Народні депутати України не можуть бути без згоди Верхов ної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, зат римані чи заарештовані. 52 страница



419

"3472

Конституція України

Розділ IV. Стаття 88

 

У частині 2 коментованої статті закріплюються основні пов новаження Голови Верховної Ради України, які конкретизуються Регламентом Верховної Ради. Пункт 1 ч. 2 коментованої статті закріплює повноваження Голови Верховної Ради України по веденню засідань парламенту, реалізуючи яке він повинен стежити за дотриманням на засіданнях положень Регламенту і забезпечувати дотримання розпорядку і розкладу роботи Верховної Ради. Деталізуючи повноваження по веденню парламентських засідань Регламент Верховної Ради України закріплює, що Голова Верховної Ради України відкриває, закриває, неупереджено веде засідання та оголошує на них перерви; виносить на обговорення проекти законів, постанов, інших актів Верховної Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та ініціаторів внесення; інформує народних депутатів про матеріали, шо надійшли на адресу Верховної Ради. На засіданнях він повідомляє списки осіб, які записалися для виступу, надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця; ставить питання на голосування, оголошує його результати. Голова Верховної Ради повинен створювати рівні можливості народним депутатам для участі в обговоренні питань, а також вживати заходів до підтримання порядку на засіданні Верховної Ради.

У пункті 2 ч. 2 коментованої статті встановлено повноваження Голови Верховної Ради України по організації підготовки питань до розгляду на парламентських засіданнях. Його зміст полягає у повноваженнях Голови щодо організації розробки річного і перспективного планів законопроектних робіт Верховної Ради України, скликання і ведення нарад з головами комітетів, представниками депутатських груп і фракцій, Погоджувальної ради депутатських груп і фракцій для узгодження позицій народних депутатів щодо планування роботи Верховної Ради України, проектів порядку денного сесій, розкладу пленарних засідань, питань про направлення законопроектів на розгляд у комітети, депутатські групи та фракції, на наукову, юридичну та іншу експертизу, про готовність законопроектів до розгляду в пленарному режимі.

Досить важливим є закріплене у п. З ч. 2 коментованої статті повноваження Голови Верховної Ради щодо підписання актів, прийнятих Верховною Радою України, оскільки цим засвідчується відповідність змісту актів прийнятим парламентом рішенням. Зазначене повноваження доповнюється встановленим у Регла-

420

менті повноваженням Голови Верховної Ради по виданню розпорядження про опублікування актів Верховної Ради, що не потребують підписання Президентом України.

Повноваження Голови Верховної Ради України щодо представлення українського парламенту у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав, визначене п. 4 ч. 2 коментованої статті, свідчить про досить високе місце, яке Голова Верховної Ради України посідає в ієрархії виших посадових осіб держави і його важливу роль у політичному житті країни. При цьому крім представлення Верховної Ради в Україні та за її межами він забезпечує взаємодію парламенту з Президентом України, органами виконавчої, судової влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та державними неурядовими організаціями.

Пункт 5 ч. 2 коментованої статті закріплює, що Голова Верховної Ради організує роботу апарату Верховної Ради України. Реалізуючи вказане повноваження, Голова Верховної Ради визначає чисельний склад структурних підрозділів парламентського апарату у межах витрат, передбачених кошторисом Верховної Ради України, забезпечує дотримання апаратом розпорядку роботи та контролює його діяльність, вносить подання Верховній Раді України про призначення і звільнення з посади керівника апарату, а також подання керівнику апарату про призначення і звільнення заступників керівника апарату, затверджує положення про апарат Верховної Ради України та документообіг у Верховній Раді, дає доручення керівнику і працівникам парламентського апарату.

Згідно з Положенням про апарат Верховної Ради України, затвердженим розпорядженням Голови Верховної Ради України від 31 травня 2000 р. № 459, апарат Верховної Ради України є органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, кадрове, фінансово-господарське, матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення Діяльності Верховної Ради України, народних депутатів України.

До складу апарату Верховної Ради України входять такі структурні підрозділи: головні управління, управління, відділи, секретаріати Голови Верховної Ради України та його заступників, секретаріати комітетів Верховної Ради України, секретаріати зареєстрованих депутатських фракцій і груп та інші структурні підрозділи.

421

Конституція України

Розділ /V. Стаття 89

 

Структура апарату Верховної Ради України, його гранична чисельність відповідно до п. 35 ст. 85 Конституції України затверд. жуються Верховною Радою України, а штатний розпис апарату та чисельність працівників структурних підрозділів затверджує в установленому порядку Голова Верховної Ради України.

Крім конституційно визначених повноважень Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, які випливають із його статусу як керівника Верховної Ради України і пов'язані із забезпеченням нормального функціонування парламенту як одного з вищих органів державної влади. Відповідно до Регламенту Верховної Ради він організовує розробку проекту кошторису Верховної Ради України і подає його на розгляд парламенту, розпоряджається коштами, виділеними Верховній Раді відповідно до затвердженого Державного бюджету України і кошторису Верховної Ради, розпоряджається використанням приміщень, споруд, обладнання, а також територій, що надані Верховній Раді; подає на розгляд Верховної Ради докладний письмовий звіт про витрати парламенту за минулий рік та про їх відповідність затвердженому кошторису витрат. Голова Верховної Ради України не рідше одного разу на рік подає звіт Верховній Раді про свою діяльність, організацію роботи Верховної Ради та її органів, стан законодавчої бази в Україні; контролює виконання посадових обов'язків Першим заступником, заступником Голови Верховної Ради та головами парламентських комітетів.

