Класифікація маркетингових комунікацій
| Класифікаційні критерії маркетингових комунікацій | Ознаки маркетингових комунікацій |
| За способами | Усна, письмова, візуальна, друкована, інтерактивна |
| За цілями | Інструктуюча, мотивуюча, інформуюча, гармонізуюча, контролююча, переконуюча |
| За об’єктами | Товари, послуги, ідеї, люди, події |
| За формою встановлення зв’язку | Вертикальні, горизонтальні, діагональні, зустрічні |
| За інструментами | Основні (переважно ATL-заходи), синтетичні (переважно BTL-заходи) |
| За спрямованістю | Внутрішні, зовнішні, внутрішньо-зовнішні |
| За характером відносин | Особові, безособові |
| За відносинами з цільовою аудиторією | Формальні, неформальні вербальні |
Загальні принципи, на які має покладатися система маркетингових комунікацій, подані у табл. 1.2.
Поєднання різних інструментів маркетингових комунікацій зумовлює створення ефекту синергії, коли одночасне застосування комунікаційних елементів дає змогу отримувати більший економічний ефект, ніж за окремого їх використання.
Синергічний ефект, таким чином, є наслідком реалізації централізованої, чітко сформованої та послідовної стратегії інтеграції маркетингових комунікацій у діяльність підприємств.
Таблиця 1.2.
Принципи застосування системи маркетингових комунікацій
| Загальні принципи | Сутність застосування |
| 1 | 2 |
| Підпорядкованість | – формування системи маркетингових комунікацій відповідно до загальної стратегії розвитку підприємства |
| Функціональність | – здатність виражати системою комунікацій покладені на неї керівництвом підприємства функції |
| Комплексність | – поєднання всіх елементів системи у застосуванні |
| Системність | – планування комплексу комунікацій як неподільної системи, яка виражає концепцію функціонування підприємства на ринку |
Продовж. табл.1.2
|
|
|
| 1 | 2 |
| Цілеспрямованість | – адресна визначеність комунікаційних кампаній щодо кіл громадськості |
| Гармонійність | – відповідна до сприйняття послідовність застосування комунікаційних інструментів у єдиному комплексі |
| Доцільність | – актуальність у застосуванні, враховуючи цілі, бюджету та прогнозні результати комунікаційних заходів |
| Доступність | – розуміління цільовою громадськістю інформаційного навантаження, яке покладене у концептуальну схему системи комунікацій підприємства |
| Своєчасність | – застосування комплексу комунікацій у відповідності до місця, часу та умов їх сприйняття суб’єктами ринку |
| Достатність | – планування та впровадження у дію системи маркетингових комунікацій у об’ємі, що прогнозно матиме вплив на формування відповідного іміджу підприємства на ринку |
| Технологічність | – підпорядкування кожного комунікаційного інструменту інноваційним тенденціям, що притаманні сучасному рівню розвитку суспільства у відповідних сферах діяльності |
| Ефективність | – можливість отримання як комунікативного, так і економічного ефекту від застосування сформованої системи комунікацій підприємства |
Для більшого розуміння процесу інформаційно-комунікаційного зв’язку, що відбувається при застосуванні системи маркетингових комунікацій, пропонується адаптована до даних умов модель (рис. 1.1).
|
|
|
Таким чином, відправник інформації – це безпосередньо підприємство чи комунікаційний посередник, що діє на ринку від імені підприємства; кодування – перетворення думок, суджень, знань у символічно зручну для цільових аудиторій і ефективну, з погляду комунікаційних завдань, форму; звернення – набір символів і момент їх передачі цільовому ринку через визначені носії інформації; декодування – розшифровування звернення, під час якого символи, що надійшли по комунікаційних каналах, набувають для споживачів конкретного значення; отримувач (адресат) – потенційні чи реальні споживачі товарів/послуг підприємства, представники громадськості, бізнес-партнери тощо; зворотна реакція – відгуки споживачів, представників громадськості, їх дії у результаті отримання та декодування інформації; зворотний зв'язок – частина зворотної реакції, що доводиться від отримувача до підприємства у формі укладання контрактів на співпрацю, придбання товарів/послуг тощо; перешкоди – можливі небажані або невраховані втручання факторів зовнішнього середовища у комунікаційний процес; фільтр 1 – обмеження в передачі послання, пов’язані з характеристиками відправника (певні моральні принципи, обмежені фінансові ресурси); фільтр 2 – обмеження в передачі послання, пов’язані із зовнішнім середовищем (цензура, законодавство); фільтр 3 – обмеження в передачі послання, які стосуються особливостей декодування надісланої інформації, в переважно пов’язані зі зведення до мінімуму контактів з комунікаційними каналами, фізичним униканням комунікаційного зв’язку; фільтр 4 – внутрішні психологічні обмеження отримувача, бар’єри у сприйнятті отриманої інформації, низький рівень довіри до комунікаційних повідомлень.
|
|
|
Рис. 1.1. Модель інформаційно-комунікативного процесу
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 231; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!