А. Д. Кившенко. «Долобський з'їзд князів — побачення князя Володимира Мономаха з князем Святополком».
Давньоруська держава Русь-Україна. (Руська держава)
- це середньовічна держава східних слов’ян.
III період ( 1054 –1132 рр.)
Поступово ослаблення Давньоруської держави.
Попередня інструкція
На засвоєння матеріалу виділяється 3 дні.
Перший день:
1. Двічі прочитайте конспективний виклад матеріалу. Обов’язково запам’ятайте дати, поняття та положення, які виділенні жирним шрифтом і підкреслені. Також зверніть увагу на просто виділені та підкреслені поняття. (Час виконання – 30 хв.)
2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)
3. Двічі виконайте завдання. (Час виконання – 30 хв.)
4. Ввечері один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)
Другий день:
1. Один раз прочитайте конспективний виклад матеріалу і один раз виконайте завдання. (Час виконання – 20 хв.)
2. Виконайте роботу з картами. (Час виконання -10 хв.)
Третій день:
1. Виконайте підсумковий тест. Відповіді запишіть у бланк і надішліть викладачу.
Правління Ярославичів
(1054 – 1093 рр.)
Ярославичі – сини та онуки Ярослава Мудрого
Спочатку три брати - Ізяслав, Святополк і Всеволод разом управляли державою, боролися проти половців (тріумвірат – влада трьох).
Після смерті Ярослава Ізяслав (1054 – 1068, 1069 – 1073, 1077 - 1078 ) намагався збільшити свою владу на землі своїх братів. Він зайняв Володимир - Волинський після смерті Ігоря (1060), а також Полоцьк (1067). Після цього всі землі, які перебували на правом березі Дніпра були під його владою.
|
|
|
У 1072 р. затвердження «Правди Ярославичів» - писемного зводу законів на Русі.
При Ярославичах кровная месть заменялась уплатой виры :
· Так за убийство старшего дружинника, княжеского дворецкого («огнищанина»), подъездного (сборщика налогов) платился штраф в 80 гривен;
· за убийство свободных людей (мужей, смердов) – 40 гривен;
· жизнь зависимых крестьян (закупов, рядовичей) и рабов (холопов) оценивалась в 5 гривен
Русько-половецькі війни
Половці (кипчаки) – тюркські кочові племена, які панували в українських степах з другої половини ХІ ст. до першої половини ХІІІ ст.
у 1061 р. хвиля половців переходить Дон, опановуючи всі степи від Волги до Дунаю.
У 1061 р. перший напад половців на Русь. Під проводом хана Сокала вони завдали поразки князю Всеволоду Ярославичу, спустошивши Переяславське князівство.
У 1068 р. поразка Ярославичів від половців на р. Альта
Вторгнення половців хана Шарукана. Назустріч їм вийшли об'єднані сили князів Ізяслава, Святослава і Всеволода, однак нічна битва на р. Альта завершилася для них невдало. Князі повтікали до своїх столиць, а половці розбрелися грабувати Переяславське і Київське князівства.
|
|
|
У 1068 р. у м. Київ відбулося народне повстання, у результаті Ізяслав був змушений бігти в Польщу. Кияни поставили на його місце його брата Всеслав, але невдовзі (1069) Ізяслав повернувся з польськими військами й зайняв Київ, але в 1073 р. був змушений знову бігти від невдоволення киян.
Восени половці дійшли до Чернігівського князівства. Назустріч 12-тисячному війську половців вийшов Чернігівський князь Святослав з 3-тисячною дружиною. У жовтні 1068 р. сталася битва біля м. Сновська, яка завершилася поразкою половців і взяттям у полон хана Шарукана.
У 1073 - 1076 рр. у Києві правил колишній чернігівський князь Святослав.
Після смерті Святослава у 1077 – 1078 рр. Київський престол знову зайняв Ізяслав.
У 1078 р. у битві на Нежатиній ниві (біля Чернігова) Ізяслав загинув у битві з племінником Олегом Святославичем.
У 1078 – 1093 рр. – у Києві правив останній Ярославич Всеволод. Він об'єднав головні землі Київської держави: Київ, Чернігів, Переяславль, Смоленськ і землі Верхнього Поволжя. Він також боровся з безземельними князями, які за допомогою половців намагалися захопити території.
Його приймачем став Святополк (1093 - 1113), син Ізяслава. Йому доводилося увесь час вести боротьбу з половцями, які на чолі з ханом Боняком постійно нападали на київські землі. Святополку допомагав Володимир Мономах, переяславський князь.
|
|
|
у 1095 р. новий спалах русько-половецької війни. У 1095 р. половці взяли в облогу столицю Поросся – город Юр’єв (і стояли коло нього все літо. Святополк заплатив за мир, але половці не поспішали з відходом. Жителі Юр’єва, втративши надію на спокійне життя, покинули місто й подалися до Києва. Спустілий Юр’єв половці спалили. У травні наступного року син забитого Ітларя Боняк, скориставшись відсутністю княжих дружин, які билися з Олегом під Черніговим, прорвався до самого Києва, а хан Куря спустошив Переяславське князівств о. Хан Боняк 20 червня знову підступив до Києва і ледве не увірвався до міста. Половці пограбували й попалили всі навколишні села й кілька монастирів, у т. ч. й Печерський. Відтоді половецькі напади стали постійними.
У 1097 р. у м. Любеч відбувся з’їзд князів (ініціатором з’їзду був Володимир Мономах) , на якому вирішувалися питання:
· спільної боротьби з половцями, припинення чвар між князями.
· Також був затверджений удільний поділ Київської Русі на окремі князівства.
|
|
|
У 1100 р. відбувся князівський з’їзд у Витичеві, який по суті був продовженням Любецького з’їзду.
У 1103 р. відбувся Долобський з’їзд князів, на якому розглядалися питання організації спільних походів проти половців.
А. Д. Кившенко. «Долобський з'їзд князів — побачення князя Володимира Мономаха з князем Святополком».
У 1103 р. розгром половців Володимиром Мономахом та Святополком на р. Сутінь
У 1107 р., 1109 р., 1111 р. походи князя Володимира Мономаха проти половців.
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 366; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!