Розвиток подій, вирішення завдань літературної освіти
зав’язка Змістова лінія літературної освіти
експозиція Компетенції розв’язка
Компетенції
Рис. 2 5. Графоконструкція композиції
компетентнісно зорієнтованого уроку
Графоконструкція передбачає побудову заняття, де основою є змістові лінії предметної освіти, які мають узгоджуватися з його темою, змістом, методичними засобами тощо, набором компетенцій учня, що формуватимуть та забезпечуватимуть його акме-розвиток, не порушуючи внутрішньої драматургії, задуму, сюжетних елементів і компонентів сучасного уроку [2; 7].
Апробація запропонованої моделі сучасного уроку, набору компетенцій як предметника, так і учня-читача засвідчили можливість досягнення гарантованого кінцевого результату. Усе залежить від готовності кожного суб’єкта предметної освіти до таких фасилітативних стосунків, які сприятимуть їх акме-розвиткові.
ЛІТЕРАТУРА
1. Остапенко А. Дидактические средства реализации национального курикулума // Виклик для України: розробка рамкових основ змісту (національного курикулуму) загальної середньої освіти для 21-го століття. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 26-27 червня 2007 р. м. Київ / Україна – Проект «Рівний доступ до якісної освіти», Академія педагогічних наук України, Державна установа «Директорат програм розвитку освіти» Міністерства освіти і науки України / Андрій Остапенко. – К.: ТОВ УВПК «Ексоб». – 428 с.
|
|
|
2. Плужнікова-Мандра Л.М. Авторський проект навчального заняття курсу «Художня культура» в 9-му класі: [методичні матеріали] / Людмила Михайлівна Плужнікова-Мандра. – Миколаїв: МОІППО, 2006. – 18 с.
3. Ситченко А. Методика викладання літератури: термінологічний словник / [Анатолій Ситченко, Василь Шуляр, Володимир Гладишев] / за ред. проф. А.Л. Ситченка. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 132 с.
4. Шуляр В. Компетентнісний підхід у діяльності вчителя літератури та учня-читача / Василь Шуляр // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – № 12. – С. 10-13.
5. Шуляр В. Синергетика в системі професійно-методичної підготовки майбутнього вчителя літератури: концептуальні підходи // Філософські науки: Збірник наукових праць / Василь Шуляр – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2006. – 256 с. – С. 93-98.
6. Шуляр В. Учень-читач і вчитель-фасилітатор в умовах 12-річної школи: науково-методичний посібник / [Василь Шуляр, Надія Огренич]. – Миколаїв: Видавець: Ганна Гінкул, 2006. – 208 с.
7. Шуляр В.І. Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи: методичний посібник / [Василь Іванович Шуляр]. – 2-ге видання. – Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2008. – 284 с.
|
|
|
СУЧАСНИЙ УРОК У ПОНЯТТЯХ І ТЕРМІНАХ
1. Компетентнісно-діяльнісний урок (КДУ) - гнучка цілісна динамічна система взаємопов’язаних компонентів, змістових ліній, компетенцій і педагогічних ситуацій. Такий урок (КДУ) процесуально й змістовно забезпечує предметний та духовний розвиток учня-читача, неперервність інтенсивної розвивальної взаємодії вчителя й колективу в умовах класу та інших форм організації навчально-виховної діяльності школи. Компетентнісно-діяльнісний урок (КДУ) зорієнтований на досягнення планованого кінцевого результату всіма суб’єктами навчального процесу.
КДУ забезпечує особистісно зорієнтований простір для повної реалізації резервів власного Я (школяра) через осягнення тканини предметних текстів тощо та сприяє вияву компетентності вчителя й учня як фасилітаторів на основі довершено-послідовної діяльнісної, психо-драматичної технології підготовки і проведення навчального уроку (заняття)
2. Типологія уроку – класифікація уроків, яка враховує найістотніші структурні й функціональні особливості навчального предмета, а також виокремлює, зіставляє, встановлює і узагальнює суттєві дидактичні ознаки уроку взагалі для вибудови зокрема цілісної системи типів і різновидів уроку.
|
|
|
Класифікація уроків залежить від ряду ознак: цільової орієнтації системи предметної освіти загальноосвітньої основної школи, профільного напряму старшої школи, навчально-пізнавальної і розвивальної мети, етапів пізнання і сприймання матеріалу навчального предмета, ступеня сформованості предметних умінь і навичок аналізу та інтерпретації фактів, здатності до використання понять і термінів тощо.
3. Технологія уроку – система способів, форм, засобів, методів і прийомів, послідовність яких забезпечує реалізацію системи цілей предметної освіти школяра, навчання й розвитку особистості учня-читача. Технологічний урок ураховує можливості суб’єктів/об’єктів предметної діяльності і вибудувано процедурно як система дій, що забезпечуватиме гарантований кінцевий результат в осягненні матеріалу, що вивчається.
Технологія уроку літератури базується на принципах індивідуальності педагогічної творчості предметника, методичного професіоналізму, компетентнісності вчителя, здатності його діяти глобально й локально, моделювати, проектувати, конструювати навчальний процес.
|
|
|
Технологія уроку передбачає поєднання можливості відтворення підготовленого/запропонованого продукту діяльності словесника та його індивідуальну творчість залежно від рівня фахової майстерності з орієнтацією на формування креативної (творчої) Я-особистості учня-читача, здатної розвивати свої предметні здібності, бути конкурентоспроможною, яка може знайти й утвердити «себе-у-світі».