Частина 3 коментованої статті закріплює, що конкретний порядок здійснення Головою Верховної Ради України передбачених Конституцією повноважень встановлюється Законом про Регламент Верховної Ради України. Закон про Регламент Верховної Ради України поки що не прийнято, а тому при аналізі питань організації діяльності Верховної Ради України та ЇЇ посадових осіб використовується Регламент Верховної Ради України від 27 липня 1994 р., який відповідно до п. 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції є чинним у частині, що не суперечить Конституції України.

Конституційно не врегульоване і питання розподілу повноважень між Головою Верховної Ради України та його заступниками, яке визначається відповідно до положень Регламенту Верховної Ради України та розпорядження Голови Верховної РадиУкраїни.   -vk

422

Стаття 89. Верховна Рада України затверджує перелік ко мітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів.

Комітети Верховної Ради України здійснюють законопроект- нуроботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесенідо повноважень Верховної Ради України.

Верховна Рада України у межах своїх повноважень може ство рювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього

розгляду питань.

Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від кон ституційного складу Верховної Ради України.

Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішаль ними для слідства і суду.

Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.

Коментована стаття присвячена регламентації правового статусу і функціям комітетів Верховної Ради України, статусу тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій.

Комітети Верховної Ради є постійно діючими депутатськими органами Українського парламенту. Своєю роботою вони сприяють безперервній діяльності парламєнта. Комітети є допоміжними органами Верховної Ради України, що повинні забезпечувати реалізацію парламентом його завдань і функцій. Для цього вони наділені значними повноваженнями. Вони відповідальні перед Верховною Радою України за свою діяльність і їй підзвітні. Правовий статус комітетів закріплюється Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, Законом України від 4 квітня 1995 р. «Про комітети Верховної Ради України» і положеннями про комітети, які затверджуються парламентом. Комітети, будучи органами Верховної Ради, не складають самостійну систему органів державної влади. Перелік парламентських комітетів, функціональна спрямованість їхньої діяльності визначаються Верховною Радою України з урахуванням важливості проблем державного, господарського і соціально-культурного будівництва, а також завдань, що стоять перед парламентом.

423

Конституція України

Розділ V. Стаття 89

 

Комітети Верховної Ради України будують свою роботу на принципах законності, гласності, рівноправності, вільного колективного обговорення і вирішення питань.

Комітети створюються за функціональним і галузевим принципами. Функціональні комітети здійснюють одну або кілька функцій і їхня діяльність не пов'язана з певною галуззю народного господарства (наприклад, з питань свободи слова й інформації). Галузеві комітети створюються за однією або кількома галузями господарського або соціально-культурного будівництва (наприклад, з питань науки та освіти; з питань будівництва, транспорту і зв'язку). Постановою Верховної Ради України від 1 червня 2002 р. № 14-IV «Про обрання народних депутатів України членами комітетів Верховної Ради України четвертого скликання» народні депутати були обрані до таких комітетів: комітет з питань правової політики; комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування; комітет з питань соціальної політики та праці; комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства; комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму; комітет з питань науки і освіти; комітет з питань культури і духовності; комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій; комітет з питань бюджету; комітет з питань фінансів і банківської діяльності; комітет з питань промислової політики і підприємництва; комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку; комітет з питань аграрної політики та земельних відносин; комітет у закордонних справах; комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності; комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією; комітет з питань національної безпеки і оборони; комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України; комітет з питань свободи слова та інформації; комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; комітет у справах пенсіонерів та ветеранів; комітет з питань Європейської інтеграції. Всього Верховна Рада сформувала 24 парламентських комітети. 424

До складу комітету входять голова, перший заступник голови, застулник(и) голови, секретар і члени комітету. Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2002 р. «Про кількісний склад комітетів Верховної Ради України четвертого скликання» встановлено, що парламентський комітет може створюватися, якщо до його складу входить не менше 10 народних депутатів. При кількості членів комітетів від 10 до 20 депутатів відповідним комітетом обирається заступник голови комітету, при кількості від 20 до 30 депутатів обирається 2 заступники голови комітету, а при кількості членів комітету понад 30 депутатів – 3 заступники голови комітету. Комітети обираються з числа народних депутатів на першій сесії Верховної Ради України нового скликання на термін її повноважень. Створення комітетів здійснюється після формування і реєстрації парламентських фракцій. Кількісний склад кожного комітету визначається Верховною Радою України. Народний депутат може бути членом лише одного комітету.

