатка, іменники з прийменниками або прислівниками - у ролі обставини.
Наприклад : "А коли вам буде дуже тяжко, приїжджайте до мене..." (М.Ст.)
"Завтра мені треба до міста".
5. Здатність сполучатися за допомогою прилягання із зв'язкою та допоміжним дієсловом .
Наприклад : "Тихо було в повітрі: жодна гілочка не ворухнулася"
Отже, СКС як самостійна частина мови фактично сформувалася на семантико-синтаксичній основі.
3. Лексико-семантичні групи СКС.
За значенням СКС поділяються на такі ЛСГ :
1. Слова, що виражають психічний та фізичний, інтелектуальний, емоційний стан людини і взагалі істоти : боязно, приємно, страшно, моторошно, тривожно, жалко, боляче, страх, шкода.
Наприклад : "Моторошно самому в степу" (Г.К.)
2. Слова, що виражають стан природи й середовища, яке оточує людину: темно, вітряно, росяно, тихо, хмарно, гарно, душно, тісно, пусто.
Наприклад : "Надворі хмарно, а в хаті гарно".
3. Слова, що означають стан із модальним забарвлення, тобто виражають значення можливості, необхідності, доцільності (можуть мати майже завжди при собі залеж.інфінітив) : варто, доцільно, необхідно, можна, слід, треба.
Наприклад : "Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину".
"Не треба дощ просити,
Він прийде, як будем косити".
4. Слова, що означають оцінку стану - з боку часу або простору : пізно, рано, далеко, близько, низько.
Наприклад : "І холодно, і голодно, і додому далеко".
- в морально-етичному плані : погано, добре, важко, легко, гріх, сором, ганьба.
Наприклад : "Сором хилитися, долі коритися" (Л.Українка)
- з боку сприйняття органами зору або слуху : видно, чутно.
Наприклад : "Стежку було видно" (Г.Т.).
"Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай".
"Видно шляхи Полтавськії і славну Полтаву”.
Межі між цими ЛСГ умовні. Залежно від контексту той чи інший станівник може виражати і психічний стан людини, і стан середовища, може мати модальний відтінок тщо. Нприклад:
“На морі так темно” ( стан природи) – “ У хаті темно” (стан середовища).
“Тихо було в аудиторії”( стан природи або середовища) – “ І на серденьку стане тихо) (психічний, емоційний стан людини).
ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ ПЕРЕХІДНОСТІ І НЕПЕРЕХІДНОСТІ. ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ СТАНУ
План
1. Основи поділу дієслів на перехідні і неперехідні.
2. Поняття про дієслівну категорію стану.
3. Стани дієслова:
а) активний стан;
б) пасивний стан;
в) зворотний.
г) дієслова, що знаходяться поза категорією стану, або дієслова нульового стану.
Література
а) основна
Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови.- К., 1972.- С.328-334.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. І.К.Білодіда.- К.,1969.- С.331-408.
Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка.- К.,1993.-С.309-311.
Сучасна українська літературна мова / За ред М.Я.Плющ.- К., 1993.- С. 266-272.
б) додаткова
Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови.- К.1993.-С.233-242.
Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови, К., 1982.- С.112-114.
Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літер. мова.- С.132-135.
Горпинич В.О. Морфологія української мови .- К., 2004. – С. 182 – 191.
Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова: Морфологія.-К., 1983.-С.171-179.
Мозгунов В.В. Статус перехідності/неперехідності в системі дієслівних значень ( на матеріалі взаємодії з видом і станом дієслова) // Лінгвістичні студії. Збірник наукових праць.Вип. 2.- Донецьк: ДонДУ, 1996.- С.104-115.
Смагленко Ф.П. Про дієслівну категорію стану та активні та пасивні конструкції речення // УМЛШ.- 1962.- № 3.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 313; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!