4. Моделювання уроку – створення системи ситуацій навчально-пізнавальної діяльності учня на уроці, а також фахових дій учителя на підготовчому проектно-конструкторському (планувальному) етапі відповідно до заданих цілей, що забезпечить високу стабільність предметних знань, читацьких та комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок школярів, професійний рівень предметника. Воно може відбуватися як на підготовчому етапі, так і під час проведення уроків, позакласної та позашкільної роботи.
Моделювання уроку передбачає системний спосіб його організації, особистісно зорієнтований простір для розвитку суб’єктів навчально-пізнавально-виховного процесу і ґрунтується на діяльнісному підході, що сприятиме інтенсифікації навчання й учіння та формування творчої Я (особистості).
Моделювання системи уроків вимагає від учителя технологічної компетентності до прогнозування, конструювання, проектування, моделювання, діагностування, моніторингово-рефлексивної компетенції. Комплекс названих здатностей сприятиме забезпеченню загальнопредметної (в загальноосвітніх навчальних закладах) та профільної (у класах гуманітарного/природничого/математичного тощо профілю) освіти, підготовки й розробки системи предметних занять, логіко-семіотичних моделей, нових видів наочності з використанням інформаційних технологій.
5. Проектно-конструкторська модель уроку (ПКМУ) – опис логіки перебігу активної взаємодії і спілкування учасників навчально-виховного процесу, гнучкого розгортання педагогічної дії, що містить свої композиційні та сюжетно-змістові лінії спрогнозованої предметної освіти школярів.
6. Едукативна (педагогічна) ситуація уроку – наперед спланована, спрогнозована чи/і спонтанно виникла ситуація за тих чи інших педагогічних умов, конкретних обставин, яка потребує негайного вирішення, як правило, між двома чи декількома суб’єктами (об’єктами) предметної діяльності та оперативно-оптимального пошуку адекватних способів для їх взаємодії.
Мета створення:
· розвиток учня як майбутнього суб’єкта предметної діяльності, здатного адекватно реагувати на ситуацію, яка виникла чи спланована як можлива;
· формування особистості, здатної толерантно ставитися й адекватно реагувати, знаходити варіанти вирішення чи/і з життєвої, педагогічної ситуації;
· короткочасна взаємодія суб’єктів (об’єктів) педагогічної ситуації відповідно до заданої парадигми читацьких дій на основі протилежних норм, цінностей чи інтересів, які супроводжуються внутрішньою енергією, значними емоційними проявами;
· сприяння сталій перебудові взаємостосунків між суб’єктами навчального процесу, які будуть здатними діяти, приймати оптимально-правильне рішення в стандартних і нетипових ситуаціях, не принижуючи один одного;
· виховання творчої Я (особистості) учня-Людини-читача.
Види едукативних (педагогічних) ситуацій – навчальна, розвивальна, виховна, пізнавальна, рефлексивна, мотиваційна, успіхова (ситуація успіху) та інші.
Наприклад, учні не підготували домашнє завдання (не прочитали художній твір, не заповнили таблицю з історії, не склали характеристику історичної постаті, не принесли матеріал для виготовлення годівнички тощо – навчальна ситуація, відповідно до цього попередньо підготовлена модель уроку має бути відкоригованою вчителем з урахуванням цієї обставини; виховна ситуація – учень вдарив однокласника, зав’язалася суперечка – поки вчитель угамував товаришів, «зібрав» увагу класу для подальшої роботи, темп уроку змінився, психологічне наповнення уроку вже інше – коректив не уникнути; розвивальна ситуація: передбачалося, що учні працюючи в групах із декількома джерелами (підручником, статтею, архівним матеріалом) підготуються аналітичне повідомлення, а в результаті – переказ змісту прочитаного, отже, вчитель не передбачив, що в учнів ще не сформовано достатньо навички такої діяльності; наприклад, матеріал є благодатний для побудови аксіологічної моделі Я-особистості та сприяє формуванню такої системи цінностей, що допоможе суб’єктам педагогічного процесу бути успішним у цьому житті, відповідно вчитель має заздалегідь подбати, щоб учні про письменника, історичну постать, ученого або історію видання підготували якісь факти, щоб вибудувати колективну ціннісну модель, яку сповідували названі представники науки тощо).
7. Конструктор уроку для вчителя або/і вивчення предметної теми учнем – засіб, який забезпечує здатність учителя/учня мобільно й ефективно моделювати заняття на структурному та змістовому рівнях у режимі WORD, EX, інших інформаційно-технологічних програм, не руйнуючи специфіку та особливості предмета, що вивчається кожним суб’єктом.
Графоконструкція передбачає побудову заняття, де основою є змістові лінії педагогічної освіти, які мають узгоджуватися з його темою, змістом, методичними засобами тощо, набором компетенцій учня у відповідності до специфіки предмета, що формуватимуть та забезпечуватимуть його акме-розвиток, не порушуючи внутрішньої драматургії, задуму, сюжетних елементів і компонентів технологічної моделі сучасного уроку відповідно до обраної класифікації типів і різновидів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ситченко А. Методика викладання літератури : термінологічний словник / [Анатолій Ситченко, Василь Шуляр, Володимир Гладишев] / за ред. проф. А.Л. Ситченка. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 132 с.
2. Шуляр В.І. Сучасний урок літератури : технологічні моделі : [навчальний посібник] / Василь Шуляр. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – 136 с.
3. Шуляр В.І. Стратегії літературної освіти школярів у системі профільного навчання : [монографія] / Василь Шуляр. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – 348 с.
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 220; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!