Список кандидатур на посади голів парламентських комітетів подається до Верховної Ради Погоджувальною радою депутатських фракцій (груп). Список для обрання голів комітетів повинен мати: назви всіх комітетів; прізвище, ім'я, по батькові відповідних кандидатів; дані про їх партійну належність; розрахункову квоту пропорційного представництва кожної групи і фракції. Цей список поширюється серед депутатів. Кожному кандидату на посаду голови комітету надається слово для виступу. Члени комітетів обираються списком без обговорення шляхом поіменного голосування. Обрання перших заступників голів комітетів здійснюється Верховною Радою України у порядку, встановленому для обрання голів комітетів. Заступник(и) голови комітету обираються на засіданні комітету за пропозицією його голови більшістю голосів від загального складу комітету.

За необхідності Верховна Рада України може створювати нові парламентські комітети, реорганізовувати раніше створені, змінювати їх персональний і кількісний склад.

Голова комітету може бути відкликаний Верховною Радою України за його письмовою заявою, а також у зв'язку з його незадовільною роботою, за іншими обставинами, що роблять неможливим виконання ним своїх обов'язків. Пропозиція про відкликання голови комітету вноситься Головою Верховної Ради України або за рішенням комітету, прийнятим не менш як однією

425

Конституція України

Розділ IV. Стаття 89

 

третиною народних депутатів від фактичної кількості членів комітету. Якщо питання про відкликання вноситься комітетом, т0 Верховна Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комітету і голови комітету про його діяльність на цій посаді. У постанові парламенту про відкликання голови комітету вказується причина відкликання, яка заноситься до його трудової книжки.

Структурними підрозділами комітету є підкомісії та робочі групи. Підкомісія створюється для забезпечення конкретних напрямків діяльності у складі не менше трьох членів комітету. Члени парламентського комітету можуть входити до складу кількох підкомісій. Голова підкомісії обирається на засіданні комітету відкритим голосуванням більшістю голосів. Робочі групи створюються для підготовки законопроектів, проектів актів комітетів. До їх складу включаються члени комітету, народні депутати, що не є членами комітету, співробітники Секретаріату, науковці, автори проектів. Робочу групу очолює народний депутат України, якщо він бере на себе відповідальність за підготовку законопроекту.

У частині 2 ст. 89 Конституції встановлюється, що комітети Верховної Ради здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень парламенту України. У цій конституційній нормі закріплені основоположні функції парламентських комітетів. Більш детально вони встановлюються у поточному законодавстві.

Законопроектна функція комітетів Верховної Ради України реалізується через: організацію розробки за дорученням парла-мента або за власною ініціативою проектів актів Верховної Ради; попередній розгляд і підготовку висновків і пропозицій по законопроектах, внесених іншими суб'єктами законодавчої ініціативи; доробку і редагування законопроектів за результатами розгляду в першому і наступних читаннях; узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли в процесі всенародного обговорення законопроектів.

Хоча в ч. 2 ст. 89 Конституція України і не виокремлює контрольну функцію комітетів, але її значущість для ефективної діяльності Верховної Ради є досить значною. Контрольна функція комітетів реалізується через: здійснення контролю за дотриманням та реалізацією Конституції та законів України, інших актів Верховної Ради, за відповідністю підзаконних актів Конституції, 426

законам України, а також вивчення ефективності їх застосування; участь у складанні, прийнятті, контролі за виконанням Державного бюджету України в частині, що віднесена до компетенції комітетів, з метою забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів; вивчення доцільності та ефективності дій Кабінету Міністрів України, інших органів державної виконавчої влади, їх посадових осіб у питаннях, віднесених до компетенції комітетів, підготовку та подання відповідних висновків на розгляд Верховної Ради України.

Парламент України призначає значну кількість посадових осіб, тобто виконує номінаційну функцію. У межах цієї функції парламентські комітети попередньо обговорюють кандидатури посадових осіб, що відповідно до Конституції України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою, заслуховують та готують для розгляду парламентом відповідні висновки щодо цих кандидатур. Вони обговорюють кандидатури посадових осіб, призначення яких відповідно до законодавства погоджується з комітетом, готують висновки щодо цих осіб.

Експертно-аналітична функція парламентських комітетів виявляється у попередньому розгляді і підготовці висновків і пропозицій щодо ратифікації і денонсації міжнародних договорів, проектів програм соціально-економічного і культурного розвитку та інших питань, що розглядаються Верховною Радою України. У межах цієї функції комітети здійснюють збирання, дослідження інформації з питань, що належать до компетенції комітетів, забезпечують організацію слухань з цих питань, в тому числі на

засіданнях парламента.

Для реалізації своїх функцій комітети наділені відповідними повноваженнями. Вони мають право: вносити пропозиції щодо порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України, робити на них доповіді і співдоповіді з питань, віднесених до їх відання, визначати доповідачів (співдоповідачів); публікувати законопроекти про внесення на розгляд Верховної Ради у першому читанні і звертатись до наукових установ, організацій, громадян з пропозицією висловити свою позицію; вносити до парламенту України пропозиції про проведення всенародного голосування (референдуму) з найважливіших питань державного життя країни. Вони мають право укладати договори з науково-дослідними установами, навчальними закладами на науково-інформа-


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 87; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!